Інститут міста спільно з соціологічною агенцією «Фама» дослідив, яким є портрет громадського активіста Львова. Ним є 30-річний львів'янин з вищою освітою, який вступає у громадську організацію з бажанням змінювати місто та робити добрі справи. Він (або вона) знає англійську, а інколи ще й польську мову, працює у сфері розвитку суспільства, урбаністики або займається організацією спортивних, культурних чи соціально спрямованих заходів. Однак не любить займатися освітньою тематикою.
Львівські активісти відвідують тренінги та пишуть гранти, левова часта проектів у місті організована саме за грантові кошти. Громадські організації міста часто не вміють спілкуватися із цільовою аудиторією та презентувати свої проекти. Львівські ГО бояться конкуренції, тому часто вони стають закритими і не співпрацюють з іншими організаціями.
Таким є результат соціологічного опитування у рамках проекту «Зміцнення громад заради сталого розвитку міста», яке проводив Інститут міста спільно з соціологічної агенцією «Фама». Протягом червня-липня соціологи опитали 100 членів львівських громадських організацій та ініціатив, провели 18 глибинних інтерв'ю з керівниками ГО та поспілкувалися із 5 експертами, які співпрацюють з громадськими активістами. На основі отриманих даних соціологи сформували соціальний портрет громадського активіста Львова.
Впертий і мотивований
Лідерами громадських організацій Львова є ентузіасти, у них є бажання втілювати зміни, однак їм притаманний прагматизм, прагнення досягнути конкретних результатів. Вони також є відповідальними, мотивованими та впертими у досягненні та реалізації цілей.
«Цікавим для нас було те, що серед громадський активістів є рівний поділ за гендерною ознакою. 50% є жінками і 50% чоловіками. Ця квота не закладалася у це соціологічне дослідження, але можна побачити, що гендерна ознака не є специфічною і громадською діяльність займаються як чоловіки, так і жінки», - розповідає аналітик Інституту міста Олена Гунько.
У віковій категорії переважають люди віком 26-35 років (52%), а також молодь 18-25-річного віку (24%). Левова частка опитаних (72%) має вищу освіту, а середній досвід роботи у галузі громадської активності становить 6 років.
Дослідження Інституту міста та соціологічної агенції "Фама"
Львівські активісти знають іноземні мови, майже усі володіють англійською (75%), понад половина знає також російську (55%) і польську мови (43%). Лише 5% опитаних зазначили, що не володіють жодною іноземною мовою.
71% громадських організацій подавали проекти на отримання грантової або спонсорської допомоги, з яких 65% її отримали. Левова частка громадських активістів (87%) мають досвід співпраці з Львівською міськрадою. Зокрема, отримували кошти на реалізацію власних проектів (36%), брали участь у громадських слуханнях (49%) чи долучаються до створення громадських рад при управліннях (25%).
Вони займаються особистісним розвитком. Більшість (78%) відвідували тренінги для ГО, третина з яких відбувалася за кордоном. Найбільше громадських активістів цікавить проектний менеджмент, організаційні навчання, навчальні візити у інші міста України та світу, а також розвиток місцевого самоврядування.
«Громадське середовище Львова можна умовно поділити на чотири періоди. Після проголошення незалежності, на початку 90-х років, у місті почало зароджуватися громадське середовище, Згодом громадські організації почали пропонувати дії для вирішення проблем, на які вони звернули увагу під час своєї громадської діяльності. Громадські активісти почали вчитися і помічати проблемні моменти у діяльності влади. З 2010 року активісти почали йти в опозицію до влади. Зараз громадські активісти, у силу компетенції у своїх сферах, можуть бути партнерами влади», - розповідає Богдана Гурій, аналітик соціологічної агенції «Фама».
Проблеми розвитку громадських організацій
«Лідерам громадських організацій бракує комунікації між собою. Доволі часто громадська організація, як і її лідер, є закритою у рамках свого проекту, середовища та своєї діяльності. Вони рідко спілкуються та співпрацюють між собою, не досліджують, що уже було зроблено у сфері їхньої діяльності», - каже Богдана Гурій.
Серед проблем є також невміння презентувати діяльність організації та спілкуватися із цільовою аудиторією та популяризувати власні заходи та проекти.
«Про це зазначають і самі лідери. Кажуть, що інколи вони бояться презентувати свої проекти, бо не знають чи вони будуть вдалими. Як наслідок, ці проекти не є відомими громадськості. Активістам варто більше популяризувати свою діяльність та звертати увагу на потреби цільової аудиторії», - додає Богдана Гурій.
Однією з проблем громадських організацій є також низька професійна компетентність керівників та членів ГО. Зокрема, вони часто не знають основ стратегічного планування та менеджменту. У львівських громадських організаціях зазвичай немає людей, які займається написанням грантових проектів і може зробити це фахово.
«Грантоїдство» - націленість на освоєння коштів, а не на глибину аналізу проблемної ситуації, також властиве міським організаціям Львова. Серед проблем також є використання громадських організацій в корисливих цілях, зокрема для розвитку політичних партій або для освоєння коштів лідерами цих організацій.
Згідно з результатами соціологічного дослідження, громадські організації рідко співпрацюють між собою. Ця співпраця є точковою і переважно націлена на реалізацію окремих проектів. Громадські організації можуть вдаватись до співпраці для пошуку спільної грантової заявки, якщо виникають потреби, до прикладу, у юридичній консультації або для надання бартерних послуг.
Пасивні львів'яни
«Перешкодами до залучення львів'ян до громадської активності є, зокрема, загальна пасивність та лінь, недостатня поінформованість щодо того, як можна долучитися до громадської організації, де знайти інформацію про її діяльність», - каже Олена Гунько.
Серед причин, чому люди не долучаються до діяльності громадських організацій, є також відсутність розуміння важливості здійснення громадської діяльності та те, що громадські організації не мають стратегії залучення нових членів організації, що частково випливає із закритості громадських організацій.
«У рамках проекту («Зміцнення громад заради сталого розвитку міста», - ред.) передбачені навчання для громадських активістів та членів громадських організацій. У цьому нам допомагатиме Інститут лідерства та управління УКУ. Ми розуміємо, що це буде різна специфіка навчань, бо активістам, які ще не долучилися до громадських організацій, потрібно показати можливості і переваги такої діяльності. Громадським організаціям, як йдеться у дослідженні, треба поглиблювати знання, наприклад, з проектного менеджменту чи покращувати організаційні навички. Ми анонсуватимемо такі заходи, щоб до них могли долучитися усі охочі», - каже в.о. директора Інституту міста Анастасія Лепуга.