Те, що колись було потужною армією БЮТ, нині готове або здатися, або розбігтися по домівках. Юлія Тимошенко робить велику помилку, вважаючи армією те, що набуває щоразу більших рис партизанського загону.
Партизанський загін має інші методи боротьби, аніж регулярна армія. Цю різницю врахували теоретики не тільки воєнні - як результат, на світ з'явилася стратегія під назвою партизанський маркетинг.
Те, що колись було великою і потужною армією БЮТ, сьогодні готове або здатися, або розбігтися по домівках чи схронах. Юлія Тимошенко робить велику помилку, командуючи, як армією тим, що набуває щоразу більших рис партизанського загону.
Погані солдати
Нинішній рейтинг голови уряду на Львівщині коливається в межах двадцяти відсотків. Юлія Тимошенко стала другим після Віктора Ющенка об'єктом марних надій місцевих мешканців.
«Так низько за останні п'ять років Тимошенко ще не опускалася. І соціологи кажуть, що вона вже пройшла точку неповернення, тобто що вона не відіграє тих втрат, яких зазнала», - зазначив в інтерв'ю ZAXID.NET авторитетний львівський політичний експерт, який побажав бути неназваним.
Причинами розчарування у Тимошенко, на думку експерта, стали чвари з Президентом, неефективний менеджмент на посаді прем'єр-міністра, спроба об'єднання з Партією регіонів і загравання з Кремлем.
«Але чи не більше винна у цьому місцева команда БЮТ», - додає він. За словами експерта, «бютівські» ради на Львівщині здебільшого поглинуті лобіюванням власних інтересів. Близько п'ятдесяти відсотків депутатського складу від БЮТ - це бізнесмени, які домінують у фракціях. Вони контролюють фракції, а головна біда, що вони контролюють ідеологічну частину БЮТ».
«Що говорити, якщо під час газового конфлікту, під час переговорів з Януковичем «бютівські» фракції у Львові і в Західній Україні були майже відсутніми медійно. Вони не намагалися підтримати лідера, сформувати якусь позицію, розтлумачити, що відбувається, тощо. Тобто рівень їх публічної позиції був вкрай низьким», - наголосив політолог.
«Друга проблема, яка існує у БЮТ на Львівщині і в Західній Україні, - це є проблема немобільності їхніх виборчих штабів, - зазначив експерт. - Тобто керівники «бютівських» обласних організацій стали партійними бюрократами, а не регіональними політичними лідерами, і, відповідно, робота штабів перетворилася на роботу бюрократичної машини, яка робить звіти, виконує завдання, які ставлять із Києва, при цьому рівень ініціативи є майже на критичному рівні».
На думку експерта, «це пов'язано, можливо, з відсутністю фінансування з Києва, але організувати кілька яскравих акцій із фінансової точки зору для місцевих «бютівців» не було би проблемою».
Між тим, самі місцеві «бютівці» традиційно покладаються на харизму лідера.
Осередки ВО «Батьківщина» ніколи не були вільними у діях - так вже побудована ця структура. Посаду голови обласного чи міського осередку «Батьківщини» розглядав і її власник, і центральне керівництво партії головно як сходинку до парламенту. Свого роду моральна сатисфакція депутатської посади.
Тому і обіймали ці посади передусім не ті, хто міг ефективно вести виборчу кампанію, а ті, хто був потрібен Юлії Тимошенко чи її «сірим кардиналам» як спонсор чи кнопкодав.
Виборчу ж кампанію ефективно вела сама Тимошенко.
Сьогодні власне її зусиль може виявитися замало.
Маршал Жуков
При всьому цьому львівські «бютівці» поки що спроможні брак якості компенсувати кількістю. Так Радянський Союз переміг у Великій Вітчизняній війні.
На сьогодні ЛОО «Батьківщини» нараховує трохи менше двадцяти шести тисяч членів. У львівського «Фронту змін», для порівняння, дві тисячі.
«Людський ресурс у нас є повністю. І для агітації, і для формування виборчих дільниць», - зазначає голова Львівської обласної організації партії «Батьківщина», народний депутат Іван Денькович.
«Наша політична сила є структурована зверху донизу, - розповідає він. - Під час виборчої кампанії наші партійні організації перетворюються в штаби, а у міжвиборчій період ми працюємо як партійна організація. Кожен керівник партійної організації - це є керівник штабу».
За словами Деньковича, така схема виправдала себе на виборах-2007, передусім завдяки тому, що «голова партії знає всіх своїх партійців, хто на що здатен. І сам приймає рішення, як формувати виборчі дільниці. А коли приходить людина ззовні, яка не знає партійців, трапляються прорахунки».
Проблемою львівських «бютівців» є брак фінансів. За словами керівника облорганізації, осередок існує виключно завдяки внескам його членів. Партійні організації в районах Львова не мають власних офісів. Активна співпраця зі ЗМІ виходить надто дорогою.
