Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) вперше від початку повномасштабної війни допустила до обігу в Україні нові іноземні ETF. Йдеться про один німецький та чотири ірландські біржові фонди, які інвестують у сотні компаній у різних країнах світу.
Ініціатором допуску стала інвестиційна компанія «Альтера Фінанс». Вона планує створити в Україні венчурний фонд, через який інвестори зможуть вкладати гривні в іноземні активи та частково захищати заощадження від девальвації. Про це повідомляє Forbes Ukraine з посиланням на власника компанії Олексія Шубу та НКЦПФР.
Як українці зможуть інвестувати в іноземні фонди?
Купувати акції п’яти ETF безпосередньо інвестори не зможуть. Натомість «Альтера Фінанс» планує створити венчурний фонд, активами якого стануть цінні папери цих біржових фондів.
Інвесторам продаватимуть за гривні сертифікати українського фонду. Їхня вартість залежатиме від актуальних котирувань іноземних ETF та валютного курсу. Таким чином, у разі девальвації гривні переоцінка валютних активів має частково компенсувати втрату вартості заощаджень.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleЗа словами Олексія Шуби, попит на такі інструменти є і серед фізичних осіб, і серед компаній. Спочатку інвестиційні сертифікати будуть доступні обмеженому колу покупців. Згодом компанія планує запустити застосунок, який має спростити придбання та перепродаж паперів.
«Альтера Фінанс» поки що не називає мінімальну суму вкладень, розмір комісії за управління та дату запуску продукту. Дохід від таких інвестицій оподатковуватиметься за ставкою 23%: 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. За цим критерієм новий інструмент поступається облігаціям внутрішньої державної позики, дохід від яких для фізичних осіб не оподатковується.
У що вкладатиме фонд?
Усі п’ять допущених інструментів належать до категорії UCITS ETF – європейських інвестиційних фондів із вимогами до диверсифікації та захисту вкладників.
Найбільшим серед них є ірландський VGWD. Він інвестує в акції компаній із високою дивідендною дохідністю з різних країн світу. Вартість активів під його управлінням становить близько €9,4 млрд, дивіденди виплачують щокварталу.
Німецький фонд ISPA управляє активами на €5,07 млрд. Він відстежує індекс зі 100 компаній Європи, Північної Америки та Азійсько-Тихоокеанського регіону, які мають високу дивідендну дохідність. У його портфелі є, зокрема, акції ABN Amro Bank, Aegon, HP, Poste Italiane та Orlen.
Ще три фонди зареєстровані в Ірландії:
- IPRP вкладає кошти в європейські компанії та фонди, пов’язані з нерухомістю;
- EUHD інвестує у 50 компаній єврозони з високими дивідендами та відносно стабільною вартістю акцій;
- SPYW зосереджується на компаніях єврозони, які нарощували дивіденди щонайменше протягом десяти років поспіль.
Сукупно ці фонди інвестують у компанії з різних галузей та країн, що дає змогу розподілити ризики між великою кількістю активів.
Допуск ще не означає, що папери можна купити
Рішення НКЦПФР є лише юридичним дозволом на обіг ETF в Україні. Для фактичного запуску інвестиційного продукту «Альтера Фінанс» ще потрібно придбати ці папери за кордоном.
Зробити це складно через валютні обмеження. Після початку повномасштабного вторгнення українські інвестиційні компанії не можуть вільно переказувати кошти за кордон для придбання цінних паперів. Вони можуть використовувати гроші, які вже перебувають на іноземних рахунках, або шукати складніші індивідуальні механізми.
Наприклад, компанія може домовитися з інвестором, який хоче завести капітал в Україну: він придбає потрібні папери за кордоном, а потім продасть їх українській інвесткомпанії. Однак реалізувати таку схему на практиці непросто.
Як саме «Альтера Фінанс» планує придбати акції п’яти ETF, компанія не повідомила.
Чому нові ETF не допускали понад 4 роки?
До початку повномасштабної війни НКЦПФР активно дозволяла обіг іноземних цінних паперів. Зокрема, на український ринок допустили папери 412 компаній, які входять до індексу S&P 500. Після 24 лютого 2022 року цей процес фактично зупинився через скорочення інвестиційної активності, воєнні ризики та валютні обмеження.
Нинішнє рішення стало першим допуском нових іноземних ETF за заявою професійного учасника ринку від початку великої війни. У НКЦПФР сподіваються, що цей приклад зацікавить й інші інвестиційні компанії.
Однак подальше повернення міжнародних інструментів залежатиме не лише від рішень регулятора, а й від попиту та появи реального механізму придбання іноземних паперів. Поки «Альтера Фінанс» не розкрила спосіб їх купівлі та ключові умови свого продукту, говорити про повноцінне відновлення цього ринку зарано.