– Якщо у минулому році середня сума хабара у тих справах, які порушувала прокуратура, складала приблизно 100 доларів, то цього року суми хабарів складають 6-13 тисяч доларів.
Криміногенна ситуація на Львівщині вважається неблагополучною, але поступово її вдасться виправляти. Хоча не так швидко, як хотілося б. У цьому переконаний прокурор Львівщини Олексій Баганець. Він запевняє, що останнім часом правоохоронні органи області почали працювати більш ефективно, і обіцяє, що незабаром буде розкрито хоча б кілька резонансних убивств, скоєних за останні роки на Львівщини.
Про своє бачення роботи правоохоронних органів Львівщини, недоліки у їх роботі, а також майбутні кадрові зміни, спрямовані на покращення ситуації, Олексій Баганець розповів у ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET.
- Криміногенна ситуація на Львівщині порівняно з багатьма іншими областями є неблагополучною. Хто у цьому винен?
- Якщо порівнювати Львівщину з іншими областями за рівнем злочинності, то я її називаю складною. Впродовж чотирьох місяців цього року тут було вчинено майже 5 тисяч злочинів, хоча це на 9% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. За рівнем вчинення тяжких і особливо тяжких злочинів ми сьогодні займаємо 17 місце в Україні. А якщо говорити про окремі види злочинів, такі як умисні вбивства, замахи, то ми займаємо 15 місце в державі. Що стосується їх розкриття - 19 місце. Якщо ж говорити про вчинення квартирних крадіжок, то за кількістю їх вчинення ми на шостому місці, тобто, фактично кожна третя квартирна крадіжка залишається нерозкритою.
Можна говорити про зниження рівня грабежів. Разом з тим, у цьому році майже на 4% зросла кількість зареєстрованих розбійних нападів. За їх кількістю ми займаємо четверте місце в державі. Тобто, це доволі «високий» показник. Все те, що я назвав, не дає підстав для самозаспокоєння для мене, як прокурора області, для керівників правоохоронних органів. Тим більше, що цифри про зниження кількісних показників рівня злочинності та розкриття злочинів в цілому теж не можуть заспокоювати навіть з тієї причини, що я маю докази про те, що деякі працівники міліції продовжують приховувати злочини так, як вони це робили раніше. Тому на сьогодні дана вказівка апарату органів прокуратури області провести перевірку дотримання обліково-реєстраційної дисципліни в діяльності органів внутрішніх справ.
- Йдеться про рядових працівників міліції чи серед тих, проти кого ви маєте такі докази, є правоохоронці, що займають керівні посади у правоохоронних органах?
- Конкретних результатів цієї перевірки мені поки що не доповіли, але якщо навіть дільничний інспектор виносить незаконну постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, а начальник територіального органу внутрішніх справ її затверджує, то я вважаю, що за приховувані злочини повинен відповідати не тільки рядовий працівник, а й керівник органів внутрішніх справ.
- Ви кажете, що маєте докази. Чи можна очікувати порушення кримінальних справ, коли завершиться перевірка?
- Звичайно. Я думаю, що «позитивні» результати цієї перевірки обов'язково будуть. Мене не влаштовує стан боротьби зі злочинами у сфері економіки, зі злочинами, пов'язаними з хабарництвом і корупцією, організованою злочинністю. Бо, наприклад, як сьогодні можна говорити про ефективну роботу того ж УБОЗу, якщо вони протягом чотирьох місяців не виявили жодного факту хабарництва? Я вже не говорю про організовані злочинні групи з корумпованими зв'язками! Про це я навіть не мрію на сьогоднішній день з таким відношенням цього спеціального підрозділу до боротьби із хабарництвом і корупцією.
