Пандемія внесла суттєві зміни у культурне життя цілого світу: скасовано Каннський фестваль та фестиваль у Карлових Варах, а також багато-багато інших. Хтось вирішив провести події оналй, хтось переніс терміни. Десятки фільмів та театральніх прем’єр не відбудуться вчасно, театри транслюють старі вистави, а живі концерти не повернуться ще протягом тривалого часу. Як дати раду фестивалям, які немислимі без великої кількості людей, зібраних одночасно та в одному місті? Як з цим викликом дають собі раду львівські форуми?
Віртуальні світи на Respublica.fest, онлайн-кінотеатр від Wiz-Art та нові формати презентацій книг від Bookforum – про це йшлося під час дискусії «Культурна подія онлайн», у якій взяли участь креативна директорка Wiz-Art Ольга Райтер, програмна директорка львівського Форуму видавців Софія Челяк та директор Respublica.fest (Хмельницький) Андрій Зоїн.
Що приніс онлайн
Ольга Райтер, Wiz-Art: Ми би не звернулись до онлайну, якби не карантин. Він дозволив нам збільшити аудиторію, тому що наші офлайн-покази охоплюють приблизно 450 глядацьких крісел, а під час наших онлайн-показів Quarantine Comedy Shorts та Quarantine Family Shorts аудиторія зросла до тисячі унікальних відвідувачів за вечір. Багато глядачів нарешті отримали змогу прийти до нас і переглянути фільми. Без онлайну ми б ніколи не створили кнопку «donate» на сайті. Також онлайн підштовхнув нас розробляти сайт онлайн-кінотеатру Big Short саме для короткометражних фільмів.
Софія Челяк, BookForum: В перші дні карантину ми придумали літературні читання онлайн «Літкур’єр», які стали центральною подією. Нам було важливо відчувати себе потрібними, а для глядачів це стало своєрідною терапією.
Андрій Зоїн, Respublica.fest: Ми не переносили фестиваль, а вирішили зробити його повністю в онлайні, незважаючи на те, що раніше ми скептично ставились до онлайн-трансляції. Я долучився до музичного онлайн-фестивалю «Інтерсіті», а від музичної агенції Contrabas.promo вчусь, як переходити в онлайн. Ми зрозуміли, що не треба показувати довгі сети артистів, а краще чергувати з інтерв’ю, зум-чатами та спілкуванням в коментарях. Перший «Інтерсіті» ми транслювали на «Громадському» з охопленням у 15 тисяч переглядів, а другий – на «Телебаченні Торонто», де нас подивилось 82 тисячі людей. Ми також почали збирати донейти під другого фестивалю і завдяки цьому він повністю окупився.
Виклики формату
Ольга Райтер, Wiz-Art: Здається, що зробити кінофестиваль онлайн – це найпростіше, бо всі ж дивляться Netflix, Megogo. Але насправді фестиваль – це теж комунікація, цілий ритуал і своєрідна дисципліна. Ти обираєш який фільм дивитися і коли, можливо ти б навіть ніколи його не подивився, бо проклікав би чи вимкнув. А виявляється, що він би міг змінити твоє життя. Ми завжди пушимо на інтерактив і також пояснюємо, чому важливо дивитись фільми в підбірках, а не по одному. Ми за дисципліну, не тому що ми такі злі, а просто щоб люди знайшли той час і провели його разом з нами.
Софія Челяк, Bookforum: Завдяки «Літкур’єру» в нас збільшились можливості, тому що організувати літературну подію і читання не так складно. Тобі не треба робити так, щоб людина не фонила. Не потрібно робити захист для сайту, щоб людина не спіратила фільм. Автор сідає і читає уривок тексту. Для них було складно говорити в екран, і навіть коментарі, лайки і сердечка нічого не означали. Багатьом потрібно було, щоб я спілкувалася з ними і пояснювала, що і як відбувається. Нам набагато легше тепер витягнути когось, але за умови, що ці люди готові брати участь в онлайні.
Андрій Зоїн, Respublica.fest: Люди ідуть не стільки через музику, а задля інтерактиву, спілкування, слемів, знайомств. Тому ми присвятили увагу саме цьому. Щоб людина, яка сидить за комп’ютером змогла відчути енергетику музичного фестивалю. На Інтерсіті ми побачили, що артисту важко грати і переживати якусь енергетику, якщо немає людей, бо коли вже є хоча б 10 чи 20, то він одразу змінюється.
