«Я продав Здіху 60 літрів» - писав Василь Пісний 20 років тому. Сьогодні він керівник департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України, а 20 років тому займався контрабандою спирту і «вибивав» борги за допомогою кримінального авторитета «Мухи».
Подробиці кримінальної справи, яка була порушена проти Василя Пісного у 1995 році і в рамках якої він відсидів 5 місяців у СІЗО, стали відомі завдяки його судовому позову до ZAXID.NET та журналістів «Н.Г. Львів». Нагадаємо, керівник департаменту у центральному апараті МВС вимагає спростувати факти наведені в статті «З економічною злочинністю боротиметься "Антибіотик"» і оштрафувати авторів статті на 100 тис. грн. Ці гроші пообіцяв витратити на благодійність. Це стало б першим його благочинним внеском, оскільки досі він не був поміченим у безкорисливому наданні допомоги потребуючим.
Під час чергового засідання суду у справі «Пісний проти журналістів» його адвокат долучив до матеріалів справи копію «Постанови про закриття кримінальної справи та скасування міри запобіжного заходу» від 30 грудня 1996 року. Завдяки цій постанові і стали відомі цікаві подробиці з кримінального минулого сьогоднішнього борця з економічною злочинністю.
Не затриманий – не контрабандист
У постанові є підтвердження того, що Василь Пісний займався торгівлею спиртом разом зі своєю знайомою Марією Курган, яка фігурувала в матеріалах справи, неодноразово давала пояснення і в її помешканні навіть проводили обшук.
Хоча з Василя Пісного зняли всі звинувачення, але в матеріалах справи фігурувала його розписка з розрахунками за спирт. У ході слідства провели графологічну (почеркознавчу) експертизу, яка довела, що ця розписка написана рукою Пісного. Він писав: «6240$ винна марина», «я дав за спирт», «я продав Здіху 60 літрів», «Томику дали 5000 мілйонів» (правопис збережено) та інше.
Сам Василь Пісний підтвердив, що розписка його, але заявив, що писав він її Марії Курган ще кілька років тому, коли вони були «…ізольовані один від одного» і в ній «зазначені їх особисті взаєморозрахунки» (!). Нагадаймо, що в офіційній біографії Василя Пісного вказано, що з 1983 року по 2010-ий рік він працював в системі Міністерства внутрішніх справ України. Тож торгівля спиртом була, щонайменше, порушенням уставу.
У постанові ні слова про те, чи з’ясовували слідчі, хто такі «Томик», «Здіх», «Богусь» та «Петрик», які фігурують в записці поряд з сумами та літрами.
У документі також є покази громадянина Польщі Богдана Фальгера, який розповів, що він разом з потерпілою Марією Березою та її чоловіком продавав спирт на території Польщі і віддавав гроші за реалізований товар особисто Василю Пісному: «Допитаний в ході слідства 27.07.1995 року громадянин і житель Польщі Фальгер Богдан підтвердив покази Берези, стосовно того, що він, Береза та її покійний чоловік Гонсьор Мар’ян у 1992-94 роках займались на території Польщі реалізацією харчового спирту. Кошти за реалізований спирт вони повертали, або особам, в яких безпосередньо брали спирт, або Курган, а пізніше безпосередньо Пісному В.М. на території України. Брали вони спирт на території Польщі неподалік від містечка Томашув. Кому належав вказаний спирт і яким чином він потрапляв до осіб, у яких вони брали спирт він не знав. З Пісним познайомила його Курган Марія, після чого гроші за спирт вони повертали йому. Чи цей спирт належав Пісному чи ще комусь, він не знав».
Марія Береза також стверджувала, що спирт у великих кількостях перевозився в автомобілі «Мерседес -123», який належав Марії Курган, у спеціально обладнаних для цього сидіннях. Богдан Фальгер свідчив, що спирт отримував на території Польщі партіями у 200-300 літрів.
Проте звинувачення у контрабанді було знято з Василя Пісного. Як випливає з постанови, підставою для цього стали довідки з митниці про те, що вони ніколи не затримували (!) Пісного і Курган: «Слідством не здобуто доказів наявності фактів контрабанди перевезень Пісним та Курган харчового спирту у великих кількостях через державний кордон України в РП… Вказане свідчить про те, що у випадку перевезення харчового спирту Пісним та Курган через державний кордон велику кількість разів великими партіями, данні факти повинні були бути виявлені митними службами. Однак з довідок Мостиської митниці від 19.09.1995 р. та Рава-Руської митниці від 19.09.1995 р. вбачається, що ні Пісний В.М. ні Курган М.Д. жодного разу не затримувались митними службами при спробі незаконно перевезти через державний кордон України харчовий спирт, тим більше у великих розмірах».
Слідство встановило,що Марія Курган справді володіла автомобілем «Мерседес -123» червоного кольору у 1992-94 роках, але на момент слідчих дій вже продала його. Було встановлено і його нового власника, який підтвердив, що купив його у Курган авто, але «…Ніяких обладнань та конструктивних змін у ньому для скритного перевезення рідин /скритних додаткових ємкостей/ не було і немає. Сидіння автомашини – загального типу, без удосконалень і змін».