Якщо говорити про їхні конкретні результати роботи, то працівниками цього спецпідрозділу виявлено лише одну організовану злочинну групу в сфері економіки протягом чотирьох місяців. Лише одну. Такі результати свідчать фактично про бездіяльність цього елітного, на мою думку, спецпідрозділу. Трішки кращі результати роботи спецпідрозділу УСБУ у Львівській області. Але вони теж мене не можуть тішити, тому що ним не виявлено жодної організованої злочинної групи у сфері економіки. Не дивлячись на те, що відділом «К» УСБУ виявлено три факти хабарництва, я вважаю, що для Львівщини, з урахуванням потужностей цього органу, їх результати у цьому напрямку не є задовільними. Як прокурор області, буду вимагати покращення роботи. Нема чого говорити про результати спецпідрозділу УПМ ДПА у Львівській області, за їх матеріалами в цьому році не порушено жодної кримінальної справи.
- Під час наради з керівниками правоохоронних органів у квітні цього року ви зазначили, що відсутні зрушення у боротьбі з незаконним обігом наркотиків, щодо протидії злочинам у сфері економіки, хабарництва та корупції, банківській сфері, землекористуванні та лісовій галузі. Ви тоді пообіцяли взяти під особистий контроль виконання правоохоронцями їх зобов'язань. Якою є ситуація зараз, чи допоміг ваш контроль?
- За моєю вказівкою були вивчені усі кримінальні справи, які були порушені всіма правоохоронними органами за фактами незаконного відшкодування податку на додану вартість. Я особисто заслухав хід слідства по них. Це справи, які перебувають у провадженні слідчих прокуратури, міліції, податкової міліції, працівників СБУ. Ми по всіх цих справах дали письмові вказівки, внесли документи прокурорського реагування і на сьогодні продовжуємо їх контролювати. Розроблений і виконується конкретний щомісячний графік заслуховувань. Моя вимога - щоб по цих справах до кінця першого півріччя були прийняті законні рішення: або їх направляють до суду, або закривають, якщо там немає підстав для притягнення когось до кримінальної відповідальності.
Те саме можна сказати і про кримінальні справи щодо контрабанди. На початку цього року у провадженні слідчого відділу СБУ була лише одна чи дві кримінальні справи, порушені проти конкретних осіб, а всі решта - за фактом. І розслідувалися вони протягом 2005-2007 років. Завдяки вжитим органами прокуратури заходам, до суду з числа цих справ направлено 3 кримінальні справи. Там мова йде про контрабанду товарів на мільйони. Також працівники СБУ закінчили розслідувати кримінальну справу за обвинуваченням працівника митної служби в причетності до контрабанди. Закінчується слідство по кримінальній справі про контрабанду, де до відповідальності притягується 11 осіб (за вчинення контрабанди в особливо великих розмірах), і ця справа теж готується до суду. Це говорить про те, що, завдяки вжитим прокуратурою заходам, активізація роботи у розслідуванні злочинів у сфері економіки, в тому числі незаконного відшкодування ПДВ, контрабанди, активізована і на сьогодні уже є конкретні позитивні результати.
- Як оцінюєте якість співпраці прокуратури і правоохоронних органів Львівщини?
- Я намагаюся будувати стосунки з керівниками правоохоронних органів на тому підґрунті, яке мені дає Конституція України, Закон України «Про прокуратуру». Тобто, перш за все, я виходжу з того, що в нас у кожного є свої функції, передбачені законом. Журналістів завжди цікавлять питання, на кшталт, чому коли були, приміром, урочисті збори в 2007 році, я не поцілувався із начальником міліції чи головою ДПА. Мене «цілуватися» не зобов'язує ані наказ, ані закон України «Про прокуратуру»... Найголовніше - я повинен підтримати ділові службові стосунки, бо від цього залежать конкретні результати. У мене ні на кого з керівників правоохоронних органів нема особистої образи. Подобається мені чи ні як людина той чи інший керівник - від цього не залежить моє відношення до нього як до колеги. Не я його призначаю, і не мені його звільняти, за це призначення несуть відповідальність зовсім інші люди. Разом з тим, я, як прокурор, повинен турбуватися про активізацію боротьби зі злочинністю, крім того, несу відповідальність за дотримання законності, в тому числі органами внутрішніх справ, управління СБУ, податкової міліції, ДПА під час боротьби зі злочинністю. Станом на сьогодні я вважаю, що нормальні стосунки у мене склалися з начальниками ГУ МВС України, управління СБУ та податкової міліції. Про це свідчать конкретні напрацювання, конкретні результати.
