Лохина вимагає особливої уваги, проте вона варта вкладеної праці та витраченого часу, адже це неймовірно смачна та поживна ягода. І щоб вона добре пережила зиму та порадувала наступного сезону багатим урожаєм, необхідно дотриматися чотирьох правил, пише «Флорист-Х».
Обрізка лохини
У пагонів поточного року світла кора, і вони не розгалужуються. Дворічні пагони теж поки що світлокорі, але на них вже є пагони другого порядку. Восени на лохині необхідно звільнити світлі (одно- і дворічні) пагони від сухих бічних відгалуджень, оскільки вони можуть стати джерелом інфекції.
Слід також видалити зламані і спрямовані всередину куща пагони і всю слабку кореневу порость, яка тільки даремно забирає у лохини живлення. Якщо ваш кущ має більше 5 років, то варто обрізати старі, темні пагони: на 4-5 році вони вже погано плодоносять.
Лохина добре росте лише у кислому середовищі. Якщо ви висаджували лохину в кислий субстрат, а довкола у вас нейтральний ґрунт, то через 3-4 роки знадобиться підкислення. І надалі це потрібно робити регулярно.
Дехто рекомендує поливати лохину рідиною з акумуляторів, розчином лимонної, щавлевої або азотної кислоти, але це не найкраща ідея, тому що таким чином можна занапастити рослину. Краще використати колоїдну сірку.
На чотирирічний кущ нам знадобиться 20-25 г колоїдної сірки. Можна використовувати осаджену сірку або спеціальний підкислювач на основі сірки. Ґрунт під лохиною не можна ні розпушувати, ні прополювати: у неї дуже тендітне коріння, яке погано переносить навіть незначне пошкодження. Тому просто прибираємо з-під куща мульчу та акуратно розсипаємо сірку в прикореневій зоні.
Безпосередньо із ґрунтом сірка не реагує, її розкладають бактерії до кислих сполук – сульфатів та сульфідів, які й закисляють ґрунт. Дія сірки проявиться лише за кілька місяців, ближче до весни. Зазвичай сірку вносять двічі на рік: навесні та восени.
Підживлення лохини
У жовтні лохина продовжує вегетувати: закладає бруньки наступного року і розвиває кореневу систему. Щоб рослина добре перезимувала, внесемо під неї «Пекацид» (калійно-фосфорне добриво) та сульфат калію – калійне добриво. Можна внести монофосфат калію, ортофосфорну кислоту або спеціалізоване добриво з мікроелементами для лохини, вересів, еріків або рододендронів.
Оскільки потрібно простимулювати процеси, які йдуть у тканинах лохини саме зараз, вносити добрива варто у рідкому вигляді, так вони швидше надійдуть до коріння. Для приготування підживлення розчиняємо в 10 л води 10 г «Пекациду» та 15 г сульфату калію. Цієї кількості розчину вистачить на два кущі.
Мульчування
З метою захисту від бур'янів і для зручності мульчування прикореневої зони можна викопати навколо куща обмежувач з бордюрної стрічки, що виступає із землі, і таким чином позбавити себе від прополювання, а лохину – від ризику пошкодження коренів.
Мульчувати прикореневу зону варто кислим торфом та сосновою корою дрібної фракції. Торф – чудовий утеплювач: шар торфу товщиною 1 см нівелює 3-4 градуси морозу. Крім того, насипавши торф гіркою в середину куща, ми ще трохи розведемо гілки лохини від центру в сторони.
У товстому шарі торфу лохина швидко наростить додаткове коріння, а щоб торф не роздмухував вітер і не вимивали дощі, розсипте поверх нього кору. Мульча надійно захистить коріння лохини від вимерзання та заблокує зростання бур'янів.