А знаєте, що мені прикро? Козак Гаврилюк міг би залишитись напівміфічним героєм, втіленням незламності і всепрощення.. Міг би стати героєм українського епосу, казковим позитивним персонажем для дітей, як от Котигорошко..Можна було би знімати мульти, писати історіі, ставити в приклад, цитувати його нехитру мудрість народну.... А його взяли і використали, прекрасно розуміючи, що це, врешті ,буде посміховисько..
Розуміючи все це наперед.. От цього мені шкода найбільше. Він для мене герой і позитивний персонаж. А боюсь я того, що одні за нього писатимуть пафосні заяви, а інші це обговорюватимуть іронічно,