Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що назвати Українську повстанську армію воюючою стороною у Другій світовій війні недостатньо. Боротьба УПА була визвольним рухом, тому має отримати відповідне правове визнання.
Про це йдеться у повідомленні Інституту національної пам’яті.
«Визнання вояків УПА учасниками визвольного руху потрібне не стільки самим повстанцям, яких залишилося дуже мало. Таке визнання необхідне Україні, щоб визначитися, спадкоємцями якої держави ми є: чи УССР як складової тоталітарного Радянського союзу, чи спадкоємцем українського визвольного руху, з його традиціями боротьби за незалежність, свободу та демократію», - наголосив В’ятрович.
Він нагадав, що діяльність УПА відповідала праву кожної нації на самовизначення і суверенність. У Другій світовій війні УПА була єдиною військовою силою, яка визначала стратегічною метою боротьби створення незалежної Української держави.
«Тому її ветерани, як і учасники аналогічних формацій в Польщі та країнах Балтії, мали б отримати від української держави особливий статус учасників визвольного руху», — пояснив В’ятрович.
В Інституті національної пам’яті почали роботу над відповідним законом, який планують внести на розгляд нового парламенту.
«Закон має охоплювати весь період українського визвольного руху, принаймні в ХХ столітті. Тобто йдеться про вояків УПА, людей, які боролися проти тоталітарного режиму ненасильницьким методом, дисидентів, учасників національного демократичного руху кінця 80-х - початку 90-х років. Українська держава має дати політико-правову оцінку цього руху як такого, що став базою для створення держави і, відповідно - забезпечити певні, бодай мінімальні, соціальні гарантії і відзначити заслуги активних учасників руху», - зазначив голова Інституту національної пам’яті.
В’ятрович також додав, що боротьба українських повстанців належить до антитоталітарних рухів народів Центрально-Східної Європи. «Я думаю, що ми можемо скористатися литовським прикладом, де окремо залишився радянський статус ветеранів війни з усім соціальним пакетом, і окремо введено статус учасника визвольного руху з соціальним пакетом. Таким чином, кожному віддається належне і не відбувається прирівняння, яке насправді викликає досить велике непорозуміння», - сказав він.
Як відомо, 14 жовтня в Україні відзначають річницю створення Української повстанської армії. УПА діяла від 1942 року до вересня 1949 року, після чого була реорганізована у збройне підпілля, діяльність якого тривала до початку 1960-х років.
У 1944 році як орган політичного керівництва УПА та всього визвольного руху було створено Українську Головну Визвольну Раду – протопарламент, який складався з представників різних політичних сил. Через лави УПА пройшло понад ста тисяч осіб.
За участь в повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб. Загальна площа території, охопленої повстанським рухом у 1944 році, становила близько 150 тисяч квадратних кілометрів, на ній проживало близько 15 мільйонів людей. Це приблизно чверть площі теперішньої української держави. Разом із тим націоналістичне підпілля ОУН, пов'язане з УПА, діяло на території всієї України, включно з Кримом та Донбасом.