Кожен десятий підліток в Україні має перший секс у 12 років. У середньому хлопці починають займатися сексом у 14 років, дівчата – в 15. Найчастіше українські підлітки дізнаються про секс в інтернеті (58,4%), менше від друзів та однолітків (41%). На третьому місці батьки та вчителі – близько 30%. Такі дані дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) про українських підлітків за 2019 рік.
Водночас, чисельні дослідження доводять, що саме сексуальна освіта допомагає уникнути небажаним вагітностям і передачі хворіб. Проте в Україні така освіта тільки формується.
До прикладу у Швеції статеве виховання – обов’язковий шкільний предмет з 1956 року, навчання якого починається у віці 7-10 років і триває до закінчення школи.
Яким чином не червоніти, розповідаючи про безпечний секс, презервативи та «як усе влаштовано» розповідає Ольга Руднєва, виконавча директорка Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД», яка розробляє програми роботи з молоддю та їх батьками у профілактиці ВІЛ/СНІДу, просуванні здорового способу життя та безпечного сексу.
Чому в Україні так складно розмовляти про секс?
Умовне табу на розмови про це в українському суспільстві – усталена річ. Так історично склалося, що в нас вперто ігнорують тему сексуальної освіти, як в побуті, так і в навчальних закладах. Найгірше, що люди не бачать сенсу щось змінювати…
Якими є наслідки страху перед словом секс?
Поширення захворювань, які передаються статевим шляхом (ЗПСШ), а саме ВІЛ/СНІД, гепатити B та С, незапланована вагітність та аборти в ранньому віці, психологічні травми. Відповідальна поведінка в статевому житті зводить цей перелік до мінімуму. Коли ми говоримо про сексуальну освіту, то, насамперед, це готовність відкрито розмовляти про секс.
З чого варто почати?
Спротив з боку батьків – ще одна причина «режиму тиші» для сексуальної освіти. Чому батькам необхідно вміти розмовляти про секс зі своїми дітьми?
Сексуальна освіта потрібна для того, щоб дитина отримала всю інформацію від батьків, вчителів чи компетентних експертів, а не на сумнівних сайтах чи від знайомих в дворі.
В нашому навчально-освітньому центрі Dialog hub (простір відкритих розмов, який знаходиться на Володимирській, 43) проводиться чимало тренінгів для батьків на тему: «Як говорити з дітьми про секс?». Часто дорослі люди соромляться вголос сказати слово «вагіна» чи «пеніс»…
Також пояснюємо, що їх відповідь не є першоджерелом, оскільки діти вже приходять з певною «базою» з інтернету чи від друзів. Обов’язок батьків – донести правильну інформацію, без викривлень та штампів.
З якого віку починати говорити з дітьми про секс?
Неважливо, коли і до кого з батьків прийшла дитина із запитаннями про це. Якщо дитина ставить запитання, то відповідати однозначно треба, незважаючи на вік. Зазвичай у віці 5-ти років діти починають цікавитись своєю появою та відмінностями між статями.
Говоримо відверто, але доступною для віку мовою. Формат статевого виховання під час розмови з 5-річною дитиною відрізняється від 15-річної.
На чому робити акцент у різних вікових періодах?
У 5-років ми вчимо базовим речам: як називаються інтимні органи, де знаходиться «пеніс» чи «вульва», власні особисті межі (місце, де можна роздягатися чи торкатись чужим людям). Власне, старт сексуальної освіти.
Перший контакт з порно діти мають вже в 8-10 років. Картина, яку вони споглядають видається максимально природньою, тому важливо надати дітям пояснення щодо побаченого.
Підлітковий вік – період, коли дитина може отримати перший сексуальний досвід. 13 років вважається середнім віком для України. Тому акцент на протидії ЗПСШ і ВІЛ/СНІД, пропаганді безпечного сексу, тобто використанні контрацептивів.
З чого починаєте такі розмови?
Розмовляти на тему сексуальної освіти відкрито – складно. Спочатку всі соромляться, опускають очі…
Зазвичай починаємо з жартів, особистих історій, аби встановити місток довіри з дітьми. Бар’єр перейдено посередині лекції. Саме тоді аудиторія готова до щирої розмови та відвертих запитань.