Не стало доказом і те, що в помешканні Марії Курган було знайдено 60 літрів харчового спирту – її чоловік посвідчив, що спирт належить йому. До того ж він заявив, що протягом останніх років у них з дружиною склались «напружені стосунки» і вони окремо ведуть домашнє господарство. Але чоловік Курган впевнено заявив, що не бачив, аби його дружина закуповувала чи кудись возила харчовий спирт у великих кількостях. Слідство прийняло ці слова на віру.
Обшук було проведено і в помешканні Пісного, де не знайшли харчового спирту. Також допомогли і покази Ольги Пісної, дружини обвинуваченого, яка засвідчила, що її чоловік ніколи реалізацією спирту не займався і ніколи не возив нікуди великих партій.
Конверт в штанах
З постанови 1996 року випливає ще один цікавий момент: Пісного могли звинуватити за ще однією статтею – порушення правил проведення валютних операцій. Нині ця стаття вже вилучена з ККУ, але на той момент ще діяла.
Нагадаємо, згідно зі свідченнями Марії Берези, Пісний вимагав у неї 7 тис. доларів США. У постанові вказано, що Марія Береза передала Василю Пісному частину суми – 1,5 тис. доларів США. «Скоєна валютна операція з використанням іноземної валюти, як способу платежу, для проведення яких існує певний встановлений діючим законодавством порядок. Таким чином формально в діях Пісного В. є ознаки злочину, передбаченого ст. 80 КК України», – написано в постанові.
За цією статтею не порушили кримінальну справу, оскільки Василь Пісний у своїх показах стверджував, що отримавши конверт з коштами від Берези, — навіть не відкрив його. І до кінця дня не цікавився, скільки ж отримав грошей з боргу, який він так довго вимагав повернути: «Визначити суму по об‘єму конверта не міг, так як раніше говорив Березі М.Б., що вона може віддавати гроші по частинах. І тому не звернув уваги на об‘єм конверта, щоб помітити, що там можуть знаходитися не гроші в українській валюті у великих купюрах, а долари США. Поклавши конверт в штани, він, з‘їздивши на автомобілі тестя по своїх особистих справах, повернувся додому, переодягнувся і залишив брюки на вішалці разом з конвертом, переданим Березою, в кишені, так і не розкриваючи його».
Пісний також стверджував, що ініціатива покласти туди долари, а не українські гроші, належала Березі. Вилучену валюту та конверт, які були доказами у справі, чомусь повернули Березі: «Грошові купюри та конверт, в якому вони знаходились, для огляду слідству оперативними службами не були представлені… Таким чином в діях Пісного В.М. в даній частині відсутній необхідний елемент складу злочину».
«Муха»: спортсмен комерційний діяч
У постанові про закриття кримінальної справи також згадуються прізвища відомих людей. «У ході слідства були допитані громадяни Тістик Я.З.та Баран Б.Г…». Мова йде про Ярослава Тістика, теперішнього депутата Львівської міськради від ВО “Свобода”. У постанові вказано, що Марія Береза орендувала кіоск у Тістика з Бараном: «Вони пояснили, що вона скаржилася їм, що у неї працівник ДАІ (згідно з постановою, у той час Пісний працював начальником Львівського відділення дорожньої міліції – ZAXID.NET) вимагав значну суму в доларах США, що у зв‘язку з цим невідомі їй особи від імені Пісного з погрозами вимагали в неї вказану суму, утримували її в підвалі».
Вони навіть їздили з Березою на зустріч з цими невідомими весною 1995 року до кафе «Театральне». А слідчі пізніше встановили, що «у вимаганні в Берези валютних цінностей приймали участь раніше судимі жителі міста Львова Милославський І.Р. та Кучеров В.» Береза навіть офіційно опізнала по фото та на очній ставці Милославського, як одного з учасників вимагання у неї грошей. Милославського також впізнав товариш Берези — поляк Богдан Фальгер. Виявилось, що це Ігор Милославський —кримінальний авторитет більш відомий за прізвиськом «Муха». У 2001 році його застрелили в Празі. Згідно з повідомленнями в пресі, його група контролювала міжнародні автотраси та розташовані вздовж них торгові точки.
Сам Милославський категорично заперечував свою причетність до вимагання грошей чи співпрацю з Пісним. І знову слідство повірило на слово: «Пояснив, що часто буває у вказаному районі біля кафе “Театральне” та “Ермітаж”, зустрічається там зі своїми друзями. Будь-хто без його відома міг вказати Березі на нього, коли він знаходився в цьому районі, як на вимагача, так як багато людей знають його як спортсмена і комерційного діяча, і таким чином у неї могло створитись хибне враження, що він був серед осіб, що вимагали в неї гроші».
Повний текст постанови про закриття кримінальної справи проти теперішнього керівника департаменту державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України можна прочитати тут.