Через ці два виклики ми вирішили створити фестивального Аватара – людину з камерою і навушниками. Це працює так: глядач за донейт може керувати аватаром. Тобто, за вказівками глядача аватар може підходити до головної сцени, спускатися у фортеці чи до наметового містечка, де колись лежав намет глядача. Якщо Аватар має планшет, то він може навіть зробити фото з музикантом і глядачем через планшет, приставивши його біля музикантів. І навіть обійняти їх. Ці аватари, також будуть аудиторією, яка слухає музикантів. Ми будемо використовувати зйомку 360 градусів. Ми можемо розставити гурти по фортецях, а людина зможе слухати музику і водночас досліджувати замок.
Аудиторія
Ольга Райтер, Wiz-Art: Кількість тих, хто переглядає фільми, збільшилась. Але перегляди змінюються хвилями, бо всі фільми є в онлайн-доступі. Мені здається, що має бути обмежений доступ до контенту, щоб всі усвідомлювали обмежений час, наприклад 24 години, щоб подивитись фільм. Бо його потім більше не буде в мережі. Ми будемо робити геолокацію і показувати фільми лише в Україні – це все пов’язано з авторськими правами, бо ми думаємо також про авторів, які плекали свої фільми. Робити реліз на весь світ не дуже доцільно.
Софія Челяк, Bookforum: Відвідувачами програмних заходів під час фестивалю були 25 тисяч людей. Якщо говорити про фестиваль офлайн, то так чи інакше ти потрапляєш в його атмосферу, а якщо ти вдома, то поруч у тебе є побут, робота і фестиваль. Часто фестиваль можуть не ставити в пріоритети. Через це банально може страждати споживання фестивалів і фестивальної продукції. Зараз це питання: наскільки сильною має бути залученість глядачів, щоб вони поставили в пріоритет фестиваль незважаючи на все інше, що їх оточує.
Андрій Зоїн, Respublica.fest: Минулого року наш фестиваль був безкоштовним і до нас прийшли 50 тисяч людей. З них 10-12 тисяч це постійні відвідувачі. Беручи участь в Інтерсіті ми бачили, що долучились глядачі з інших країн, яких було приблизно 20%: Велика Британія і Штати. Зараз ми найняли окрему людину, яка буде поширювати інформацію про фестиваль серед діаспори у різних країнах. Бо вони там були дуже раді і їм дуже цікаво. Ми говорили, що 10-та республіка має пережити масштабування, тож ми збільшимо аудиторію набагато. Ми познайомились з людьми, які допомагатимуть робити наш фестиваль онлайн. Ми запросили Катерину Рай та Нікіту Ходякова, які створюють віртуальні світи. Я не уявляв, що з такими речами ми можемо мати точки дотику.
Монетизація онлайн-подій
Ольга Райтер, Wiz-Art: В нас буде платна і безкоштовна частини фестивалю. Безкоштовна – це освітня частина з дискусіями, ретроспективами авторів, тощо. А платна – перегляд фільму як в кінотеатрі за фіксованою платою – один квиток в кіно. По-перше, це перешкоджатиме піратству, а по-друге ми хотіли би заплатити авторам за їхні фільми, хоча б символічну ціну. Ми розраховуємо на те, що аудиторія яка заплатить, так чи інакше хоча б раз скористається тим. Ми розраховуємо отримати 6-8 тисяч логінів, які зареєструються і зроблять оплату. Це обмежує аудиторію, але ми хочемо щоби були повага і віддача.
Андрій Зоїн, Respublica.fest: Ми або продаєм квитки, або не продаємо квитки. Залежить від фінансування. Якщо є фінансування від фонду, то фестиваль стає безкоштовним. Кошти від донорів та грантів – це джерело наших гонорарів для артистів тепер.
Софія Челяк, Bookforum: Ми знаходили фінансування або самі дофінансовували фестиваль і не продавали квитки на події.
Про партнерів
Андрій Зоїн, Respublica.fest: Всі наші комерційній партнери, як і ми, не розуміють як правильно діяти. Зараз вони відмовилися підтримувати фестиваль. Вони хочуть бачити цифри: охоплення, скільки людей дивитимуться одночасно. В нас є два некомерційні партнери. Один USAID, а іншого ми поки не афішуємо. 95% фестивалів перенесли на наступний рік, тому що ніхто до кінця не розуміє, як їм поводитись в такому часі.
