Те, що український парламент не відповідає сподіванням народу, – факт, який не потребує ні доказів, ні чергової викривальної статті. Так само, як і те, що ані президент, ані більшість чинних народних обранців не зацікавлені у дострокових виборах і будуть всіляко перешкоджати подібному розвитку подій. Натомість опозиційні фракції у Верховній Раді та партії, що залишилися поза її стінами після останніх виборів, а також політичні сили, які щойно виникли, потребують цих дострокових виборів, щоб посилити свої позиції або влитися в ряди законодавців.
При цьому не можна не визнати, що позапланове припинення повноважень парламенту може негативно відбитися на нашому з вами і без того незавидному добробуті, оскільки неминуче спровокує додаткове ослаблення національної валюти і зростання цін на найнеобхідніше. Особливо – якщо розпуск депутатського корпусу відбудеться внаслідок рішучих дій "вуличної демократії".
А тому вважаємо за доцільне влаштувати справу так, щоб і вищий представницький орган привести до тями, і не порушити відносний спокій країни, й оновити законодавчу владу, вигнавши з неї найбільш "славетних" та найбільш "народних" депутатів.
Не вважаючи себе стратегом державного масштабу і не претендуючи на володіння істиною в останній інстанції, все ж візьму на себе сміливість дати кілька порад прогресивним політичним силам або громадським об'єднанням, які прагнуть стати політичною силою. Вважаю, що сформульоване у попередньому абзаці завдання можна вирішити (або хоча б істотно наблизити його рішення), використовуючи чинне законодавство, засоби масової інформації, творчий підхід та наполегливість.
Порада перша: звернення громадян (зокрема колективні звернення та електронні петиції).
Порада друга: судові рішення.
Не смійтеся, я серйозно. Зараз усе поясню.
Перш за все – про привід і предмет звернення. Оскільки тут мова йде про персональний склад парламенту, про це і піде мова.
Нікому не потрібно нагадувати, що наші "слуги народу" мають шкідливу звичку прогулювати засідання Верховної Ради та ігнорувати свій обов'язок голосувати на цих засіданнях. Варто при цьому звернути увагу, що цим депутати порушують закони про статус народного депутата і регламент Верховної Ради, а також Конституцію України і заодно – присягу народного депутата, в якій вони поклялися дотримуватися законів та Конституції. На жаль, наша Конституція не велить віднімати за це мандат, але у нас є дещо ще.
Пам'ятаєте президента Віктора Януковича? Так-от, його президентство закінчилося, коли він подався в біга. При цьому дуже цікаве формулювання акта його відлучення від посади. Ось як написано у постанові Верховної Ради "Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 11, ст.158): "Встановити, що Президент України В. Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки".
Зауважимо: ця постанова і його наслідки (вибори нового президента) визнані правомочними усіма державними органами України, а також більшістю країн світу.
Так-от, прогул депутатом засідання ВР або відмова від голосування – за своєю суттю таке ж самоусунення від виконання конституційних обов'язків у неконституційний спосіб! А тому залишається лише офіційно встановити факт самоусунення "улюбленого" нардепа – і справу зроблено.
Так, вигнання депутата, який потрапив до парламенту за списком своєї партії, призведе лише до вступу на посаду наступного з того ж списку. АЛЕ: половина народних обранців – мажоритарники. Якщо ви – та партія, яка претендує на перемогу в чергових позачергових виборах, то у вас є перспектива зайняти половину крісел у залі під куполом. А це дає шанс якщо і не сформувати самостійно коаліцію, залучивши до неї кілька перебіжчиків, то стати лідером більшості. Справа за малим – за ділом.
Таке діло можна зробити шляхом подання звернення або електронної петиції до Верховної Ради. Електронна петиція здається більш привабливою, оскільки це публічна дія, здатна привернути увагу і підтримку засобів масової інформації та широкої громадськості. Успіх такого заходу додасть популярності і впливу вашій політсилі.
Оскільки ви всерйоз розраховуєте на місця у вищому законодавчому органі, то, мабуть, уже маєте чималу популярність та підтримку співгромадян, і вам під силу набрати 25 тисяч підписів під петицією. Якщо ще не маєте, то перевибори ВР для вас передчасні, набирайтеся сил.
У країні є політики і рухи, досить популярні, щоб їх ініціатива знайшла достатню підтримку. Наприклад, "Рух Нових сил" Михайла Саакашвілі вже має понад 900 тисяч "лайків" на сторінці у Фейсбуці і може розраховувати на швидкий збір підписів під своїми петиціями, проте наразі займається іншими речами. По правді кажучи, дивно, що партія, яка заявляє про термінову необхідність дострокових виборів, не робить практичних кроків для наближення цієї події, а обмежується гаслами. Автор цього тексту кілька разів звертався з пропозиціями через згадану сторінку (сайт партії, на який посилається сторінка, не працює), але, як видно, ніхто з керівництва партії не читає листи, повідомлення або коментарі. Тим не менше, є надія, що правильні думки врешті-решт дійдуть до потрібних вух, потрібно лише наполегливо їх оприлюднювати.
І, до речі, про петиції: на сайті ВР є петиція про позбавлення мандата нардепа Сергія Клюєва, який уже півтора року в бігах десь за межами нашої батьківщини, а все ще вважається депутатом. Ось її адреса. Називається вона "Встановити, що народний депутат України Клюєв Сергій Петрович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки" і текст її співзвучний з тим, що написано в попередніх абзацах, оскільки автор той же. Важко не звернути уваги, що за місяць петицію підписали 3 людини. Не дивно, що настільки витіюваті формулювання (що ж поробиш, якщо текст має бути юридично правильним), нікому невідома особа автора і відсутність медійної підтримки не викликають всенародного інтересу. Дивно, що жодна з партій, зокрема згаданий "Рух Нових сил" не відреагували на пряму пропозицію про підтримку цієї ініціативи. Між іншим, шановний читачу, особисто вам ніщо не заважає підписати цю петицію і запропонувати зробити те ж саме іншим. Утім перешкодити вам може незгода з цією ідеєю, а також байдужість або лінь. Не смію вас судити.
Другий шлях – судовий. Він, можливо, більш дієвий. Суть його та ж: ініціювати судове рішення, яке встановлює, що такий-то депутат самоусунувся від виконання конституційних обов'язків, і наказує центральній виборчій комісії виконати відповідні процедури. Переваги цього способу полягають, по-перше, в обов'язковості рішення суду для посадових осіб і відповідальності за його невиконання, по-друге, у формальній непричетності до процесу прийняття рішення інших депутатів (які зацікавлені у збереженні своїх привілеїв).
На жаль, наша країна не знає прикладів подібних рішень. На щастя, у нас є хоча б такі демократичні інструменти впливу на владу, потрібно тільки ними користуватися. Ініціативно, творчо, наполегливо. Як показує практика, виступи окремих простих громадян не можуть переламати ситуацію, але це під силу громадським організаціям, партіям, рухам і відомим особистостям. Залишається надія, що хтось із них візьме на озброєння поради моєї скромної персони. При цьому навіть я розумію, що ці пропозиції абсолютно не підходять тим, хто прагне в парламент заради приєднання до касти законодавців, які ігнорують закони. Але ж бувають і порядні політики, ось до них я й звертаюся.