Володимир Савельєв отримав важке поранення на Донбасі, через що військовому ампутували дві ноги. Він пережив 13 операцій та заново вчився ходити у львівському центрі Unbroken. Зараз у Львові ветеран відкрив свій безбар’єрний коворкінг «Берег» – таку назву простір отримав не випадково, адже саме водойми та їхні береги є для львів’янина місцем сили.
ZAXID.NET розповідає історію 31-річного ветерана Володимира Савельєва та його бізнесу.
«Було трішки соромно, що я так по-дурному підірвався»
У цивільному житті львів’янин Володимир «Монгол» Савельєв був 3D-дизайнером, у липні 2023 року він підписав контракт та долучився до армії. Він був бойовим медиком у окремому взводі розвідки 53 окремого розвідувального батальйону (раніше окремий стрілецький батальйон).
«Найскладніше в армії – це зжитися з людьми, бо вони дуже різні. Було також відчуття самотності, бо ти далеко від домівки, – це теж важко, але по суті армія – це накази. Ти очікуєш і виконуєш накази», – каже ветеран.
Володимир Савельєв згадує, що потрапив у бойовий підрозділ, тому треба було багато вчитись, щоб почувати себе «на рівних» з побратимами. Влітку 2024 року львів’янин отримав офіцерське звання та очолив свій взвод, а у жовтні зазнав важкого поранення на Донбасі, яке змінило його життя.
«Вранці 15 жовтня 2024 року ми йшли по сліду, який залишила БМП, але мені не пощастило і я підірвався на міні. Я та мій побратим одразу наклали ефективні турнікети, побратим допоміг відтягнутись у посадку, з якої ми рухались. Прилетів російський дрон і робив на мене скиди, але не влучив. Потім мене евакуювали, приїхала броня. Я вдячний тим хлопцям, які серед білого дня приїхали на евакуацію і забрали мене. На стабпункті мене вирубили і у Дніпрі я уже прокинувся без ніг», – пригадує Володимир Савельєв.
Ветеран каже, що після поранення йому допомагав гумор та люди, які його оточували.
«Коли прокинувся, то хотів чогось смачненького, але мені не можна було. Було трішки соромно, що я так по-дурному підірвався. Відчуття сорому перед командиром. Водночас я був живий і через це щасливий. Зразу якось жарти жартував. Гумор – це основне. Хороше почуття гумору, люди, які поряд. А не оці фрази «бідолашна дитина» – це ніяк не допомагає», – каже львів’янин.
«Ти не зможеш стати на протези і зразу танцювати»
Після лікування у Дніпрі Володимир Савельєв потрапив до Львова, реабілітацію проходив у центрі Unbroken.
«У палаті були класні побратими – це оточення, яке тебе підтримує і допомагає. Було відчуття, що ти все зможеш. Класна компанія стала хорошим початком для відновлення, потім численні операції. У Unbroken завдяки зусиллям протезистів, фізичних терапевтів, менторів вдалось швидко і якісно стати на ноги, бо команда працює надзвичайно. Люди горять цим і вони хочуть допомогти. Класно, коли ти бачиш успіхи побратимів, ти надихаєшся, але треба й усвідомлювати, що рухатись треба поступово – крок за кроком. Ти не зможеш стати на протези і зразу танцювати. Це важка праця», – зауважує ветеран.
Загалом львів’янин переніс 13 операцій, а у лютому 2025 року вперше встав на протезах.
«Це були перші кроки саме у протезистів, між поручнями. Спочатку дозволяли вчитись ходити тільки з фізичним терапевтом, без самодіяльності, щоб собі не нашкодити. Згодом вже міг ходити сам, навіть у кінотеатр поїхати. Були складнощі, бо там були сходи, а я ще не дуже вмів тримати рівновагу. Це було цікаво», – пригадує Володимир Савельєв.
Львів’янин розповідає, що лише тоді, коли вперше встав на протезах, остаточно усвідомив, що втратив ноги. Станом на квітень 2026 року Володимир Савельєв уже понад рік ходить на протезах, але говорить, що досі до них не звик.
