Дитяча кімната – важливе місце, в якому маленька людина проводить вагому частину свого часу. Тут відбувається розвиток та становлення особистості, що надає процесу оформлення дитячої максимальний рівень відповідальності. Проте водночас діти швидко ростуть, а в процесі змінюються їхні смаки та вподобання. Розповідаємо, як оформити дитячу кімнату, щоб вона довго не втрачала актуальності.
Не плутати дитячу кімнату з ігровою
Велике розмаїття кольорів, деталей та візуальних образів може погано позначитись на здатності дитини до концентрації та несе ризики підвищеної збудливості та різких перепадів настрою у дітей, особливо дошкільного віку.
Не намагатись реалізувати свої дитячі мрії
Космічні кораблі, піратські бухти, домівки рожевих поні та замки з принцесами... Батьківський погляд на інтер’єр у «дитячій кімнаті мрії» може значно відрізнятись від поглядів та смаків самої дитини, що лише починають формуватись. Окрім того, обрана вузька тематика досить скоро може стати застарілою, повністю втратити актуальність та, врешті, набриднути усій родині, включаючи маленького власника приміщення.
Дорослий інтер’єр
З метою економії та граючи на випередження батьки часто підходять до оформлення дитячої з прицілом на «дорослий» інтер’єр. Як наслідок, малеча отримує повноцінний комп’ютерний стіл, класичний меблевий гарнітур та полиці з широкою бібліотекою класиків світової літератури. У результаті, діткам не цікаво гратися «тут і зараз» та проводити час у власній кімнаті. Роки казкових мрій, фантазій та розвитку через гру у домашньому затишку перетворюються на очікування дорослішання.
Невиправдана економія
Намагання зберегти кошти для більш «високих цілей» спонукає батьків до обрання більш дешевих аналогів, замість використання у оздобленні якісних екологічних матеріалів. І якщо вплив чисельних хімічних з’єднань у складі на сформований дорослий імунітет може бути непомітним, то на здоров’я дитини ці складники, наприклад, у лінолеумі, пластмасових меблях, шпалерах можуть мати значний негативний вплив.
Дитяча – не означає маленька
Помилковий стереотип, розповсюджений на пострадянському просторі – відводити під дитячу найменшу кімнату у квартирі чи будинку. Та на відміну від дорослих, що ведуть відносно спокійний спосіб життя, діти мають значно більшу необхідність у русі та наявності простору для своєї життєдіяльності.
У парі з невеликою площею, велика кількість меблів, іграшок, елементів декору матиме наслідком постійну захаращеність приміщення. Велика вірогідність швидкого псування усього вище згаданого та потенційні травми дитини під час ігор.
Що робити:
1. Під час планування та реалізації проекту дитячої важливо використовувати гіпоалергенні матеріали, ненав’язливі світильники та корпусні меблі.
2. Вкрай рекомендовано придбання оздоблюючих матеріалів високої якості. Оберіть меблі із натуральної деревини, яка може бути підтверджена сертифікатами екологічності. Якомога менше синтетики у будь-яких елементах побуту та декорі.
3. Не потрібно надавати меблям іграшкового вигляду. Найкраще обрати нейтральне ліжко з довговічного матеріалу, такого, наприклад, як бук чи ясен. Можна задуматися над ліжком трансформером.
4. Не перевантажуйте кімнату меблями та декором. При плануванні дизайну приділіть увагу розмежуванню ігрової та робочої зон, а також зони для відпочинку. Попіклуйтесь про гарне освітлення приміщення в цілому, та робочої/навчальної зони, зокрема. Старайтеся облаштувати все так, щоб мати змогу без великих витрат змінити трішки простір. Наприклад, до ігрової додати згодом робоче місце для письма тощо.
5. Спробуйте зважено та розумно підійти до дизайну кімнати, гармонійно суміщаючи «дитячі» та «дорослі» елементи. Головна мета: дозволити малечі почуватися тут щасливо і затишно в поточному віці, залишаючи батькам простір для потенційних змін, у відповідності до майбутніх вікових потреб дитини.
6. При виборі інтер'єру в дитячій дизайнери радять віддавати перевагу нейтральним стилям. Серед визнаних лідерів – сканді, лофт та контемпорарі. Приміщення, стилізовані згідно з цими напрямками, декоруються на основі інтересів дитини, тому простір можна вмить переобладнати з дитячої кімнати в підліткову.
7. Коли ми обираємо палітру кольорів для дитячої кімнати з перспективою на майбутнє, то варто відмовитися від яскравих їдких кольорів. Такі кольори, на думку психологів, можуть «тиснути» на психіку дитини й вашу. Найкращий вибір – нейтральні пастельні відтінки.
За монотонність можна не переживати, оскільки інтер’єр можна легко «розбавити» різнокольоровими предметами декору. Такі акценти, як штори, текстиль, постільна білизна, подушки, килими й постери з улюбленими персонажами здорово «підбадьорять» вигляд простору, що набрид, і швидко сприяють зміні атмосфери на краще.
8. Системи зберігання речей та місця «проживання» іграшок – важливий аспект в організації дитячого простору. Не варто забивати простір системами зберігання аж занадто, діти не люблять ефекту захаращеності. Використовуйте ніші, відкриті полиці та приховані місця для зберігання, наприклад, у ліжках тощо.
За матеріалами EDS, Petro Golyk Studio