Лі Гемільтон – президент Міжнародного центру для дослідників імені Вудро Вілсона, найповажнішої американської дослідницької інституції у сфері прикладних міжнародно-політичних і регіонально-країнознавчих досліджень. Лі Гемільтон – колишній конгресмен. Був обраний до Конгресу від Демократичної партії у 1965 році і представляв у вищому законодавчому органі штат Індіана до 1999 року. У Палаті Представників Конгресу він очолював комітети міжнародних справ та розвідки.
Лі Гемільтон є одним із розробників політики США щодо подій 1980-х років у Східній Європі та війни у Перській затоці. Його вважають одним із найвпливовіших і найавторитетніших експертів у питаннях надання американської допомоги державам Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР у процесах демократизації. Лі Гемільтон є членом Колегії Міністерства внутрішньої безпеки США, входить до складу Комісії з національної безпеки у XXI столітті («комісія Гарда-Радмана»), був співголовою комісії з розслідування терактів 11 вересня 2001 року.
У цьому інтерв'ю пан Гемільтон погодився поділитися з читачами ZAXID.NET своїми думками про Америку, Україну і сучасний світ.
«Амеро» не буде
- Містер Гемільтон, який ваш прогноз щодо результатів президентських виборів у США?
- На цьому етапі я прогнозую перемогу демократів, але багато ще може змінитися. Я думаю, 2008 рік буде дуже вдалим для них. Праймеріз демонструють, що Демократична партія набагато сильніша, ніж Республіканська. Буш непопулярний, війна непопулярна, економіка не сильна. Ентузіазм демократів дуже високий. Вони раді своїм кандидатам, республіканці менш впевнені у власних силах. Президент Буш керував країною упродовж останніх восьми років, і тому тема змін дуже актуальна. Але поки що занадто передчасно робити точні прогнози. В американській політиці нічого не можна спрогнозувати на 100 процентів. До листопадових виборів ще далеко.
- Що ви думаєте про рецесію в економіці США на тлі заяв колишнього голови Федеральної резервної системи Алана Грінспена про заповільнення розвитку економіки, кризи іпотечної системи, негативних показників фондового ринку, заяв Джорджа Сороса про кінець ери долара? Деякі ЗМІ навіть опублікували статті, що для порятунку економіки буде створено Північноамериканський Союз між США, Канадою, Мексикою з єдиною валютою «амеро». Наскільки це реально?
- Економіка перебуває на межі рецесії. Хоча, звичайно це технічне питання. Вона дійсно заповільнила зростання, у нас багато економічних турбот, велика нестабільність у фінансовому секторі, все далеко не безхмарно. Я думаю, що ми зіштовхнулися з глибокими і складними проблемами. Чи піде економіка на спад, я не знаю. Я не вважаю себе великим спеціалістом у цій галузі. Що стосується конфедерації між Сполученими Штатами, Канадою і Мексикою, то я поки що не бачу передумов і можливостей створення такого Союзу.
- А стосовно «амеро»?
- Про девальвацію долара говорять. Але про нову валюту мова не йде. Ми у США стурбовані тим, що багато країн можуть підірвати стандарт долара, а це призведе до вагомих наслідків для нас. Але ми не контролюємо рішення інших держав. Ми не плануємо міняти нашу валюту, цього не станеться. Різке зниження вартості долара протягом кількох років справді відбулося, і, що цікаво, наші політики мало про це говорять. На мою думку, вони би мали бути стурбовані таким станом валюти і щось робити з цього приводу.
Терористи не чекають результатів виборів
- Ви були співголовою комісії з розслідування подій 11 вересня 2001 року. Які її висновки і рекомендації?
