Про те, щоб почати сортувати сміття, ми з дружиною замислювалися вже давно. Точніше, навіть починали – викидали всі види сміття у правильні контейнери від сміттєзбиральної компанії. Утім, доволі швидко ми помітили, що це, м’яко кажучи, як мертвому припарка.
Адже більшість львів’ян іґнорують наявність окремих контейнерів для скла, паперу і пластику, викидаючи все підряд у будь-який з них. Крім того, навіть якби викидали правильно, не відомо, що було б з тим посортованим сміттям далі. Відтак і далі ми обмежувалися лише відсортовуванням окремо пластикових пляшок у відповідні контейнери-сітки (до речі, гарний лайфхак: якщо пляшки стискати і скручувати, їх влазить у контейнери набагато більше).
А реально до справи ми взялися лише у вересні. Уже після трагедії на сміттєзвалищі і спостерігаючи подальші проблеми з вивезенням сміття зі Львова. Спочатку це було просто відро для збирання твердого пластику (це зовсім не те ж, що пластикові пляшки). Далі – папір, за ним – скло. На самому початку я написав пост про це у Facebook.
Але тоді половина знань була суто теоретична. Тепер же, знаючи eсе вже з власного досвіду, а не з Google-карти, хочу поділитися інформацією: куди і як вивозити тверді відходи.
Отже, папір ми здавали у двох місцях. Перше – на Личаківській, поруч із трамвайною зупинкою «Медінститут» (зупинка від центру). Там за кілограм паперу дають трохи дорожче, ніж в інших місцях. Однак все одно гроші тут – не мотивація (вони просто покривають витрачений бензин), зате є два мінуси: а) тут приймають лише папір; б) тут дуже непривітний працівник, такий старший вуйко радянської школи сервісу. У мене досі в вухах дзвенить його «Папір зв’язаним треба привозити! Шо ви мені в кульку привезли!».
Тому тепер ми здаємо папір на Володимира Великого, 34. Якщо їхати з центру – треба повернути праворуч за «Океаном», а там заїхати за наступний будинок і доїхати до його дальнього кінця. Далі будку побачите. Плюс у тому, що там ви здасте і папір, і скло.
До речі, у папір не приймають коробок з-під піци і обгорток від цукерок та шоколадок, бо їх неможливо відчистити.
З батарейками проблем узагалі нема. Моя дружина час від часу забирає їх на роботу (вона працює на SoftServe), там пункт збору в офісному центрі. Але є ще десятки офісів та магазинів (знаю, наприклад, про «Ватсонси»), де також можна здати батарейки.
Твердий пластик (наприклад, банки з під шампунів, йогуртів, поламані іграшки, корки від пляшок) ми здаємо знайомому, який їх переробляє на пластикову нитку. Його звати Іван, і він може забирати пластик і у вас. Його номер +380 98 482 6005. Тільки пам’ятайте, що всі ці банки мають бути добре помиті.
Що залишилося? На жаль, ми так і не знайшли, куди здавати поліетиленові пакети. Нам казали, що їх приймає «Аве», але виявилося, що це не так. Також, кажуть, є якась контора на кільцевій дорозі між Зимною Водою і Рясною Руською. Але і її ми не знайшли. Якщо хтось має детальнішу інформацію на цю тему – буду вдячний, якщо розповісте в коментарях.
Якщо ми, зрештою, знайдемо куди подіти «кульочки», залишатиметься лише дріб’язок на кшталт обгорток від цукерок, та органічне сміття. На щастя, у нас органіки небагато. По-перше, намагаємося готувати безвідходно (не виходить до кінця, але все одно всіляких шкірок і тому подібного доволі небагато). По-друге, ми надаємо перевагу готуванню насвіжо (на один раз). На кілька разів – то хіба якісь голубці, борщ і бульйон. Тому в нас не буває зіпсованої їжі. Зрештою, можливо, колись і ми дійдемо до того, щоб тримати в хаті хробаків, які перероблятимуть органічне сміття на компост. Поки що ж ви можете почитати про це в Ірини Миронової, яка провадить у себе такий експеримент.
А ще ви можете просто сьогодні піти і задати питання людям, які знають про цю тему значно більше, ніж я. Детальна інформація – тут. Більше місць для ресайклінгу – тут.