З початком повномасштабного вторгнення зросла кількість фейків, які продукує російська пропаганда, а також непідтвердженої (і, як результат, – неправдивої) інформації. Поширюються ці вкиди переважно в соцмережах (через анонімні Telegram-канали, підозрілі Facebook- та Instagram-сторінки) і в проросійських ЗМІ. Розповідаємо, як перевірити достовірність прочитаної інформації та чи варто взагалі довіряти обраним вами інформаційним ресурсам.
***
Як перевірити ЗМІ
Згідно з законом, українські медіа повинні публікувати в себе на сайтах інформацію про свого власника. Крім того, на сайті повинна бути вказана актуальна адреса та ім’я головного редактора. Відповідно, у ЗМІ має бути описовий розділ про себе, а також (за бажанням ЗМІ) – про журналістів. Якщо такої інформації на сайті немає або журналісти – вигадані, це має викликати у вас підозри.
Також підозрілі медіа-сайти можуть не мати захищеного протоколу (з’єднання http замість https) і клікбейтні, кричущі заголовки, у яких бувають літери з латинського алфавіту – для уникнення бану від пошуковиків. Інколи сама назва (приміром, мова) вже є підказкою, що сайт адмініструють росіяни, наприклад, «Афинские новости».
У аналізі веб-сайту (його місце реєстрації) допоможуть запити в ресурсах Who.is та DomainTools. Підказати надійність ресурсу також можуть ті, хто поширює його інформацію: проаналізувати беклінки можна за допомогою Ahrefs та NeilPatel. Інколи ж достатньо просто погуглити обране вами ЗМІ: можливо, воно вже фігурувало в матеріалах інших фактчекерів.
Знайти та проаналізувати субдомени можна за допомогою DnsDumpster. Шукаємо зв’язки між сайтами через теги з BuiltWith та Google Tag Manager, через рекламу та Google-аналітику – з BuiltWith, SpyOnWeb, DNSLytics та Google.
Як перевірити соцмережі
Адміністраторів Telegram-каналів та Instagram-сторінок, на жаль, часто не можна встановити, якщо вони самі цю інформацію не вказують. Натомість у Facebook-сторінок можна перевірити вкладку «Прозорість сторінки» (Page Transparency): там будуть вказані країни, звідки сторінка адмініструється, дата створення сторінки, зміни назви та проплачена реклама. Перевірити рекламу також допоможе Ad Library.
Проаналізувати користувачів Twitter чи перевірити окремі дописи можна на ресурсах Twitonomy та Truthnest. З їх допомогою можна перевірити активність сторінок, пікові години, коли вони найчастіше постять, дізнатися найпопулярніші твіти, використані хештеги, згадані вебсайти тощо. Так ефективно можна вираховувати ботоферми.
Intelligence X шукає дописи в Telegram за ключовими словами. Якщо бачимо, що Telegram-канал недоступний, копіюємо лінк і відкриваємо в браузері, додавши після https://t.me/ s/. TGStat зберігає архіви публікацій і дозволяє перевірити їх оригінал. Наприклад, беремо лінк https://t.me/izvestia/87485, копіюємо частину izvestia/87485 і додаємо у TGStat – https://tgstat.ru/en/channel/@izvestia/87485.
Розповсюдження матеріалів сайту на платформах Facebook, Twitter, Reddit, Instagram допоможе перевірити CrowdTangle. Сайт потребує доступу за логіном та паролем, проте у Chrome можна встановити безкоштовне розширення (яке, щоправда, має обмежений функціонал).
InVID покаже інформацію про YouTube-відео, ключові кадри та прев’ю, Social Blade – аналітику каналу, переглядів та підписників, NetViz – коментарі, YT metadata – метадані. Comment Finder займається пошуком по коментарях, Anilyzer – кадровим аналізом відео, YouTube GeoFInd — пошуком відео з геотегами на мапі.
Як перевірити фото
Після підриву Каховської ГЕС та затоплення прибережних територій в соцмережах почали поширювати десятки фото з постраждалими людьми та тваринами — як за день виявилося, частина з них були не з України, а з В’єтнаму, Таїланду, Сербії, США та навіть з Росії.
Перевірка на достовірність мультимедійних матеріалів передбачає підтвердження опису, місця, де зроблено фото чи відео, а також приблизної дати створення. Щоб це зробити, можна використати реверсивний пошук у Google, Bing чи TinEye або розширеннях для Chrome RevEye чи Search By Image. Потрібно знайти найстарішу і найкращу за якістю фотографію — вона, найімовірніше, і буде оригінальною. За потреби можна обрізати початкове фото чи блюрити на ньому зайві елементи. Перевірити метадані фото допоможуть сервіси ExifData або Metadata2go.