Водночас я мав і маю претензії до діяльності цих правоохоронних органів, вношу документи реагування. Так, може і не подобається начальнику управління податкової міліції моя заборона спрямовувати свої зусилля на боротьбу з неспецифічними для них злочинами, наприклад, незаконним виготовленням, зберіганням і збутом підакцизних товарів. Це - підслідність міліції, а податкова міліція передусім повинна займатися виявленням злочинів, пов'язаних з ухиленням від сплати податків.
- Чи відомі нові подробиці щодо резонансних вбивств на Львівщині, як-от справа Сенчука, Дацка. Адже керівники правоохоронних органів довший час запевняють, що вони ось-ось будуть розкриті, а результату досі нема?
- Як це не банально, але вони не розкриті досі тому, що правоохоронні органи, на мою думку, не спрацювали професійно. Адже якщо по конкретній кримінальній справі протягом півроку не проведено жодних слідчих дій, то це - одна з причин, чому цей злочин досі не розкритий. На сьогодні по усіх резонансних умисних убивствах, які були вчинені протягом останніх 5-6 років, складено графік, і ми їх щомісячно заслуховуємо у прокуратурі області. Найбільш «перспективні» слухаємо щотижня. Я особисто беру участь у цих заслуховуваннях. І останнім часом робота по розкриттю цих убивств значно активізована. Категорично стверджувати, що ми їх усі розкриємо, я не можу, це буде нереально, якщо таке скажу, але те, що ми постараємося хоча б кілька з них розкрити, це однозначно. У нас є два-три «перспективних» убивства, робитимемо усе для того, щоб їх розкрити.
- Найбільш перспективні - це які?
- Це вбивство дівчини-касира у канторі в 2007 році та вбивство колишнього начальника управління транспорту і зв'язку ЛМР. Не все втрачено і у справі за фактом убивства колишнього губернатора Степана Сенчука, там є над чим працювати, і ми зараз це робимо. По Дацку ми теж працюємо. Але не можемо сьогодні «розпилитися» одночасно на всі нерозкриті вбивства, що накопичилися за сім років, і з однаковою силою та ентузіазмом працювати з ними усіма. Не вистачить сил. Тому по більш перспективних працюємо більш активно.
- Ви казали, що більша частина справ, порушених і розслідуваних органами прокуратури, не отримують ефективної оцінки в судах. У чому причина і як змінити ситуацію? Теза про те, що перед законом усі рівні, давно реально не працює, ми чуємо про затриманих на дрібних злочинах, натомість масштабні залишаються нерозкритими. Як змінити такий стан справ? Чи ви вважаєте, що можете це зробити?
- Позитивні тенденції є. Так, якщо в минулому році було за правило порушувати кримінальні справи за дріб'язковими фактами корупції і хабарництва (наприклад, притягувався до кримінальної відповідальності громадянин, який вчинив замах на дачу хабара працівнику ДАІ у розмірі 200 грн), то таких справ у цьому році уже немає. Якщо у минулому році середня сума хабара у тих справах, які порушувались і розслідувались слідчими прокуратури, складала приблизно 100 доларів, то цього року уже порушені справи, де суми хабарів складають 6-13 тисяч доларів. Тобто, я стверджую про те, що ми усе таки відмовляємось від попередньої практики гонитви за показниками, не зосереджуємо зусиль на виявленні дріб'язкових злочинів, а втілюємо той принцип, що перед законом усі рівні і треба притягати до кримінальної відповідальності всіх, не дивлячись на їх ранги, посади і тому подібне. Якщо за весь минулий рік прокурорами було складено 46 протоколів про вчинення корупційних діянь, то вже за чотири місяці цього року - 32. Це говорить про те, що прокурори стали активніше боротись з адміністративною карною корупцією. Якщо у минулому році більшість корупціонерів складали секретарі і голови сільських рад, то в цьому році з 32 лише вісім протоколів складено щодо них, решта - це працівники правоохоронних, контролюючих органів, працівники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування. Наприклад, у березні цього року було складено протокол щодо корупції відносно начальника інспекції Держархбудконтролю Трускавецької міської ради. Суд визнав цього посадовця винним і його притягнуто до адміністративної відповідальності. Тобто, зрушення є, хоча не такі великі, як мені б хотілося.
