На початку нового навчального року частина дітей часто відчуває тривогу, особливо ті, хто вперше іде до школи чи іде у нову школу через невідомість, незнайомих учителів, однокласників тощо. Ця тривога може маскуватися під дратівливість і дітям дуже у цей період потрібна допомога батьків, опікунів. Центр громадського здоровʼя (ЦГЗ) спільно з сімейною і дитячою психологинею Світланою Ройз розробив поради, які допоможуть дітям швидше адаптуватися до школи, влитися у колектив.
Що можуть зробити батьки, аби допомогти дитині швидше адаптуватися до школи?
- Навчатися під час війни особливо складно. Дітям важливо чути від батьків щирі слова розуміння.
- «Щоб допомогти пройти адаптацію до навчального року спокійніше, важливо бути терпеливими з дитиною. Не сваріть дітей за погані оцінки чи неохайний зошит — натомість розберіться, що саме викликає труднощі», – радять спеціалісти.
- Намагайтеся не обговорювати при дитині свої страхи чи негативний досвід, пов’язаний зі школою, оскільки діти дуже чутливі до настрою дорослих.
- Часто діти бояться, що забули матеріал із минулого навчального року, тому поясніть, що перші тижні вересня присвячені повторенню й у них буде час поступово все згадати.
- В умовах війни багато дітей живуть в очікуванні невдач через постійний стрес. Батькам важливо створювати для дитини ситуації, де вона може відчути перемогу.
- Хваліть дитину за докладені зусилля, а не тільки за результат. Робіть це не лише на початку навчального року, а й повсякчас.
- Стежте за тим, щоб дитина вчасно лягала спати — ми не можемо передбачити, якими будуть ночі, але сам факт дотримання режиму та будь-яка можливість відпочинку додаватиме сил і відчуття стійкості. Також важливо, щоб дитина мала час на ігри та хобі.
- Запитуйте, як минув день у школі.
- Не забудьте, що ви — команда. Якщо дитині складно розв’язати задачу або зрозуміти завдання, сядьте разом і допоможіть розібратися.
Коли варто звертатися до психолога: ознаки стресу у дитини
Навіть якщо ви робите все правильно, дитина все одно може переживати стрес. Він може проявлятися такими ознаками:
- тривожність — наприклад, з'явилися нові побоювання, як-от, страх темряви чи залишатися наодинці;
- гіперпильність — дитина може перевіряти, чи все гаразд, постійно запитувати: «Ти не сердишся на мене?», бути гіперчутливою до звуків і будь-яких подразників тощо;
- збудження — дитині важко всидіти на місці, вона швидко переключається з одного на інше, метушиться тощо;
- зміни харчової поведінки — з’явилося переїдання, постійне бажання перекусити або навпаки втрата апетиту;
- зниження настрою — дитина виглядає сумною, часто скаржиться на втому, швидко засмучується;
- агресивність — почастішали конфлікти з однолітками або братами/сестрами, грубість у відповідь на зауваження, крик або образливі слова.
Якщо ви помітили, що такі симптоми не минають протягом місяця, варто звернутися по професійну допомогу до психолога, наприклад, шкільного.