Церкву Преображення Господнього у селі Вороблячин Яворівського району збудували у 1927–1930 році. Її оздоблювали відомі митці: проєкт створив архітектор Олександр Лушпинський, а стінопис у вівтарній частині виконав художник Дем’ян Горняткевич. Про історію храму і збережені цінності розповіли на сайті «Сакральна спадщина Львівщини».
Вороблячин відомий щонайменше з 1409 року. Раніше у селі була дерев’яна церква, останню з них, 1662 року будівництва, перевезли у 1970‑х рр. у київський скансен Пигорів, однак вона згоріла. У львівський музей народної архітектури і побуту перенесли ікону Благовіщення і кілька хоругв, іконостас кінця XVIII ст., який встановили в церкві Пресвятої Трійці зі с. Клокучки. У львівському Нацмузеї ім. Андрея Шептицького з цієї дерев’яної церкви зберігається п’ять ікон.
Муровану церкву у Вороблячині збудували у 1927–1930 рр. Як розповідає мистецтвознавиця Мар’яна Студницька, архітектор поєднав п’ятикамерну побудову та трибанне завершення. Основні об’єми споруди мають пірамідальну побудову.
«Найвищою є центральна баня, нижче стоять два куполи, що через відсутність підбанників, здається, вростають у покрівлі вівтаря та бабинця. По кутах нави навколо центральної бані поставлено чотири пілони, увінчані декоративними маківками. Таким чином, церква створює враження семиверхої», – пояснює Мар’яна Студницька.
Бані мають барокову форму, вікна – квадратні, аркові, у вигляді бійниці, прорізані не традиційно в барабані, а в самому куполі. Сучасники перекрили дах лускато‑блискучим булатом.
Західний фасад має вигляд лоджії-підсіння з аркадою. Такі форми нагадують опасання дерев’яних церков, ренесансних підсінь і ґанки барокових споруд України.
Стінопис вівтарної частини храму виконав видатний український митець Дем’ян Горняткевич. Постаті святих доповнюють щільні орнаменти, де домінують ультрамарин, багряна барва та позолота.
фото Олекси Піджарого
У рослинне плетиво включені шість круглих медальйонів з християнськими символами: Агнець Божий, як один із титулів Христа; зображення Таїнств Євхаристія – виноградна лоза та пшеничне колосся; євхаристійні хліб і риба. Також там зображений герб Святого Престолу та Ватикану. Під куполом Дем’ян Горняткевич зобразив сцену храмового свята «Преображення Господнього».
Розписи нави виконали в другій половині ХХ ст.
фото Олекси Піджарого
Іконостас церкви виконаний у два етапи. Коли збудували церкву, поставили намісний ряд, а інші елементи – у другій половині ХХ ст. Мистецтвознавиця виокремлює ікони намісного ряду – Святого Миколая, Богородиці з дитям, Ісуса Христа з Євангелієм і Преображення Господнього.