У владі стартував черговий сезон розпродажу енергетичної безпеки України. Верховна Рада в один і той самий день прийняла закони, якими дозволила приватизацію всіх 227 українських вугільних шахт і 13 теплових електричних станцій. Ще раніше було прийнято рішення про продаж державної частки в обленерго, деякі з яких вже потрапили до рук українських олігархів.
Навколо питань реформування української енергетики точаться дискусії вже не перший рік. Дійсно, вугільна галузь України є збитковою, вона працює за рахунок державних дотацій. Але чи не вийде так, що розпродавши підприємства енергетики, Україна втратить контроль за стратегічно важливими сегментами національної економіки? Які ризики несе перехід вітчизняної енергетики - вугільних шахт, обленерго і розподільчих мереж, електростанцій, «Нафтогазу» і «Енергоатому» - в приватні руки?
Перш за все, в зоні ризику опиняється соціальна сфера, адже, наприклад, в шахтарських містечках і поселеннях саме шахти утримують соціальні об’єкти. А оскільки для приватного власника саме вони є витратними і зайвими в схемах отримання прибутку, то ризикують першими потрапити під ліквідацію.
Неминучими є й скорочення, адже приватний господар завжди намагається оптимізувати своє виробництво, прагнучи, щоб робітники працювали більше, а отримували менше. А в кінцевому підсумку все це призведе до зростання соціальної напруги, в першу чергу на Донбасі, адже наведені проблеми стосуватимуться близько 120 населених пунктів, де проживають 120 тисяч шахтарів і їхні родини.
Якщо українські шахти перейдуть в приватні руки, зросте вартість вугілля, а значить, вартість електроенергії і тепла. У підсумку це означає, що неминучим є подорожчання житлово-комунальних тарифів. Головна ж проблема - в тому, що власники намагатимуться постійно підвищувати ціни, а державні органи не мають досвіду регулювання енергетики, коли більшість підприємств галузі знаходиться в приватних руках.
Досить критично оцінюють розпродаж державних шахт і українські експерти. На думку експерта з енергетичних питань Юрія Корольчука, першими, хто постраждає внаслідок приватизації, будуть саме шахтарі. «Я не прибічник цього процесу (приватизації), тому що приватний капітал буде зацікавлений в тому, щоб знизити свої витрати, в першу чергу від цього будуть страждати робітники вугільної сфери», - вважає Корольчук.
Категорично проти приватизації виступають самі шахтарі. На думку профсоюзного активіста, в.о. заступника керівника дільниці Миколи Белікова з шахти «Калинівська - Східна» (м. Макіївка) приватні власники не будуть розвивати галузь. «Держава хоч якісь дотації дає, а приватники хочуть тільки свій карман набити», - вважає шахтар. Заступник голови Незалежної профспілки гірників вважає, що віддати галузь приватникам разом з усіма проблемами українська держава не зможе. Шахти будь-якої форми власності не зможуть вижити без дотацій. «Шахти Німеччини, які ніколи не були державними, з самого початку приватні, завжди отримували високу грошову державну підтримку. Залишилося біля 9 шахт, вони отримують біля 15 мільярдів гривень», - аргументує свою позицію профспілковий лідер.
Опозиціонери теж виступають категорично проти приватизації вугледобувних підприємств. Депутат Наталія Королевська (партія «Україна - Вперед!»), яка сама народилася в маленькому шахтарському містечку на Луганщині, вважає, що приватизація за шахрайськими схемами - причина глибокого соціального розколу в Україні. «За 20 років Незалежності України приватизація показала своє справжнє обличчя: в країні відбувся соціальний розкол, коли є 21 мільярдер та 45 мільйонів людей, які кожен день борються за своє виживання. - акцентує Королевська. - Тому приватизація вугільної промисловості - продовження даного процесу: додасться ще один-два олігархи, які викуплять найбільш прибуткові та вигідні шахти, а 120 населених пунктів і понад 200 тисяч шахтарів зі своїми сім'ями будуть поставлені в умови, за яких вижити просто неможливо».
Приватизація вугільних шахт нічого хорошого простим українцям не несе, впевнена лідер партії «Україна — Вперед!». «Для звичайних людей - це втрата робочих місць, що неминуче призведе до фактичного вимирання міст і селищ, які існують сьогодні виключно за рахунок шахт та вугільних підприємств. Це переведе Донбас у стан рабства», - зазначає Королевська.
Разом з тим опозиціонерка не збирається миритися з таким рішенням провладної більшості. Вона прогнозує, що коли демократичні сили переможуть восени на виборах до Ради і прийдуть до влади, то обов'язково переглянуть всі закони, які поставили під загрозу енергетичну незалежність держави. Безперечно, це питання не найближчого часу, і плани опозиційної лідерки зможуть втілитися в життя лише після того, як Україна проголосує на виборах. В тому числі й за енергетичну незалежність своєї держави.
Роман Тищенко