Податкову, міліцію, СБУ і прокуратуру називають кошмаром для підприємців. Роблять це вже не тільки лідери опозиції чи громадських та правозахисних організацій але й... найвищі чини самої прокуратури.
У середу Генеральний прокурор України Віктор Пшонка під час брифінгу заявив, що за минулий і цей роки контролюючі органи провели 3 млн перевірок, склавши понад 8 млн, протоколів. Результат – більше 6 млн, чоловік були притягнуті до адміністративної відповідальності, а більше 442 тисяч суб'єктів господарювання призупинили діяльність, 250 тисячам припинена реєстрація. Всі ці підприємства платили податки, створювали робочі місця. І тільки минулого року через зупинку діяльності сотень тисяч підприємств близько 1 млн. українців позбулися роботи. На цьому тлі всі ініціативи влади щодо створення нових робочих місць втрачають навіть теоретичний сенс – дай Бог зберегти хоч ті, що є.
Більш того, новий «Закон про зайнятість населення», запропонований урядом, фактично містить лише ряд нових репресивних заходів для підприємств: податковий тиск, штрафи. «Представники влади реально вірять, що під таким пресингом можливе створення робочих місць. Це спотворена психологія, тому що при таких умовах підприємства розвиватися не будуть», – так прокоментувала пропозиції уряду лідер партії «Україна-Вперед!» та голова профільного “підприємницького” Комітету в ВР Наталія Королевська.
Зареєструвавши в парламенті альтернативний закон «Про зайнятість населення», Королевська висловила впевненість, що тільки економічні стимули – звільнення підприємств від податкового навантаження, дозволять в найкоротші терміни з державною допомогою створювати нові робочі місця. «Наш законопроект базується не на логіці репресій і нових штрафів для малого та середнього бізнесу, а на створенні реальних стимулів для підприємців по створенню робочих місць, допомоги соціально незахищеним людям отримати роботу і підняти зайнятість у тих сферах, де сьогодні найбільше безробіття», – говорить Королевська. Зокрема лідер партії «Україна-Вперед!» запропонувала направляти на створення робочих місць до 3% від цільових програм бюджету. Таким чином, якщо б подібна норма містилася в українських законах, наприклад в період підготовки до ЄВРО, на яке було витрачено близько 80 млрд. грн., то на створення робочих місць було б перераховано до 2,4 млрд. грн. А податкове стимулювання інфраструктурних проектів, введення пільг по сплаті єдиного соціального внеску, який пропонують знизити в два рази, звільнивши від сплати фізосіб – підприємців, які створюють нові робочі місця, мають стати вагомим аргументом для легалізації ринку праці. Очікуваним результатом вступу в силу пільг для підприємств повинні стати 180 тис. робочих місць за 4 роки.
Однак без комплексного вирішення проблем підприємців навіть найкращий закон не буде працювати. Саме тому Наталія Королевська запропонувала терміново врегулювати питання з отриманням платниками податків на єдиному податку нових КВЕД. Адже після переходу держави на нові види діяльності підприємці змушені будуть знову йти в податкову, писати заяви, стояти в чергах, щоб внести новий КВЕД в свідоцтво. «На ці проблеми, як і на проблеми при вступі в силу, наприклад, Закону про захист персональних даних з 1 липня, ніхто не звертає уваги», – говорить Королевська. Крім періоду вступу в силу Закону не змінилося геть нічого. «Підприємці як підпадали під цей закон, так і підпадають, штрафи як були непомірні, так і залишаються», – вважає політик. Саме тому вона запропонувала в терміновому порядку звузити коло суб'єктів, які підпадають під дію закону. «Він повинен поширюватися тільки на ті суб'єкти, які працюють з великими масивами інформації про персональні дані, і в яких є висока ступінь ризику протиправної обробки персональних даних», – говорить лідер партії «Україна-Вперед!».
Крім того, за результатами обговорення проекту програми «Нова економіка – нова країна» в регіонах Королевська запропонувала законопроекти для підтримки вітчизняного бізнесу, спрямовані на захист інтересів національного товаровиробника, оподаткування оффшорних операцій і відзначила їх в якості пріоритетних, адже їх норми пропонується ввести в дію вже з нового бюджетного року.
Ці законодавчі ініціативи дійсно містять пункти, які можуть істотно допомогти українській економіці в цілому і підтримати малий і середній бізнес. Для підтримки нацвиробника передбачені й держзакупівлі тільки у вітчизняних виробників, крім випадків, коли необхідна продукція не виробляється в Україні, зниження ставки податку на прибуток підприємств до 15% уже з 1 січня наступного року, а з 1 січня 2015 року – до 10%, зниження до 7% ПДВ на товари дитячого асортименту. Стимулювати бізнесменів інвестувати в національного виробника повинен і закон про оподаткування офшорних операцій. Його норми передбачають оподаткування всіх операцій з офшорними компаніями, що зменшить їх рентабельність. Як результат – стимул вкладати гроші в економіку України, а не країн-оффшорів. «Податковий» ефект від введення такого закону складе майже 52 млрд. грн., які можна буде направити додатково на програми соціального захисту, передбачені бюджетом.
Варто відзначити, що деякі ініціативи Королевської вже знайшли підтримку в парламенті. Зокрема, пройшов перше читання закон про скасування плати за дозволи та довідки з держреєстру. А внесені нею законодавчі ініціативи дозволяють говорити про те, що в країні напередодні виборів є політики, які займають не тільки своєю політичною “парламентською” кампанією, а й ефективно працюють щодо вирішення сьогоденних проблем українців.
Сергій Демченко