- Ви кажете, що зрушення почалися щойно зараз, почали затримувати корупціонерів у більших розмірах, а не по дріб'язках. А чому досі цього не було?
- В першу чергу, таке питання потрібно задавати не прокурору, а працівникам правоохоронних органів, які за законом зобов'язані виявляти такі злочини. Це органи внутрішніх справ, СБУ, податкової міліції і їх керівники. От їм, у першу чергу, треба задавати ці питання. А я, як прокурор, просто вимагаю це робити, це мій обов'язок як координатора діяльності по боротьбі зі злочинністю. Нещодавно, наприклад, ми затримали одразу трьох працівників міліції за вчинення злочинів, які пов'язані з корупцією. На минулому тижні ми затримали, і суд за нашим поданням заарештував дільничного інспектора одного із райвідділів Львова, який підозрюється у вчиненні злочинів у складі злочинної групи. Тобто, на сьогодні і працівники правоохоронних органів, які зобов'язані були боротися зі злочинністю, а цього не робили, навпаки самі брали участь у вчиненні злочинів. Тільки за останній місяць порушено дві кримінальні справи щодо працівників органів внутрішніх справ.
- Ви заявляли, що готуєте перевірку у прокуратурі м. Львова, під час якої вивчатимете, наскільки її діяльність відповідає наказу Генерального прокурора України про нагляд за законністю правових актів, що приймаються органами місцевого самоврядування, себто у цьому випадку Львівської міської ради. Чи була проведена така перевірка і які результати, якщо так?
- Наприкінці квітня я особисто очолив таку перевірку. Результати невтішні. Мої підозри підтвердились - стан прокурорського нагляду і взагалі організація роботи прокуратури міста не відповідає вимогам наказів Генерального прокурора України. Вдумайтесь: впродовж 2007-2008 років прокуратурою було внесено 37 приписів і подань, 10 протестів і порушено 5 дисциплінарних проваджень. Це за рік і чотири місяці. Однак в основному ці документи реагування вносились у структурні підрозділи міської ради, а не міському голові, до речі, відповіді на документи прокурорського реагування, які вносились львівському міському голові, давав начальник юридичного відділу, який не уповноважений це робити.
Дотримання законодавства у земельних питаннях мають бути пріоритетними у діяльності прокурора міста. А у нас що виходить? Впродовж 2007 року на рішення Львівської міської ради було винесено аж один протест. Інші протести вносилися на рішення ЛМР, які приймалися у 1999, 2001, 2007 роках. Тобто, «стрілянина» була тільки по подіях «давно минувших дней», а на ту ситуацію, яка на сьогодні є у місті, документи прокурорського реагування відсутні. Крім того, прокуратура міста несвоєчасно реагує на незаконні рішення органів місцевого самоврядування, по-друге, у мене викликає підозру той факт, що міська прокуратура не знайшла протягом 2007 року інших незаконних рішень міської ради - лише один протест. Я дивуюся, що на актуальні для міста питання прокуратура або не реагувала, або реагувала неефективно. Це і стосовно законності дій евакуаторів, реєстрації транспортних засобів, вилучення посвідчення водія, розміщення на тротуарах об'єктів виносної торгівлі, з приводу розподілу житла, використання бюджетних коштів, діяльності гральних автоматів... На ці важливі для міста питання, де рішення приймає міська рада і які викликали сумніви щодо законності у громадськості і її протести, прокуратура міста ховала, вибачте, голову у пісок. Тому я дав негативну оцінку діяльності прокуратури Львова і, зокрема, прокурора міста. Обговоривши результати його роботи на апаратній нараді у колективі, підготував лист-зауваження прокурору міста і наказ, яким одного з його заступників, швидше за все, притягнуть до дисциплінарної відповідальності, а прокурора міста попередили, що якщо протягом кількох місяців він ситуацію не виправить, буде звільнений із займаної посади.
