Боротьба з корупцією в Україні - це велика ілюзія боротьби з вітряками. Поява Дон Кіхота в Україні сприйнята була б як створення чергового Майдану. Ніхто не збирається при владі міняти систему відносин влади з бізнесом,середнім класом і людьми.
Звичайно,кожен з українців буде терпіти знущання над собою владою,бо розуміє,що держава веде війну. А будь-яка війна, як відомо з історії, для певних чиновників приносить прибутки і ми будемо мовчати до того моменту, поки терпець особистих проблем і незадоволення не увірветься.
Під час виборчої кампанії мені деякі люди відкрито, чесно і майже агресивно говорили: «Ви нормальна порядна людина. Нащо ви йдете до влади,там одні злодії». Звичайно, я намагався переконати, що йду до влади тому, щоб влада не сприймалась як злодії. Зрозуміло, що це не спрацювало. Знову перемогли гроші. Тому містична боротьба представників влади з власною корупцією викликає у людей сатиричний сміх або несамовите роздратування.
Дон Кіхоти вже залишились у минулому,вони пройшли Майдан і надалі займаються боротьбою з вітряками, від чого дуже сильно незадоволені їхні близькі і родини.
Поява агресивно незадоволених молодих людей,які не мали змоги втекти за кордон,буде нести величезну небезпеку для влади. Бо вони здобуватимуть і відвойовуватимуть право на кращу долю будь-якими їм доступними методами. Зупинити це все можливо тільки при одній умові, якщо влада на рівні держаної і місцевої зможе реально почати спілкуватися напряму з простими людьми і створить групи, які знайдуть ключові тези і слова для пояснення тої ситуації, яка відбувається в Україні. Якщо цього не відбудеться, то жодна містична боротьба з корупцією, яку намагаються подати як Донкіхотство, не дасть ефекту.
Я би порадив владі подивитися у дзеркало і побачити там не себе, а долю своїх дітей і внуків і не за кордоном, а у власній державі.