«Я ще досі не звик до протезів, але без них ще важче. Нещодавно мав операцію і пересувався на кріслі колісному, то це набагато важче через проблеми з доступністю. Особливо взимку. Мав можливість відвідати Київ і там все дуже погано. Львів зробив величезний крок вперед у плані доступності», – порівнює ветеран.
Серед проблем із доступністю Володимир Савельєв виділяє відсутність пандусів при вході у магазини, заклади, а також відсутність туалету для людей з інвалідністю на першому поверсі – якщо туалети розташовані у підвальному приміщенні чи на другому поверсі, то людина на кріслі колісному туди не зможе зайти.
Під час реабілітації у Unbroken Володимир Савельєв із побратимами двічі брав участь у показі мод. Пригадує, що для нього це був своєрідний екзамен із ходьби. На реабілітації він познайомився з Павлом Козаком, який є співзасновником клубу «Титани Львів», і почав займатися парабаскетболом.
«Ми робили свої крісла колісні з дерева і скоро братимемо участь у паризькому марафоні – це ще один виклик самому собі. Сумніваюсь, що вдасться подолати увесь марафон, але сподіваємо, що половину здолаємо», – ділиться планами львів’янин.
«Берег» – це місце сили
Під час реабілітації у Володимира Савельєва з’явилась також ідея власної справи і наприкінці лютого 2026 року він відкрив безбар’єрний коворкінг «Берег» на вул. Малоголосківській, 36.
«Мені дали 30 днів відпустки через поранення. Я сидів вдома і щось мене крило. Я звик, що довкола завжди є люди, завжди перебуваєш у соціумі, а вдома ти один. Тоді вирішив піти попрацювати у коворкінг, а потім подумав, чому б не зробити щось своє. Від моменту зародження ідеї до підписання договору на оренду приміщення пройшло 2-3 тижні», – пригадує ветеран.
Перші труднощі були на етапі ремонту – знайти підрядників, пояснити що та як має виглядати. Цей проєкт Володимир Савельєв реалізував своїми силами, але планує також подаватися на гранти, щоб вдосконалити його.
«Мені хотілося створити місце сили, яке даватиме мені енергію, бажання працювати, відпочивати, жити, створювати нові ідеї. Для мене таким місцем є водойми: річки, моря. Тому з’явилась назва «Берег» – це місце сили, де можна посидіти самому, з друзями. Мені подобається казати «зустрінемось на березі», – з усмішкою розповідає Володимир.
Зараз коворкінг «Берег» – це безбар’єрний простір, де може комфортно працювати 30 людей. Тут є дві робочі зони, зона адміністратора, мінікухня, де можна приготувати каву чи розігріти їжу, дві кабінки для робочих дзвінків та туалет, доступний для людей на кріслах колісних.
Стіни коворкінгу прикрашають картини, створені ветеранами під час реабілітації, тут також можна скуштувати десерти від Two.camrat – кав’ярні, яку відкрила дружина добровольця.
«Мені важливо, щоб тут було затишно, як вдома, і місце спонукало до праці. У мене є класні, круті побратими і я хотів показати їхні роботи, які вони малюють під час реабілітації. Так виникла ідея з експозицією ветеранських картин, вона з часом буде оновлюватись. Також є стійка з ветеранськими продуктами: настільні ігри Дроноводи, UA комікс, планую залучати й інші бізнеси, щоб ветерани мали невеличку платформу, де можуть реалізовувати свої продукти», – розповідає Володимир Савельєв.
«Берег» – це не лише коворкінг, а й місце для проведення майстер-класів та зустрічей. Тут уже проводили заняття з тактичної медицини, навчали створювати колажі, а незабаром відбудеться і перший кіновечір.
«Я б хотів, щоб цей простір жив. Можливо, зробимо читацький чи кіноклуб, обов’язково продовжимо історію з тактичною медициною і просто з медициною, бо порятунок життя – це надзвичайно важливо. Прилетіти може будь-де. Плануємо освітні та розважальні заходи, зустрічі за настільними іграми», – додає Володимир Савельєв.