Софія Челяк, Bookforum: У нас є позитивний кейс підтримки від партнерів. Ми є партнерами поетичної платформи Versopolis, яку фінансує фонд «Креативна Європа». Суть платформи в тому, що є 32 фестивалі у Європі, які представляють молоду поезію. Кожен фестиваль номінує та запрошує по три автори і ми видаємо збірки. Одна частина фінансування призначена для видавництва збірок, а інша – на мобільність. Коли почався карантин, то почали відмінятися фестивалі, всі стикнулися з поверненням коштів, застряганням людей в інших країнах. «Креативна Європа» відразу надіслала варіанти, як наша платформа може існувати і на які поступки вони готові піти, а також рекомендації щодо наших зобов’язань. Вони дали пояснення, що заходи можна перенести в онлайн, інформували про послаблення карантину в Євросоюзі.
Але мої колеги з деяких країн казали: добре, що вас заставили перейти онлайн, тому що в нас все передбачено на реальну подію і не факт, що затверджені документи дозволять перейти в онлайн. Вони досі чекають відповіді від своїх фондів. В нас є постійні партнери фестивалю і вони всі готові підтримувати і переформатовуватись під онлайн. Іноземні інституції разом з нами продумують, як можна зробити так, щоб подія була якісною на рівні онлайну. А з комерційними партнерами завжди було складно, бо література ніколи не була для них на часі. Все залежить від фондів.
Ольга Райтер, Wiz-Art: Я спостерігала за колегами, які скасували або перенесли фестивалі. Ми є частиною мережі European Audience Awards – це сім фестивалів у Європі, які показують фільми-переможці глядацької програми і зараз ми бачимо, що більшість з них мають застрахований бюджет на онлайн чи оффлайн фестиваль: їхні грантодавці і партнери залишились з ними.
В цивілізованій Європі вони розуміють, що культурна подія це не лише zoom. Ми звернулись до комерційних спонсорів, але зараз комунікація трішки призупинилась. Думаю, що наш головний партнер – це наші глядачі, Український культурний фонд і місто.
Цікаво, як нас буде підтримувати один з наших постійних партнерів – Держкіно, зважаючи на останні події.
Офлайн vs Онлайн
Софія Челяк, Bookforum: Думаю, що деякі речі залишаться онлайн. Бо ця ситуація показала, що діячі культури недооцінювали такий формат. Ми робили стріми, але вони не були розраховані на онлайн-аудиторію. Припускаю, що наприклад автори замість, того щоб їхати в тур, зможуть провести онлайн-подію на всю країну, а видавець з безкоштовною доставкою розішле книжки. Втім думаю, що все таки навіть найбільші інтроверти засумували за офлайном і живим зустрічам.
Андрій Зоїн, Respublica.fest: Ми точно залишимо онлайн-формати, бо вже туди глибоко проникли. Можливо ми будемо створювати нові речі, наприклад віртуальний фестиваль. Те що ми цього року створили, залишиться і на наступний рік. Бо це і ширші охоплення, і нові аудиторії, які люблять віртуальну і додаткову реальність.
Ольга Райтер, Wiz-Art: Сподіваюсь, що в майбутньому все буде пропорційно розподілено. Ми цього року планували побудувати онлайн-бібліотеку, але її цільовою аудиторією були представники індустрії. Ми хотіли би повернутися до офлайну. Частина фестивалю складатиметься з офлайнових подій: open-air, автокінотеатр і проекція на стіни багатоповерхівок або на лед-екранах. Але ми хочемо ствоирит можливість дивитись фільми в онлайні довше і це могло би бути добрим доповненням.
Я не уявляю своє життя інакше, ніж так як ми прожили його за три місяці. Але правда – ми скучили за нашими реальними глядачами. Важливо, що зараз ми почали цінувати глядача, який став нашим партнером і підтримкою, бо він звертає свою увагу у морі інформації.
Повністю розмову можна послухати тут.
Фото надані прес-службами Wiz-Art, Respublica.fest та Bookforum. На головному фото: вуличний кіноперегляд фестивалю Wiz-Art.