- А як розвивається справа зі скандальними 15 ділянками під заправки у Львові?
- За цими фактами незаконного заволодіння земельними ділянками чи виділення їх під бензозаправки правоохоронні органи реагували. Спочатку була порушена кримінальна справа начальником спецпідрозділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю обласного управління СБУ. Керівник однієї зі структур, щодо якого була порушена ця кримінальна справа, оскаржив цю постанову і суд її скасував. Після цього уже слідчим слідчого відділу СБУ порушено було кримінальну справу за фактом підробки документів на виділення цих 15 земельних ділянок. Ця постанова теж була оскаржена в суді, але суд відмовив у задоволенні цієї скарги. Справа була передана за підслідністю слідчому району органів внутрішніх справ Львові і вона розслідувалась. Але, коли слідчий у рамках цієї справи порушив кримінальну справу проти конкретного приватного нотаріуса, який посвідчував ці угоди на документах купівлі-продажу землі, то цей нотаріус оскаржив постанову про порушення кримінальної справи і районний суд задовольнив її. Прокуратура оскаржила її до Апеляційного суду, і той наше подання не підтримав. І прокурор міста змушений був вносити касаційне подання до Верховного суду. На сьогодні воно прийнято до провадження, сама кримінальна справа витребувана до Верховного суду України і знаходиться там на розгляді, кінцевого рішення ще немає.
- Чи справді до прокуратури уже передали справи щодо земельних зловживань на Львівщині, про що заявляв начальник Львівського обласного головного управління земельних ресурсів Дмитро Завтур, і якщо так, то про які саме зловживання йдеться?
- Чесно кажучи, я таких матеріалів від керівника обласного управління земельних ресурсів не отримував. Можу сказати, що в прокуратуру області, наскільки я знаю, ані в 2007-му, ані в 2008-му роках матеріали про порушення земельного законодавства від цього управління не надходили. Хоча прокуратура за результатами своїх перевірок у цьому році порушила одинадцять кримінальних справ, частина з них уже направлена до суду. В основному, це кримінальні справи щодо голів сільських рад, які підробляють рішення сесій сільрад про виділення земельних ділянок і передачу їх у розпорядження конкретних фізичних і юридичних осіб. Йдеться про Пустомитівський район, Самбірську міську раду, Дрогобицький район. Це ті райони, землі яких представляють цінність, і вони принадні для шахраїв. Порушена також кримінальна справа щодо керівника однієї з комерційних структур, який захопив земельну ділянку, незаконно зняв родючий шар ґрунту і без будь-яких дозволів побудував собі бетонно-розчинний вузол, заподіявши збитки державі на понад 1,5 млн грн. Справа уже направлена до суду.
Загалом перевірки щодо додержання земельного законодавства зараз тривають по усій області. В червні заслухаємо стан прокурорського нагляду за додержанням земельного законодавства на колегії прокуратури області. Туди ми запрошуємо і представників правоохоронних органів, контролюючих органів в тому числі, і керівників управління земельних ресурсів тощо, щоб вони дали нам пояснення, чому вони не виконують належним чином покладених на них службових функцій. Це вони, у першу чергу, повинні виявляти порушення земельного законодавства і повідомляти нам. Тож послухаємо пояснення, чому вони цього не роблять, і якщо я бачитиму, що вони не спрацьовують, звертатимусь до керівників центральних відомств, щоб їх звільняли із займаних посад.
