У зоні АТО, де точаться безперервні бої, сконцентровано чимало культурних цінностей, певна частина яких вже розграбована, інші фактично залишилися без охорони. Музейники докладають багато зусиль, аби зберегти колекції, проте далеко не все у їх силах.
15 серпня, постраждав краєзнавчий музей у Донецьку, ще раніше така само доля спіткала і музей історії та культури Луганська. Одним з перших постраждав арт-центр “Ізоляція” у Донецьку, який терористи захопили, пограбували та замінували. Невідомо де перебуває зараз затриманий терористами художник Сергій Захаров з арт-групи “Мурзілка”, відомий небезпечними мистецькими акціями у Донецьку.
І, звичайно, на Донбасі існує багато державних музеїв. Серед них і ті, що володіють унікальними художніми експонатами.
Мінкульт уже заявив, що намагається контролювати ситуацію, проте у заяві також йдеться, що ані “культурне”, ані силові відомства не можуть гарантувати збереження культурних цінностей Донбасу. З цієї причини музейники звернулися до президента України Петра Порошенка, Донецької та Луганської ОДА із вимогою негайно проінспектувати державні музейні заклади в зоні АТО хоча б у телефонному режимі.
“Загалом варто розглянути можливість термінової евакуації цінних експонатів державного музейного фонду з Донбасу у безпечне місце поза зоною конфлікту, щоб Україна не втратила цінності, які можуть бути викрадені або знищені”, - йдеться у зверненні.
Проте як евакуювати музейні скарби з територій, які контролюють терористи, невідомо.
Загалом же, за інформацією журналу “Музеї України”, 23 державні музеї знаходяться у Донецькій і 15 в Луганській областях.Ось найбільші з тих, які і досі знаходяться на окупованих терористами територіях:
Донецький обласний краєзнавчий музей
Донецький обласний краєзнавчий музей знаходиться у центральній частині Донецька. Крім того йому належать філії: музей Сергія Прокоф'єва в селі Красне, музей Володимира Немировича-Данченка в селі Нескучне, музей історії лісу.
Свою історію цей заклад починає з 17 вересня 1924 року. Протягом майже 50-ти років музей розташовувався в різних приміщеннях. І лише в грудні 1972 року музей переїхав в окрему будівлю по вулиці Челюскінців, де знаходиться і нині. Приміщення краєзнавчого музею складаються з 24 виставкових залів, де щорічно проводиться близько 40 виставок.
Сучасний фонд музею налічує 120 тисяч експонатів з палеонтологічної, археологічної, нумізматичної, етнографічної колекцій, а також колекції стародруків, культових предметів XVIII-XIX століть, фотографій, зразки продукції підприємств, особисті речі відомих людей Донбасу та інші колекції.
Донецький обласний художнiй музей
Музей - один з найбільших музеїв художнього профілю в Україні, лауреат обласного конкурсу, володар «Золотого Скіфа» 1999 року.
Музей заснований 23 вересня 1939 як музей образотворчого мистецтва, з 1965 року - Донецький художній музей.
До початку 2000-го року збори ДОХМ досягли більше одинадцяти тисяч одиниць зберігання: сучасний вітчизняний (понад 1000) і зарубіжний живопис (близько 300 полотен), декоративно-прикладне і народне мистецтво (переважно українське), скульптура (понад 400), оригінальна і друкована графіка (понад 7000 аркушів), невелика колекція античного мистецтва і понад сотні ікон.
Серед найвідоміших імен – роботи Івана Айвазовського, Олександра Бенуа, Давида Бурлюка, Василя Васнецова, Ігоря Грабаря, Ореста Кипренского, Петра Кончаловського, Тетяни Яблонської.
Музей народної архiтектури, побуту та дитячої творчості в селі Прелесне (Слав’янський район)
Музей - одна з найвизначніших пам'яток Донецької області. Комплекс просто неба складається з сільського подвір'я XIX століття - вітряка, хати, комори, кузні, колодязя, вуликів, зал зі зразками народної творчості Слобожанщини та єдиного в Україні музею дитячої творчості.
Створення музею розпочалося в 1983 році, експонати завозили зі всієї округи. У 1992 році музей у Прелесному одержав статус державного і став філією Донецького обласного художнього музею.
Окрасою музею, яка придає йому унікальність в Україні, є експозиція дитячої творчості. Основу експозиції складають роботи вихованців Олександра Івановича Шевченка, керівника дитячої художньої студії «Синій птах», які були лауреатами багатьох міжнародних виставок у Празі, Софії, Парижі, Будапешті.