- Основний висновок полягає в тому, що розвідувальні органи уряду США, а їх є 13 чи 14, не обмінювалися інформацією. Рекомендації - вони повинні це робити. Щоб проілюструвати ситуацію, наведу приклад. Агенти ФБР у Міннеаполісі знали, що кілька осіб (з тих, хто у майбутньому захопили літаки) були зараховані до льотної школи, але дивно себе поводили: вони старалися навчитись тільки літати, не надаючи відповідної уваги заняттям зі злету й посадки. Це саме по собі повинно було насторожити агентів. Однак вони не проінформували про це навіть директора ФБР. Водночас голова ЦРУ стверджує, що він також щось знав про підготовку до терактів, але це не його сфера впливу, його функції - зовнішня розвідка. А розвідкою всередині країни опікується ФБР.
В ситуації, коли ФБР не передає інформації і по горизонталі, і по вертикалі, такі події можуть знову повторитися. Уряд не обмінювався інформацією з ЦРУ й ФБР. Таким чином, необхідний обмін інформацією між структурами, які відповідають за безпеку країни, був відсутній. Комісія дійшла висновку, що потрібно налагодити відповідний обмін інформацією між вищезазначеними структурами, потрібно його заохочувати. І якщо ми цього не зробимо, ми ніколи не матимемо ефективного захисту від тероризму.
- Який реальний рівень загрози ще одного терористичного нападу на США?
- Я думаю, що рівень загрози дуже високий. Нам пощастило, що на нашу землю не було нападів після 11 вересня, але нема ніяких сумнівів у тому, що Аль-Каїда і далі планує теракти у Сполучених Штатах. Я дуже стурбований тим, що вони мають притулок у Пакистані. Сучасні можливості Аль-Каїди схожі на ті, що вони мали в Афганістані, коли планували напади 11 вересня 2001 року. У мене нема жодних сумнівів з приводу їх намірів. Їх ціль полягає у нападі на нас знову. Усама бін Ладен своїми заявами дав чітко це зрозуміти. Звичайно, є питання можливостей. Ми знаємо, як терористи виконали теракти в Європі. Однак про те, що вони знову намагаються зробити тут, інформації мало.
- Багато людей вважає, що терористи чекатимуть результатів виборів у США, розраховуючи на вивід військ з Іраку...
- То все спекуляції. Ми не знаємо, що у терористів на гадці, окрім того, що вони декларують. У тому, що їх рішення не залежить від закінчення виборів, я не маю жодного сумніву. Я нічого не можу стверджувати про хід їх роздумів, але я знаю, що вони неодноразово демонстрували наміри атакувати нас знову. Їхні сформовані групи набагато більше розпорошені, ніж у 2001 році. Та лідери екстремістів продовжують вербувати людей, збирати гроші й навчати новобранців. Тому я вважаю, що ми повинні бути насторожі. Нема причин для паніки, але самозаспокоєність була би для нас найбільшою помилкою.
- Наскільки ви поінформовані щодо сучасної української політики?
- На жаль, я не експерт по Україні, але я захоплювався її зусиллями стати незалежною, більш демократичною.
- Що ви думаєте про наміри України стати членом НАТО? Як сприймаєте нервову реакцію Росії на можливий вступ України до альянсу?
- Я вважаю, що рішення України чи будь-якої іншої держави щодо вступу до НАТО є її власним вибором. З нашої точки зору, ми, звичайно, вітаємо його. Але приймати це рішення належить народу України, а не будь-кому іншому. Якщо це відбудеться, я буду радий такому розвитку подій.
- Чи правильно вчинила Україна, віддавши свою ядерну зброю Росії? Чи готові США і Європа бути гарантами безпеки України після її одностороннього роззброєння?
- Я належу до прихильників непоширення ядерної зброї. Більш того, я за те, щоб звільнити світ від ядерних озброєнь. Однак я розумію, наскільки це важко втілити, і що процес буде тривалим. Та кінцева ціль має бути така. Світ повинен бути вільним від ядерної зброї. Що більше зброї, що більше країн, які її мають, тим вище ризик для всієї планети. Потрібно зменшувати, а не збільшувати ризик. Я б дуже хотів, щоб США взяли на себе провідну роль у світі зі скорочення ядерних озброєнь, а в кінцевому рахунку - до їх повної ліквідації.