- Як ви оцінюєте фаховість тих людей, які зараз працюють з вами, і чи можна очікувати найближчим часом ще на якісь кадрові зміни в обласній прокуратурі?
- Великих кадрових змін у прокуратурі Львівської області ще не було. Єдине, що змінилося, - два-три міських і районних прокурори, які не могли працювати у тих умовах, які є на сьогодні. Ми ставимо вимоги до міських і районних прокурорів про те, що їм треба активніше працювати з нагляду за дотриманням законодавства, бо ситуація цього вимагає. Якщо вони не можуть, в тому числі і за станом здоров'я, працювати понаднормово, у вихідні дні, то ми нікого не тримаємо, це робота на державу, ці люди носять погони і вони повинні працювати, не рахуючись із своїм особистим часом. Друге, ми не будемо тримати тих, які, на нашу думку, не відповідають займаним посадам, і будемо пропонувати їм посади з меншим обсягом роботи. Загалом, якщо говорити про апарат, то змінам серйозно піддався лише один напрям роботи - розслідування злочинів слідчими прокуратури. Змінено заступника прокурора області, начальників слідчого управління і слідчого відділу прокуратури області, бо цей напрям роботи, на мою думку, був найбільш уразливим, найбільш слабким.
Протягом чотирьох місяців я не можу повністю укомплектувати апарат, якщо для цього будуть підстави, на це потрібен час. При цьому працівники прокуратури такі самі люди, як і усі інші, вони теж захищені законом, і я повинен з ними чинити за законом. Якщо вони допустили порушення, ми даємо термін на його усунення, і якщо людина не змогла цього зробити, будемо діяти більш радикально. Але те, що кадрові зміни будуть, це природно, від цього нікуди не дінешся. В тому числі і на вищих керівних щаблях. У мене сьогодні є претензії до деяких своїх заступників, до начальників структурних підрозділів. Я не просто хочу когось змінити, для цього повинні бути конкретні претензії. Частина міських, районних прокурорів сьогодні «пробуксовують», вони не забезпечують виконання вимог як закону «Про прокуратуру», так і галузевих наказів. Тому особисто я і мої заступники, як мінімум, раз у місяць виїжджаємо у райони, вивчаємо ситуацію і робимо висновки, чи може ця людина працювати, чи ні.
- В одному з інтерв'ю ви сказали, що вам найважче працювати саме на Львівщині. Чому?
- Може, коли я тут попрацюю рік чи більше, мені буде легше. На сьогодні мені тут важче, бо порівняно з тим, що було 12 років тому, змінився мікроклімат у прокуратурі, частково змінилися люди. Я сьогодні бачу менше підготовлених людей, які можуть вирішувати завдання на такому рівні, як я їх ставлю. Усвідомлюю, що для того, щоб вони виконували мої завдання і вимоги, треба якийсь час, щоб їх підучити. Тому маю надію, що з часом апарат буде працювати так, як я вимагаю.
- Як ви самі оцінюєте те, що вдалося зробити протягом того часу, поки ви перебуваєте на посаді прокурора Львівщини?
- Критично оцінюю. Не все зробив, що собі запланував. Але на це є об'єктивні причини, які не завжди залежать від мене. Це кадровий потенціал, трудова дисципліна, організація роботи, при якій я швидко досягти позитивних результатів не можу, є інші об'єктивні причини. Я за натурою максималіст, хочу усе зробити краще і швидше, часом розумію, що для того, щоб щось змінилося на краще, потрібен час, але ситуація у державі вимагає, щоб це робилося якомога швидше. Цього вимагає Президент України, Генпрокурор, адже мине півроку і мені їхати на колегію Генпрокуратури з підбиття підсумків. А там не будуть питати про причини, а вимагатимуть результату. Тому я собою не повністю задоволений, хоча бачу, що в апараті міняється відношення людей до роботи в кращу сторону, міняється відношення влади і людей до прокуратури, але не настільки швидко, як мені б хотілося.
Фото прес-служби прокуратури Львівської області