Голосування коаліції за зміни до Конституції разом із «Опозиційним блоком» та «представниками олігархічних груп» спровокували вихід із парламентської коаліції фракції «Радикальної партії» Олега Ляшка. Принаймні саме так обґрунтував свій сьогоднішній демарш сам Ляшко.
Своїм кроком лідер «радикалів» засвідчив власну непослідовність і непостійність політичної позиції.
Лише тиждень тому в ефірі «Радіо Свобода» Ляшко запевняв, що його фракція у жодному разі не вийде з коаліції.
«Ми разом у коаліції приймаємо необхідні для країни закони – раз. Друге. Вихід з коаліції – це фактично шлях до дострокових парламентських виборів, в результаті яких до влади може повернутися банда Януковича. Тому добровільно ми самі з коаліції не вийдемо, навіть якщо нас звідти вперед ногами будуть виносити», - обіцяв Ляшко.
Що ж такого сталось за тиждень, що змусило Ляшка кардинально змінити свою позицію? Якщо, звісно, така позиція у нього була.
На думку, народного депутата від Блоку Петра Порошенка Сергія Лещенка, Ляшко вийшов з коаліції, щоб захистись від кримінальних звинувачень Генпрокуратури.
«Вихід Ляшка з коаліції - це крок на випередження. Генпрокуратура готує повідомлення про підозру віце-прем'єру від радикалів Вощевському. Крім того, є подання на депутата Лозового та готуються/вже готові на Мосійчука та Лінька. Найкращий захист від кримінальних обвинувачень – це вихід з опозиції. Тепер Ляшко буде кричати, що це розправа над «ворогами режиму Порошенка», - зазначив Лещенко.
Разом із Ляшком із посади в уряді пішов віце-прем’єр-міністр Валерій Вощевський, який займав цю посаду за квотою «Радикальної партії» та троє голів парламентських комітетів: Віктор Галасюк - керівник комітету з питань промислової політики та підприємництва, Сергій Рибалка - керівник комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, Сергій Скуратовський - керівник комітету з питань будівництва, містобудування та ЖКГ.
Коаліція фракцій «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту», «Самопомочі», «Батьківщини» і «Радикальної партії» була створена 27 листопада 2014 року після дострокових виборів до Верховної Ради. Тоді вона налічувала 295 народних депутатів.
Після виходу «Радикальної партії» коаліція скоротиться на 21 депутата і становитиме 274 мандати. Але про перевибори Ради говорити зарано, адже учасники коаліції все ще зберігають більшість у парламенті. Варто нагадати, що угода про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» не передбачає автоматичного розвалу коаліції у разі виходу з неї однієї чи навіть кількох фракцій, якщо її кількісний склад не стає меншим, ніж вимагає Конституція - 226 осіб.
Однак це ще не всі втрати цієї більшості. Після учорашнього голосування за зміни до Конституцію з коаліції виженуть щонайменше шістьох депутатів – 5 – від фракції «Самопоміч», які порушили партійну дисципліну та Олега Мусія із Блоку Петра Порошенка.
Але, якщо з коаліції вийдуть і «Самопоміч» з «Батьківщиною», які разом мають 40 депутатів і також не голосували за зміни до Конституції, коаліція таки розпадеться.
І саме тут закладений найбільший ризик цієї коаліції. Це добре розуміють самі «більшовики».
«Ті фракції, які залишаються в коаліції або навчаться поважати і краще розуміти один одного, працюватимуть за регламентом і зміцнять таким чином парламентську демократію і державну владу в Україні в цілому, або з часом, услід за «радикалами» з коаліції вийдуть «Самопоміч» і «Батьківщина», що в кінцевому рахунку призведе до розпаду коаліції і нових парламентських виборів», - написав на своїй сторінці у Facebook депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко.
Тепер уламкам «Європейської України» треба створити нову більшість та укласти нову угоду. Якщо цього зробити не вдасться – парламент за законом має піти на позачергові вибори, а такий сценарій не вигідний жодній політичній силі.
У Блоці Петра Порошенка не сумніваються, що до виборів справа не дійде. Сірий кардинал фракції БПП і найближчий соратник Петра Порошенка Ігор Кононенко впевнений, що коаліція існуватиме далі.
Це підтверджує також представник президента у Верховній Раді Степан Кубів.
«Прийнято позитивний план про те, що коаліція буде збережена. Чотири фракції залишаються», - заявив політик. Він додав, що консультації з приводу збереження коаліції тривають і будуть продовжені завтра.
А от голоси для голосування змін до Конституції, за словами Кононенка, доведеться шукати поза межами більшості. Нагадаємо, для голосування в другому читанні і в цілому парламенту знадобиться 300 голосів.
Де їх взяти? Голосування 31 серпня вже частково дало відповіді на це питання. Але цього все одно мало. То ж доведеться домовлятись із «Опозиційним блоком», «Волею народу», об’єднанням «УКРОП», групою «Відродження» та позафракційними депутатами. Оформити новий союз офіційно на Банковій не наважаться – братання із «Оппоблоком» матиме надто великі репутаційні втрати для і так низького рейтингу влади. Тому «ширка», якщо навіть і буде, то діятиме неофіційно і буде ситуативною – голосуватиме тоді, коли буде наказ із Банкової.