Я ніколи не був прихильником Тимошенко. І навіть не тому, що у 2004 році вона потягнула мене до суду за інтерв'ю зі Святославом Піскуном. У Юлі завжди відчувалась штучність, яка мене дратувала. У мові, у міміці, у діях, у деклараціях про доходи, у манері спілкування з людьми. Вона із категорії тих людей, де ти не розумієш, де та межа між щирістю і фальшем.
Однак Юля мала і має унікальну здатність - як би сильно вона не падала, вона піднімається догори. Так було у 2001 року, коли Кучма кинув її до буцегарні. Так було у 2005 році, коли Ющенко відставив її з посади прем'єра. Так було у 2011 році, коли Янукович посадив її у в'язницю.
Судячи із останніх рейтингів, Україна, очевидно, приречена на Юлю. Вона знову на коні. І це великий "привіт" Порошенкові, Яценюку і Турчинову. Ну, звісно, і нам усім.