«Стаття чи виступ по телебаченню безкоштовними не бувають. На превеликий жаль, ті люди, які могли б виступати у ЗМІ, не мають фінансів, а думка тих, хто має фінанси, працює в іншому напрямі», - каже Денькович.
Тому він вважає справедливими закиди в бік «бютівських» бізнесменів. «Я не скажу, що в нашій політичній силі немає представників бізнесу, - зазначає він. - Можливо, найбільш пасивною є Львівська міська рада. У цій фракції найбільше представників бізнесу, які лобіюють власні інтереси. Думаю, наступного разу ми врахуємо це при формуванні списків - чи доцільно брати до них представників бізнесу, які займаються тільки своїми справами».
Чи доцільно йти наступного разу у списках БЮТ, представники бізнесу вирішуватимуть самі, спостерігаючи перебіг президентської кампанії. «Бізнес буде чутливим до зміни політичної ситуації, - наголошує експерт ZAXID.NET. - Тобто у разі, якщо вона буде несприятливою до Тимошенко, ці люди просто відійдуть від її середовища й будуть шукати дорогу до того середовища, яке отримає перемогу на виборах».
Галицька шахівниця
Як розповідає директор соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович, у ранній «постпомаранчевий» період Юлії Тимошенко довіряли близько вісімдесяти відсотків мешканців Львівщини. Сьогодні - близько тридцяти. Підтримати ж її голосуванням готові, як вже зазначалося, приблизно двадцять відсотків.
Конкурентами Тимошенко в масштабі всієї країни є Віктор Янукович і Арсеній Яценюк. У масштабі Галичини і Західної України загалом - передусім представники так званого національно-демократичного чи національно-патріотичного табору Олег Тягнибок, Віктор Ющенко і той же Арсеній Яценюк. Янукович, який є лідером президентських рейтингів, не має вагомих політичних конкурентів на своєму електоральному полі.
За даними Антиповича, Яценюк користується підтримкою приблизно третини львів'ян. Підтримати Тягнибока на посаді президента готові трохи більше десяти відсотків. Також близько десяти відсотків ще не визначилися у політичних симпатіях, і ще близько десяти відсотків не бажають іти на вибори або мають намір проголосувати проти всіх.
Таким чином, по-перше, Тимошенко і Яценюку, як головним репрезентантам політичної позиції Галичини, ще є за кого змагатися тут.
По-друге, як стверджує Антипович, Яценюк і Тягнибок в результаті розчарування львів'ян у Тимошенко і Ющенку отримали собі дві різні електоральні групи. Перший імпонує тим, хто раніше голосував за Тимошенко, орієнтуючись на популізм. Другий - тим, хто більше прихилявся до Ющенка з його національно-патріотичною риторикою.
Таким чином, якби Арсеній Яценюк не балотувався на посаду президента, його сьогоднішні виборці залишилися би з Юлією Тимошенко. Але якби не балотувався Олег Тягнибок, його електорат перейшов би до Яценюка. Таким чином, Тягнибок робить велику ласку Тимошенко.
Соціологи відзначають, що Тимошенко і Яценюк мають вирішувати для себе проблему першого туру виборів, у той час, як команда Януковича - ламати голову над проблемою другого. Цитований раніше експерт також вважає, що якщо лідерка БЮТ вийде у другий тур, вона переможе лідера ПР завдяки високому рівню мобілізації західноукраїнського електорату у порівнянні з рівнем мобілізації східноукраїнських виборців.
Свої корективи у цю версію вносить Олексій Антипович. «Якщо Юлія Тимошенко, яка зараз є другою за рейтингами, але все-таки менше підтримуваною на Заході, ніж Яценюк, навіть вийде у другий тур, справді, частина електорату буде голосувати за неї, попри розчарування в ній, аби не за Януковича. Але певний прошарок уже є тих, хто проголосує виключно за Януковича, тільки не за Юлю. Це дуже складний наразі механізм», - каже він.
«Різниця між колишнім помаранчевим полем і колишнім полем біло-синім була все-таки на користь помаранчевого поля. Так от, наразі поділ може бути трохи навпаки, і ці два-три відсотки можуть бути доволі слизькими під час підрахунку голосів», - підкреслює соціолог.
***
...У 2007 році автор цих рядків здійснила велику помилку, написавши, що лідер БЮТ знищила сама себе, власним авторитаризмом і популізмом призвівши до значної деморалізації парламентської фракції БЮТ. Тоді здавалося, що на Юлії Тимошенко як політичному лідері можна ставити хрест. Але вона добилася позачергових виборів і вдруге стала прем'єр-міністром.
Її феноменальну працездатність і настирливість визнають навіть вороги. І поки вони балакають, вона - працює. Залишається лише одне запитання: який результат вона пожне?