Неподалік від музею пам'ятка садово-паркової архітектури XIX ст. - маєток та парк поміщика Олександра Бантиша. На подвір'ї серед 300-літніх дубів та тополь,- будинок-флігель, в якому жив відомий письменник Григорій Данилевський, автор історичних романів.
Горлiвський художнiй музей
Горлівський художній музей володіє одним із найбільших зібрань живопису на Донбасі. Він був створений у 1959 році. В ньому зберігається найбільша колекція картин Миколи Реріха: двадцять вісім творів (періоду з 1893-го по 1916-й). У музеї також є твори Івана Айвазовського, Костянтина Маковского, Григорія М'ясоєдовим, Костятина Сомова, Олександра Бенуа.
Не менш яскравими іменами представлено українське мистецтво ХХ століття . Так, горлівський художній музей є одним з небагатьох музеїв які мають значну колекцію творів класика українського живопису Миколи Глущенка. Достатньо вагомою є колекція творів Сергія Шишка. Центральне місце в експозиції посідає етапна в творчості Тетяни Яблонської картина «Вірменське село». Одна із значних колекцій – твори визначних закарпатських митців.
Музей мiнiатюрної книги ім.В.О.Разумова (Горлівка)
Музей мініатюрної книги - єдиний в Україні. Колекція нараховує понад 8600 примірників мініатюрних (до 100 мм) і мікрокниги (до 10 мм), виданих у 57 країнах світу, викладених на 103 мовах. Це старовинні і сучасні книги, рідкісні, унікальні, видані друкарським способом і виготовлені вручну. В Україні, а можливо і в Європі, немає іншого музею, подібного горлівському за тематикою і характером експонатів.
Зокрема у музеї є старовинні друковані мініатюрні книги XVIII - XIX вв. і рукописні молитовники, яким понад 300 років. Привертають увагу шкільні підручники географії, математики, граматики розміром 46х33 мм (1835 - 1877 рр.), старовинні і сучасні словники (30х40 мм), видані у вигляді гаманців і футлярів з натуральної шкіри.
Справляють враження мікрокниги розміром з клітину учнівського зошита, видані невеликим тиражем Мюнхенським видавництвом "Waldman und Phitzner".
Луганський обласний краєзнавчий музей
Луганський обласний краєзнавчий музей заснований у січні 1920 року. Спочатку це був Музей живописної культури, відкритий у власному будинку Софії та Миколи Стефановичів. Перед ІІ Світовою війною музей мав значну колекцію живопису, скульптури, предметів декоративно-ужиткового мистецтва, цікаву збірку археологічних та нумізматичних матеріалів. У роки війни музейне приміщення було зруйноване, колекція знищена. Тож її довелось фактично збирати наново.
У результаті сьогодні музей має понад 300 тисяч одиниць зберігання. Музей володіє значною археологічною колекцією, цікавим етнографічним зібранням, нумізматичною колекцією, має понад 10 тисяч рідкісних та оригінальних фотографій.
Музей iсторiї та культури мiста Луганська
Цей музей, як і Донецький краєзнавчий, уже зазнав пошкоджень.
Будівлю музею було споруджена у 1880-х роках і вважається пам'ятником архітектури. До 1919 року будівля слугувала приміщенням для Міської Думи та Управи. В 1920-х роках вона була зайнята будівельним технікумом, який зокрема закінчив Михайло Матусовський. Після ІІ Світової війни будинок було передано краєзнавчому музею.
У 1980 році в ньому створили музей Климента Ворошилова, а в 1990 році його перепрофілювали в Музей історії та культури Луганська. Колекція музею налічує більше 50 тис. експонатів.
Луганський художнiй музей
Колекція Луганського обласного художнього музею почала формуватися в січні 1920 року, і вже у 1924 році нараховувала понад 1000 експонатів. Її основу склали картини, меблі, порцеляна, вироби з бронзи, давньогрецький посуд, привезені з Москви, Харкова і Одеси.
1924 року музей було реорганізовано, він отримав назву «Соціальний музей Донбасу». Пізніше його перетворили на краєзнавчий музей. Під час ІІ Світової війни більшість експонатів була втрачена. З усієї довоєнної художньої колекції до сьогодні збереглося лише 20 творів.
Теперішню колекцію формували переважно з музеїв і колекцій інших міст. 1947 року ряд творів надійшло з Києва. Нині у фондах зберігається близько 9 тисяч мистецький творів XVI–XX ст., у тому числі близько двох тисяч експонатів сучасного образотворчого і прикладного мистецтва Луганщини.
Серед найкращих творів Олександра Мурашка, Валентина Сєрова, Івана Айвазовського, Ісака Левітана. Є твори Олександра Тишлера тощо.