Вода для Західної України має особливе значення. А скільки піару було навколо налагодження цілодобового водопостачання Львова? А скільки грошей вкрали на ліквідації наслідків паводків у гірській місцевості? Дехто з кандидатів у мери цілу виборчу кампанію будував на тезі про цілодобове водопостачання. Дехто із кандидатів у президенти хотів достукатися до львів’ян знову ж таки через воду. А вона все тече. У когось сильніше, у когось слабше. Десь витікає, а десь протікає, змушуючи нас із такою ж легкістю забувати про добро, заподіяне нам ще зовсім недавно.
Я живу на п’ятому поверсі будинку на одній із центральних вулиць Личаківського району. Ось вже другий місяць пішов, як з моїх кранів лише тонкою цівочкою тече вода. Як мені пояснили спеціалісти, це тому, що водонапірні системи дають саме такий тиск, щоб вода доходила до третього поверху. Економлять електроенергію та бережуть згнилі труби водогону. Отже, знову треба повертатися до старої системи з баками на стриху, а вже так хотілося пожити комфортно. Не сьогодні завтра майстер знову під’єднає мій бак і я забуду про цю проблему. А що робити мешканцям будинків, де більше ніж три поверхи?
Зміна караулу
В Україні пройшли президентські вибори. Президентом став Віктор Янукович, який одразу змінив усю владну команду. Наш симпатичний «водяний» олігарх Микола Кміть поступився місцем обласного керівника фінансисту Василю Горбалю. За попереднього керівництва питною водою в стінах обласної адміністрації та облради була однозначно «Моршинська». Не кривитиму душею, сам залюбки вживаю цей слабогазований напій. Але яким було моє здивування, коли не побачив сьогодні на трибуні сесії обласної ради пляшку зі знайомою етикеткою. Повернута написом до телекамер, там красувалася пляшка «Олеської». Перефразовуючи, скажемо: «Усе змінюється – усе тече».