- Як ви оцінюєте нинішній рівень української журналістики?
- Думаю, що преса відіграла надзвичайно важливу роль у здобутті незалежності. Я вітаю кроки на шляху до відкритості і прозорості, розвитку інститутів демократії, одним з яких, безумовно, є вільна преса. Вважаю, що ви не зможете побудувати дійсно вільну країну без вільної преси. Роль журналістів у США, в Україні надзвичайно важлива. Публікації у ЗМІ - єдиний спосіб інформувати народ про те, що відбувається в країні, у світі. Тому я хотів би бачити мас-медіа вільними й незалежними, і коли я вживаю слово «незалежні», я маю на увазі свободу критикувати уряд, політиків. Якщо журналісти через загрозу їх свободі і безпеці цього не роблять, то така країна перебуває у важкому стані.
Америка і Росія: пік погіршення
- Яким ви бачите майбутнє американо-російських і американо-українських відносин?
- Американо-російські відносини зараз на найгіршому за останні 20 років рівні. На нас чекає багато роботи. Хоча стосунки не настільки складні, як у часи «холодної війни», однак вони безсумнівно потребують покращення. Я виступаю за набагато більш активну участь Росії в переговорних процесах. Ми маємо ряд дуже складних питань. Їх важко вирішити, але я певен, що ми повинні продовжувати працювати.
Я працював у Конгресі, коли ми починали перемовини з членами Верховної Ради колишнього СРСР. Ми виступили, вони виступили, всі прочитали свої промови. І тільки коли потім оголосили тост за мир і процвітання й випили горілки - процес пішов. В кінцевому підсумку ми почали розмовляти один з одним, і це забезпечило початок відлиги. Коли Рональд Рейган відправився в Берлін й домовився з Михайлом Горбачовим про ліквідацію Берлінської стіни, він водночас відправив американську делегацію в Москву для перемовин стосовно контролю над озброєннями, щоби напрацювати угоди.
Необхідно вести переговори, необхідно вміти слухати співбесідника, треба бути терплячими. Проблеми, які існують між нашими країнами, досить глибокі, їх важко вирішити. Але якщо повернутися до історії «холодної війни», то всі проблеми, а їх було дуже багато, були вирішені без єдиного пострілу. І це дуже, дуже важливо пам'ятати. До цього треба прагнути.
Що стосується відносин США і України, то я знаю про це набагато менше. Україна є прикладом для всього світу щодо того, як ви досягли незалежності, здолавши дуже важкий період. Сполучені Штати не можуть і не повинні намагатися контролювати події в Україні. Але не повинно бути жодних сумнівів у тому, що ми хочемо процвітання України як мирного демократичного суспільства, і ми маємо бути готові помогти їй у досягненні благородних цілей. Очевидно, що всі проблемні, спірні питання, повинні бути вирішені самою Україною, а ми там, де потрібна буде наша допомога, залюбки допоможемо.
- Які країни є основними партнерами США в економічній сфері і в сфері просування демократії?
- Сполучені Штати мають низку партнерів в економічній сфері. Я не знаю, кого вважати головним партнерами... Ми повинні працювати з європейською спільнотою, їх економіка сьогодні сумарно більша, ніж наша. Ми також повинні розвивати відносини з Японією, Китаєм... Для досягнення успіхів сучасний світ зобов'язує співпрацювати всі країни. Так що я не вважаю, що хтось має пріоритетну позицію. Всі партнери важливі.
- Дуже дипломатична відповідь. Чи можете Ви спрогнозувати, що очікує на сучасний світ, зокрема США, людство в цілому у найближчі 50 років?
- Я не філософ. Я не можу відповісти на це питання. Абрагам Лінкольн в одній із найзнаменитіших промов у Геттисберзі у 1863 році сказав: зірки не віщують, що США можуть вічно тримати перевагу сили. Це залежить від кожного покоління. Я не настільки розумний, щоб передбачати майбутнє на 50 років. Мені досить важко спрогнозувати навіть те, що має відбутися сьогодні ввечері!