Як добровольчі формування стали рішенням для тих, хто не в ЗСУ

Участь у добровольчому формуванні дасть необхідні для оборони навички і підготує до життя під час війни морально, розповідають у полтавському «Легіоні»

09:26, 26 жовтня 2022

Кілька місяців у Полтаві діє добровольче формування «Легіон», яке я очолив. Раніше професійно займався таїландським боксом: перемагав на чемпіонаті світу, виборював першість Європи, двічі здобував титул переможця Всесвітніх ігор. Але з 24 лютого 2022 року в мене, як і в усіх українців, життя розділилося на «до» та «після».

На початку війни всі ми бачили героїчний супротив добровольців на Київщині, Харківщині, Сумщині, на сході та півдні України. Тоді звичайні менеджери, айтішники, підприємці та фотооператори самоорганізувалися, взяли до рук зброю та відчайдушно йшли захищати свої родини. Завдяки їхній самовідданості державі вдалося стримати наступ ворога на багатьох напрямках. ЗСУ виграли час! Надалі це тільки сприяло грамотній організації роботи та визначило подальший хід бойових дій. Чимало українських добровольців тоді поклали своє життя, і, на жаль, зокрема через те, що вони не мали базових навичок військової справи.

У перші дні широкомасштабного наступу я доєднався до одного з добровольчих формувань під Полтавою. Воно готувалося захищати моє рідне місто на харківському напрямку. Згодом разом з побратимами вирішили створити власне ДФТГ, де ми поєднали високий рівень організації та зібрали навколо себе справжніх патріотів.

На прикладі свого оточення я побачив, що величезна кількість людей прагнуть захищати Батьківщину зі зброєю в руках, але з різних причин не мобілізовані до ЗСУ. До прикладу, хтось доглядає за людьми з інвалідністю, а хтось утримує багатодітну родину. А дехто тримає інший, не менш важливий фронт – працює на підприємствах критичної інфраструктури. Траплялися й такі випадки, коли військкомат залишав добровольців у резерві, адже у них не було затребуваної спеціальності або вони мали суттєві проблеми зі здоров’ям.

Але факти звірства терористів проти цивільних людей та обстріли міст тільки посилюють наш гнів і злість на ворога. Щоразу їхні дії мотивують взяти до рук зброю, навіть якщо раніше ніколи не мав такого бажання. Зокрема й для цього законодавство передбачило створення добровольчих формувань. Ким були мої побратими в минулому житті? Охоронці, спортсмени, автомеханіки, системні адміністратори, кухарі-сушисти, колишні військові... Хоча умови вступу до ДФТГ дещо простіші, аніж до ЗСУ, проте формування все одно є бойовими одиницями і мають єдину військову вертикаль управління.

До «Легіону» беруть чоловіків і жінок від 18 років, у яких щонайменше задовільний стан здоров'я та відсутня судимість. Також добровольче формування – це можливість для жінок навчитися тримати в руках зброю та пройти базову військову підготовку, щоб у разі чого самотужки захистити своїх дітей.

Контрактом добровольця передбачено, що людина може поєднувати основне місце роботи та вишколи. Усі наші рекрути освоюють стрілецьку справу, основи тактичної медицини й вогневої підготовки. Паралельно працюють на економіку держави.

Водночас «Легіон» не є «клубом по інтересах» та лазівкою для посвідчень УБД. Це – військова організація, яка підпорядковується Територіальній обороні та отримує бойові розпорядження. Наприклад, нині «Легіон» має кілька пріоритетних завдань: захищати Полтавщину з сумського й харківського напрямків; спільно з правоохоронцями патрулювати місто; залучати інструкторів та тренувати цивільне населення.

Ця війна – біг на довгу дистанцію. Враховуючи, що проти українців воюють невмотивовані солдати на чолі з шизофреніком, подальший розвиток подій може бути непередбачуваним. І до цього слід бути готовими вже зараз. Для удосконалення бойових навичок та обміну досвідом ми проводимо спільні вишколи з київськими та харківськими побратимами, а також запрошуємо на тренування інструкторів НАТО.

Відразу варто наголосити: українські ДФТГ здебільшого не фінансуються з державного чи місцевих бюджетів. Тож, ми намагаємось самотужки придбати форму та інші необхідні речі. Завжди відкриті до волонтерської допомоги. Однак розуміємо, що для держави та меценатів зараз у пріоритеті забезпечити бійців на передовій. І так і має бути.

Переконані, що Україна обов'язково переможе. А знання, мотивація та завзяття подолають недолугих й божевільних окупантів. Слава Україні! Слава ЗСУ!