Сергій Корольов – перший конструктор космічних кораблів у СРСР, його наукова діяльність дала змогу запустити перший штучний супутник Землі і вперше вивести в космос людину. Він народився у Житомирі, навчався у Києві та Одесі, згодом працював у тодішньому центрі – Москві. Зараз Росія привласнює собі його заслуги і його постать, а за життя переслідувала сфабрикованими кримінальними статтями і утримувала у таборах.
Улюблена пісня – «Дивлюсь я на небо»
Сергій Корольов народився 12 січня 1907 року у Житомирі. Його мама походить з козацького роду. У документах Корольов зазначав себе українцем. Коли космонавт Павло Попович вийшов у відкритий космос, заспівав там для Корольова його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо». Його донька згадувала, що тато часто наспівував вдома й інші українські пісні.
Сергій проявляв здібність до інженерії ще з дитинства, всюди знаходив можливість вдосконалювати свої знання. У 17 років він самостійно сконструював безмоторний літак. Згодом проект цього планера взяли в розробку за вказівкою Товариства авіації України.
«Створена вченим перша в світі міжконтинентальна балістична ракета була здатна нести заряд вагою понад 5 тонн. Оскільки вчені змогли різко скоротити вагу ядерного заряду, ракети Корольова стали використовувати для запуску супутників, а їхня надійність дозволила СРСР досягти першості в космічній галузі», – пише Інститут національної пам’яті.
Окрім того, завдяки напрацюванням Корольова створили перший штучний супутник Землі, космічні кораблі «Восток» і «Восход». Перший політ у космос Юрія Гагаріна 12 квітня 1961 року також відбувся завдяки науковим винаходам українця. Під його керівництвом здійснювали польоти міжпланетних автоматичних станцій до Місяця, Венери та Марса, відбулася м’яка посадка на поверхню Місяця.
У 1957 році Нобелівський комітет хотів вручити премію у сфері фізики людині, яка відкрила людству шлях у космос, тобто Корольову. Адже створення першого штучного супутника Землі дало можливість користуватися системою GPS, прогнозувати погоду на завтра та підтримувати звʼязок. Але радянська влада засекретила прізвище головного конструктора, зазначивши, що «творцем техніки є весь радянський народ». Справжня всесвітня слава прийшла до вченого тільки після смерті.
Нині Корольовим захоплюється його сучасний колега Ілон Маск, однак він не зважає на те, що Росія привласнила собі національність українця, і коментує російською публікації «Роскосмосу» про вченого.
Шість років науки у таборах
За життя Сергій Корольов став жертвою сталінського ГУЛАГу. Він відбував покарання у радянських таборах у 1938-1944 роках. Спершу був засуджений до страти за особистим підписом Сталіна. Пізніше розстріл замінили таборами на Колимі, його звинуватили в участі в троцькістській організації та антирадянській діяльності, згодом переформулювали на «шкідництво в галузі військової техніки». Його вважали ворогом народу до реабілітації в 1957 році.
На засланні Корольов продовжував займатися наукою. У спецвʼязниці НКВС він створив кілька моделей бомбардувальників.
«Несподівано у 1938 Корольова було заарештовано за начебто підривну діяльність та передачу технологій ворогам СРСР. Звинувачення було бездоказовим. У полоні НКВС Корольов зазнав жахливих тілесних тортур, у результаті яких йому зламали щелепу. Пізніше його відправили у заслання на Мальдяк, що у Сибіру. Корольов ніколи так і не зміг повністю відкрити щелепу, адже вона неправильно зрослась в умовах таборів», – розповіли про Сергія Корольова у спецпроекті МКІП «Справжні».
Згодом, як припускають, це могло стало причиною раптової смерті у 59 років. За офіційною версією, під час операції у Корольова зупинилося серце. Однак пацієнта не змогли інтубувати через те, що його щелепа повноцінно не відкривалася.
Як раніше радянська влада приховувала його прізвище і заслуги (у документах користувалися псевдонімами «К. Сергеев» або «Головний конструктор»), так зараз приховує його національність. Нині Росія називає Корольова в кращому випадку радянським вченим, а часто і російським.
Місяцехід і тюбик з їжею космонавтів
Через чотири роки після смерті у його рідному Житомирі створили музей Корольова, що згодом став музеєм космонавтики. У будинку, де мешкала сім’я, відкрили Меморіальний будинок-музей Корольова. У ньому увага більше зосереджена на постаті вченого, там зібрані особисті речі, фотографії, документи. Віртуальний 3D-тур можна переглянути тут.
Робочі напрацювання вченого зібрані в експозиції «Космос». Там можна оглянути моделі космічних кораблів, місяцехода, костюми та їжу космонавтів, зразки місячного ґрунту. Окрема техніка є макетами, проте деякі елементи справді побували за межами Землі. Віртуальний тур музеєм тут.