Напередодні Всесвітнього дня водних ресурсів, який відзначають у п’ятницю, 22 березня, вперше за 10 років показали роботу найстарішого водозабору, звідки від 1901 року львів'янам постачають воду. Незважаючи на 118-річний термін експлуатації, сьогодні водозабір австрійських часів у селі Воля Добростанська на Яворівщині ламається рідше, ніж водозабори, які побудували у СРСР. Воду звідси споживають мешканці Залізничного району Львова.
Як розповіла ZAXID.NET речниця ЛМКП «Львівводоканал» Уляна Горбата, із водозабору у Волі Добростанській, що за 30 км від Львова, фактично розпочалась історія львівського водоканалу.
«Від моменту побудови перший водозабірний комплекс чудово зберігся. Єдине, що змінилось — це обладнання. Раніше тут працювала парова машина, бо не було електрики. Із 1930 роках на водозаборі почали використовувати насоси на електроенергії, потужністю 480 кВт», — розповіла Уляна Горбата.
Парова машина на водозаборі у Волі Добростанській працювала до 1930 років (фото з архіву «Львівводоканалу»)
У 2006 році для водозабору закупили два нові нідерландські насоси, які споживають вдвічі менше енергії і дозволяють заощаджувати кошти. Попри це, досі у приміщенні зберігається старий насос, який використовують як резервний. Тобто загалом на станції працює три насоси.
«До насосної станції вода потрапляє із 30-метрових свердловин, що працюють на території водозабору. Під тиском насоси скеровують воду чавунним трубопроводом, який працює від 1901 року, до Карачинова, де її хлорують. І після цього качають до Львова, зокрема для Залізничного району», — розповів ZAXID.NET начальник насосної станції у Волі Добростанській Іван Чайковський.
З його слів, на відміну від радянських систем, 118-річний водозабір — у чудовому стані і прослужить ще щонайменше півстоліття.
«Коли розкопували трубопровід, дивувались, бо він практично не зношений. Тай загалом система водозабору дуже грамотно продумана. Нашим завданням сьогодні є зберегти цю технологію», — наголошує Іван Чайковський.
У «Львівводоканалі» запевняють, що вода, яку постачають до Львова із Волі Добростанської та з інших 16 водозаборів, є екологічно чистою та не потребує додаткової очистки.
«Побутує міф, що львів’янам обов’язково потрібно купувати ботильовану воду чи з автоматів. Насправді це не так. Для Львова воду постачають лише із 197 підземних джерел, які надійно захищені від поверхневого забруднення. У цій воді немає ані нітратів, ані ціанідів, тому її можна спокійно пити. Єдине, через корозію труб львівська вода може тимчасово бути оранжевою чи каламутною. Та це вже проблема інфраструктури, а не самої якості води», — каже Уляна Горбата.
Довідка: У 1889 р. за дорученням Львівського міського магістрату австрійський інженер Смерк на підставі власних розробок, а також за участю професорів Ріхтера, Сікорського та Ломницького, інженера Маланського і радника Горецького узявся втілювати проект водопостачання міста Львова із механічною подачею води з басейну річки Верещиці. Водопровід запустили 9 березня 1901 році. Джерельна вода спрямовувалася до збірного колодязя, що розташований на висоті 200 м над рівнем моря.