4 квітня у Києві, а 10 квітня у Львові у Центрі Довженка відбудеться концерт відомого українського скрипаля Василя Попадюка. Його музичний діапзон є дуже великим, він гастролює практично по усьому світу. Лише за останній рік він побував з концертами в Іспанії, Австрії, США та Канаді.
Зараз скрипаль вирушив у великий благодійний тур Україною, який охопить 17 міст.
ZAXID.NET запитав у музиканта про його музичні уподобання та про те, куди підуть зібрані під час туру кошти.
Розкажіть, будь ласка, про наповнення концерту. Що будете виконувати?
Я – не класичний скрипаль, в душі я – бунтар та рокер, тому в програмі буде багато моїх улюблених рок-хитів – AC/DC, наприклад. Програма буде трошки оновлена. Будемо грати й мою улюблену класику рока, і просто класику в обробці, і ще декілька цікавих творів. Буде багато запальної ромської, угорської, румунської музики, творів в обробці мого батька –видатного музиканта Василя Івановича Попадюка.
Що приваблює саме у такій музиці?
Я з дитинства зростав у народній музиці, у мелодіях з Молдови, Угорщини, заходу України. Мій тато багато грав ці пісні, слухав, збирав вдома всі можливі платівки: мав величезну колекцію. Я їх слухав і якось заразився від тата любов'ю до румунської, молдовської, угорської, ромської музики, проніс цю любов через все життя і хочу поділитися нею зі своєю публікою.
Як ставитесь до того, що вас називають «українським Паганіні»?
Мені це не подобається. Я – Василь Попадюк. Не знаю, краще чи гірше Паганіні, тому що ніколи його не чув, але знаю, що якби можна було послухати його і мене одночасно, ви ніколи б нас не переплутали навіть із зав’язаними очима.
Ви володієте кількома інструментами. В чому для вас головні чесноти скрипки?
Скрипка – це мій перший і основний інструмент. Вірніше, найпершим моїм інструментом було фортепіано в чотири роки, а з шести років мій основний інструмент – скрипка. Я сам обрав і захотів. Це вже потім додались гітара, бас-гітара, барабани. Тато хотів, щоб я був флейтистом, а я почув, як сусід грає на скрипці, і вирішив теж на скрипці грати.
Головні чесноти скрипки, в тому, що скрипка – це найближчий інструмент до людської душі. Скрипка – як жива істота, вона найбільше з усіх інструментів передає людські емоції. Вона може і сміятись, і плакати, і тварин імітувати, так що скрипка вважається принцесою музики. Дарма кажуть, що складний інструмент. Я так не думаю. Якщо займатися з дитинства, то воно не страшно.
Розкажіть, будь ласка про гурт, з яким виступаєте.
В нас в гурті трошки оновлений склад. Але так можна і не казати, тому що з усіма цими прекрасними музикантами я раніше працював. З нами зараз на барабанах Олександр Муренко, який вважається одним з найкрутіших барабанників України. Ми з ним разом працювали з Тіною Кароль. Із Іваном Лохматюком ми гастролювали по Америці. А зараз він радо погодився з нами грати. Дмитро Чернов з нами на гітарі. Він дуже класний прогресивний молодий гітарист. На клавішах Андрій Шусть, відомий композитор і аранжувальник, і мій однокласник зі школи імені Лисенка для обдарованих дітей. Ми з ним дружимо з п'яти років. Андрій писав багато пісень для Олександра Пономарьова. А на всіх водостічних і водонапірних інструментах (жартую, на духових) грає Сергій Сідоренко, відомий як Сідор. Він дуже талановитий музикант. Можна сказати, самородок. Він грає на всьому. На всі гроші він постійно купує собі інструменти. Він фанат музики. Грає у всіх стилях, у всіх жанрах і дуже-дуже мені імпонує. Я колись думав, що неможливо людині зі сходу України грати молдовську музику, а Сергій все повністю знає: в якому селі, який акцент, який мелізм – все це вивчає. Він просто ходяча енциклопедія! Я вже чекаю з нетерпінням сьогодні його на репетиції, грати з ним є справжньою насолодою!
Розкажіть докладніше, на що підуть кошти з концерту.
Кожного разу, коли приїжджаю до України, кожен мій тур, кожен концерт – благодійний. Цього разу з Максимом Ткаченком збираємо на FPV-дрони для тактичного підрозділу особливого призначення Г.Р.І.М. у складі 41-ї ОМБр ЗСУ. Запрошую на концерт, буде прекрасна музика та можливість вкласти свою частину до перемоги України!
Фото Василя Попадюка