Над шаром святкової косметики з новорічних вогників і яскравих ліхтариків села Лішня Дрогобицького району витає невигаданий холод: протягом останніх п'яти місяців тут, в мовчазній згоді з природою, за огорожами і вольєрами, вмирали тварини. Вмирали поні. Вмирали страуси. Лами. Птиці. Восени минулого року місцевий олігарх Ровенський Володимир Степанович безслідно покинув свою приватну власність – фермерське господарство з іронічною назвою "Володар", а разом з тим – і всіх його жителів.
"Нічим не можу допомогти"
Другого січня директору Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру Антаховичу Ігору Павловичу подзвонили з Дрогобицького району: "Приїздіть якомога швидше. Тут ціла покинута ферма, повна тварин. Більшість з них вже давно мертві. А ті, що залишилися – довго не протягнуть". Чому не подзвонили раніше – не відповість ніхто. За словами тих, хто дзвонив, періодичне звернення до місцевих чиновників ні до чого не призвело, в тому числі й звернення до голови сільської ради – Стасіва Михайла Степановича.
– Ми запросили представника обласної еко-інспекції, щоб засвідчити порушення природоохоронного законодавства, – розповідає директор еко-центру, за сумісництвом – активіст руху "Екологічний Опір". Тому що складати акт вони не мають права – Кабмін заборонив проведення перевірок, тим більше, що це – приватна територія. Ми знайшли голову сільради, який відповів на нашу заяву словами: "Так, я знаю, але нічим не можу допомогти." "Чому ?!" – здивувались ми. "Тому що господар цієї ферми дуже поважна, дуже багата людина і зв'язуватися з ним не хочеться", – резюмував, за словами Ігоря Павловича, голова. – Але поїхати з нами він не відмовився. Подивилися через паркан - побачили трупи, після чого відразу написали заяву в міліцію. Інакше було ніяк, господаря дістати неможливо – десь ховається.
Потім почалася стандартна метушня: викликали дільничного, який заявив, що це – не його компетенція, оскільки дільничні займаються тільки профілактикою правопорушень. Викликали слідчо-оперативну групу з райвідділу. Приїхавши і прийнявши заяву, виявилося, що й вона не має права потрапити на територію з тієї ж причини – приватна власність. Активісти наполягли на тому, щоб слідчий звернувся до слідчого судді, оскільки ця посада створена саме для того, щоб вирішувати подібні питання в екстремальних ситуаціях. Ухвала суду все ж таки прийшла – тварин дозволили забрати.
Люди – звірі
Ферма, в прямому сенсі слова, всіяна трупами тварин. Серед них – більше 10 поні, 2 лами, 4 страуса, близько 20 овець і безліч птахів: голуби, кури, фазани. Серед поні та овечок є й зовсім маленькі: через відсутність годування малюки довго не протягнули. Поруч з тим, що залишилося від поні, який лежить в пустельному сараї, розкидані друзки – від голоду тварина обдирала дерев'яні бруси. Про те, що тут є закинута ферма з тваринами знали багато людей. У селі це означає – кожен.
– Голова сільради сказав нам, що до нього не раз зверталися з цього питання, – Ігор Павлович весь час дивиться мені прямо в очі, – в тому числі місцевий священик нагадував про те, що коїться, в церкві. Приходила попадя, запитуючи "Ну як так? Діти ходять, дивляться на все це". Але всі розводили руками, ніхто не знав, як вплинути на цю людину, тому що він, по-перше, "сильно крутий", а, по-друге, його тут просто немає. Ясно, що все залежить від рішучості дій. Повинен був знайтися хтось, хто напише заяву і буде ходити оббивати пороги правоохоронних органів. Але, на жаль, не знайшлося такої людини.
– Згідно правил проведення слідчих дій, оскільки немає власника, мав бути присутнім представник влади. Як вважаєте, чому сюди не приїхав голова сільради?
– Оскільки сьогодні офіційно вихідний день, - іронізує Ігор Павлович, - ми не змогли з ним зв'язатися - він просто не відповідає на наші дзвінки.
Голові сільради дзвонять міліціянти. Слухавку він бере. Почувши, що приїхали журналісти, які хочуть поставити йому кілька питань, Стасів відповідає, що в нього сьогодні - вихідний.
– А що саме відомо про власника цієї ферми? - питаю Ігора Павловича.
– По суті нічого. Місцеві кажуть, що він великий бізнесмен, займався транспортним бізнесом, нафтовим бізнесом, а зараз перебуває за межами України.
Замерзлі трупи тварин, за офіційною версією, повинні бути утилізовані завдяки такому порядку: міліція – санстанція – місцева влада. Але чи встигне досягти цей ланцюжок кінця до тих пір, поки не настане тепло і загиблі тварини почнуть розкладатися – невідомо.
Давай, Лама!
Орест, Юля і Антон трохи переживають і посміхаються. Активісти руху "Екологічний Опір" чекають, коли прийде черга забирати ламу. Вона виснажилась і постраждала більше за інших – весь час перебувала в ізоляції, на окремій території. Двох поні практично без зусиль поміщають в машину. Не виключено, що вони виявляться вагітними – про це говорять їх округлі животи. Овець залишилось сім – їм допомагають забратися, тварини дуже слабкі, ледве тримаються на ногах.
Основне завдання активістів зараз – реабілітація: помістити тварин в карантин, провести ветеринарне обстеження, з'ясувати остаточний стан здоров'я і відповідно до рекомендацій фахівців почати виводити постраждалих зі стану виснаження. На ламу акуратно накидають мотузку – перелякане тварина, не розуміючи, що відбувається, намагається вирватися і втекти. Протягом реабілітації тварини будуть перебувати у Львівському міському дитячому еколого-натуралістичного центрі. Зараз їх доля залежить від результатів розслідування.
– Для чого він тримав усіх цих тварин? – запитую директора.
– Для екзотики. Для розваги. Це не було для нього бізнесом. Може, в перспективі і був прибуток, але, я думаю, його це просто цікавило, він вкладав у це гроші. Тепер, коли тварини в безпеці, будемо наполягати, щоб їх не повернули власнику, оскільки він жорстоко з ними поводився. Ми хочемо, щоб вони залишись у нас, в складі зоологічної виставки, принаймні лама і поні (у центрі вже живе одна лама – прим. авт). Вівці – господарські тварини і потребують утримання в більш вільному середовищу. Можливо, ми передамо їх в Шевченківський гай, де вже є такі тварини і є можливість їх утримувати.
Ми їдемо назад, до Львова. Перед нами – машина з врятованими тваринами, з якої, як звитяжний прапор, висовується зацікавлена голова лами з розчепіреними вухами.
– Дивись, яка вона гарна, – майже зітхає Ігор Павлович, – в неї такі очі, ну ти розумієш. Такі, як у людини.
За словами слідчого Дрогобицького міського відділу головного управління МВС України Львівської області, старшого лейтенанта міліції, Федурко Наталії Володимирівни, відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 299 КК України "Жорстоке поводження з тваринами". На даний час ще проводяться слідчі дії, під час яких має бути встановлено особу, яка понесе покарання відносно вчинених дій. На даний момент приватний підприємець відсутній і його місцеперебування невідомо.