Вустами Лаврова Росія в 101 раз сказала, що нічого з підписаного раніше виконувати не буде. Ніякого контролю Україною власної кордону не допустить. Ну і далі звичні фрази про легалізацію сепаратистських квазі-держав і модальностях виборів.
У чому ж сенс домовленостей в Парижі? По-перше, Росія домоглася головного - відклала "день Х". Тобто, раніше передбачалося, що невиконання "Мінських угод" до кінця 2015 року буде означати нові санкції для Росії. Про це говорили всі: від лідерів Європи і до президента України. Тепер це питання зняте. "Мінський процес" продовжений на невизначений час, що й було потрібно Росії. Більше того, тепер прив'язка йде до дій Україна, і відлік часу до "виборів" в окупованих районах ведеться від прийняття України змін у власний закон. Тобто, Росія каже, що все одно нічого виконувати не буде. Але у неї з'явилося ще мінімум півроку часу, поки російське керівництво буде спостерігати, як українські "колеги" будуть принижуватися, щоб виконати свою частину "Парижа". Ламатимуть через коліно парламент, щоб закріпити зміни до Конституції. Будуть проштовхує закон про "вибори". Робитимуть амністію і т.д. Кожна з цих дій буде викликати бурхливу реакцію в суспільстві. Російське керівництво буде за всім спостерігати.
А там, через півроку, знову буде черговий "Париж" і чергове "продовження". Росія це знає. Тому Лавров може собі дозволити злегка поприндитися.