Зараз популярна тема секстингу - пересилання інтимних фото та повідомлень у мережі. Які загрози такого листування і чим він загрожує підліткам?
Секстинг – пересилання сексуальних повідомлень, фотографій або інших зображень за допомогою мобільного телефона. Коли цим займаються дорослі люди, щоб додати смаку своєму інтимному життю – одна справа, а коли до секстингу вдаються неповнолітні зовсім інша.
Резидентка Dialog hub, Анастасія Дятлова проводить лекції для дітей та вчителів по інтернет-безпеці: з ким і як можна листуватися, чому не можна надсилати свої інтимні фото, хто може сидіти по той бік екрану і т.д. Вся інформація підкріплена прикладами з життя.
Школа і гриф «замовчуймо»
Згідно із навчальною програмою, з якого класу починають говорити про статеві стосунки?
У навчальній програмі з предмета «Основи здоров’я» передбачено тему профілактики ВІЛ/СНІДу та статевого дозрівання. Питання в тому, скільки часу приділяється урокам та як доноситься інформація до дітей на практиці. Уникання слова «секс» та похідних від нього – характерна риса досліджуваних підручників…
Ви співпрацюєте з шкільними закладами. Як пояснити педагогам, що сексуальна освіта потрібна так само, як уроки математики чи літератури?
Це найскладніше…
Ми можемо видати накази, нормативні документи, надрукувати підручники, провести лекції для вчителів, але в результаті все зводиться до суспільної волі. Більшість вчителів не можуть вимовити слово «секс» уголос та відповідно не почувають себе впевнено перед аудиторією, коли піднімається тема сексуальної освіти. Тому краще, аби про «це» розповідав фахівець ззовні, а не штатний педагог.
Сьогодні в школах функціонує курс «сексуальної освіти» чи все виключно на приватних ініціативах?
Найефективнішим способом прищепити сексуальну культуру залишаються приватні ініціативи. Навчальні заклади звертаються до лекторів-сексологів, які розуміють, яким чином працювати з даною тематикою.
Багато, що залежить від готовності змінюватись та пріоритетності змін. Зробити сексуальну освіту частиною шкільної програми – непопулярне рішення. Воно навряд чи викличе суцільну підтримку, радше навпаки, його доведеться відстоювати в подальшому. Тому процес настільки затягується…
Що повинне зробити Міністерство освіти і науки для впровадження курсів сексуальної освіти?
Поки що перемовини з державними органами влади не дали позитивних результатів. Благодійна організація «Teenergizer», яка захищає права ВІЛ-позитивних підлітків, розробила цілу стратегію впровадження курсу сексуальної освіти в загальноосвітні навчальні заклади. Вони активно працюють над розвитком цього плану та щиро вірять, що в Україні все-таки можливе виховання сексуальної культури на всіх рівнях.
Формат розмов
Порадьте відеоблоги, курси чи інші ресурси, які доступні для підлітків та їх батьків?
Секс-педагогиня Юлія Ярмоленко доступно розповідає про секс у форматі відеоблогінгу. Вона створила ресурс-територію правильної інформації про секс «Сексінфорія». Анімаційна студія «Necessary Education» відзняла цикл роликів «Біологія сексуальності», покликаних руйнувати стереотипні уявлення про тілесність і сексуальність. Та ж організація «Teenergizer» пише про секс мовою підлітків для підлітків.
Який ваш особистий виклик у впровадженні сексуальної освіти в Україні?
Якщо навчити людей говорити про секс, то бар’єри щодо інших тем просто зникнуть…
Наша мета – зробити офлайн-точку, куди може прийти не лише підліток, а й будь-хто та отримати консультацію. Все починається з нормативної бази, роздаткових матеріалів та власне самого процесу підготовки до розмов про секс, не шаріючись…
Коротка довідка:
Ольга Руднєва – виконавча директорка Фонду Олени Пінчук «АНТИСНІД» з 2004 року, який займається боротьбою з ВІЛ/СНІДом, сексуальною освітою, проводить масштабні соціальні кампаніі та просуває ідеї жіночого менторства в рамках проекту «Я Зможу!»; працювала в Міністерстві охорони здоров’я, в неурядовому секторі. Два роки поспіль входить в список найвпливовіших жінок Украіни за версією журналу «Новое Время».