Нещодавно один знайомий журналіст попросив перевірити й прокоментувати інформацію про умови перебування українських біженців у Німеччині. Справа у тому, що в соціальних мережах: Фб, телеграмі розганяється інформація про неймовірно погані умови розміщення українців у Німеччині: поселення у таборах біженців разом з чоловіками з Сирії, Нігерії, ледь не зґвалтування молодих дівчат, відсутність житла тощо. Ця інформація шириться соціальними мережами анонімно, переважно російською мовою. Аналіз профілів у фб показує, що поширюють її боти, але, незважаючи на це, охоплення українського сегменту складає понад 200 000 осіб й довіряють чомусь цій інформації більше , ніж офіційним джерелам.
Особисто мене дивує ще й те, що ці фейки починають поширювати й українці з російських джерел, складається враження, що, не зважаючи на російські бомби, вони ніяк не можуть виїхати з «русского міра», а російські інформаційні канали залишаються головними для багатьох українців.
Якщо говорити по суті, то в Німеччині станом на 5 травня 2022 р. офіційно зареєстровано понад 610 103 біженців. Із дорослих – 80% жінки й 20% чоловіки. Одразу ж скажу, що чоловіки переважно старші за 65 років. Є невеликий відсоток й чоловіків призовного віку, але їх меншість. Із усіх біженців 40% складають діти. Нагадаю, що у 2015 р. в період масового напливу біженців, Німеччина прийняла близько 1 мільйона осіб. Тобто, невдовзі українці можуть перевищити цей показник. Щодня в Німеччину прибувало трохи більше 20 000 біженців, переважно із Польщі. Частина українців вже почала повертатися із Німеччини в Україну, але наразі їх меншість. Більшість хоче залишитися, принаймні до закінчення війни.
Як українці можуть дістатися в Німеччину?
Почну з того, що українці мають можливість прибути в Німеччину власним транспортом або безкоштовним потягом з Польщі чи Чехії. Ймовірно, що найближчим часом безкоштовні потяги скасують, але наразі така опція залишається для українських біженців. Крім того, українські громади Німеччини та німецькі благодійні організації відправляють до кордону автомобілі, бусики та автобуси й забирають біженців та допомагають їм прибути в Німеччину. На головних залізничних та автобусних вокзалах Дрездена, Ляйпціга, Берліна, Ерфурта відкрито волонтерські центри, які допомагають біженцям з транспортом, перекладом, надають медичну допомогу, їжу та напої. Ці волонтерські центри допомагають й з розміщенням українських біженців.
Буває, що німці приходять до українських громад й пропонують свою допомогу в транспортуванні біженців. Як правило, вони приходять у п’ятницю та кажуть, що можуть поїхати до кордону власними автівками, забрати біженців й довезти їх. В п’ятницю після роботи вони виїжджають з Німеччини, їдуть цілу ніч й ранком прибувають до Перемишля або пунктів переходу україно-польського кордону. Забирають біженців й везуть їх в Німеччину. В моїй практиці був випадок, коли один німець 23 години чекав українську сім’ю в Перемишлі, бо їх евакуаційний потяг затримався.
Як і де розміщують українських біженців?
По прибутті в Німеччину, українські біженці мають багато можливостей отримати житло. Найперше, багато німецьких сімей беруть в свої будинки українців або дають українцям своє житло, якщо воно пустує. В лютому та березні 2022 р. це був головний спосіб поселення українських біженців, адже тоді українців в Німеччині було ще мало. Німецькі сім’ї не лише надають житло, деколи на дуже довгий термін, а й допомагають з реєстрацією, купують одяг та інші необхідні речі. Часто від лівацьких діячів можна почути, що німці расисти, бо українських біженців зустрічають та приймають краще, ніж біженців з умовного Афганістану, Еритреї чи інших країн. Думаю, що усі чули такі заяви, бо їх озвучував Папа Римський. Залишу це без коментарів, але треба розуміти, що професійні борці проти всього поганого й за усе хороше лівого спрямування знайшли собі новий об’єкт для критики й крику про расизм. На жаль, цю тезу активно підхоплює й російська пропаганда.
Німецька держава частково компенсує німцям витрати за те, що вони прийняли українських біженців. Потрібно прийти й заповнити документи, вказати скільки осіб живе, якого віку. Тоді держава виплачує близько 150 євро в місяць за повнолітніх й 75 євро за неповнолітніх. Проте, це не ті гроші, які можуть матеріально зацікавити німецькі сім’ї приймати біженців. Тому допомагають німці, переважно, із співчуття та солідарності, а не від матеріального інтересу. І це потрібно дуже добре розуміти.
Крім розміщення в сім’ях, Німеччина розміщує українців у таборах біженців – гаймах, якщо українці нікого не мають в Німеччині. Тоді українці опиняються в Erstaufnahmestelle (Місце первинного прийому). Там українці оформлюють документи й звідти їх везуть в ті місця, де держава може надати їм житло. Одразу ж хочу розчарувати усіх тих, хто вірить в те, що їх поселять з чоловіками з Сирії, Афганістану, Нігерії чи інших країн. Ні. Жінок та чоловіків поселяють окремо, в різних таборах. В таборах є охорона, соціальні працівники, перекладачі, поліція. Тому завивання про те, що біженці з інших країн масово ґвалтують українських біженок є нічим іншим як витвором їх уяви або російської пропаганди.
Після Erstaufnahmestelle українських біженців перевозять в місця, де їм виділяють житло. Тут як пощастить. Це може бути велике місто, може бути містечко, а може бути й село, залежить від того, де є місця. Зараз в Німеччині активно ремонтуються приміщення під гуртожитки для українських біженців. Деколи, мігрантів з інших країн ущільнюють й поселяють по кілька осіб в одній кімнаті, а вивільнені приміщення віддають українським біженцям. В цьому не потрібно шукати ніякого злого наміру чи дискримінації, просто так вивільняються місця. Зрештою, одинаків також поселяють в гуртожитках кілька осіб в одній кімнаті. Сім’ї селять разом й не розлучають.
Гуртожитки можуть сильно відрізнятися один від одного. Як правило, це залежить від фінансової спроможності громади чи федеральної землі. Проте, більшість з цих гуртожитків мають цілком прийнятні умови і є кращими, ніж більшість старих хрущовок в Україні.
Були випадки, коли українців, в часи найбільшого напливу, поселяли в спортзалах чи інших поспіхом обладнаних приміщеннях. Щоправда людям, які опинилися в таких умовах, намагаються знайти житло першочергово.
Важливим під час поселення є те, що жінок та дітей ніколи не поселять в гайм, де живуть неодружені чоловіки. Це стосується усіх біженців, не лише українок. Українок селять в гайми, де мешкають сімейні біженці або жінки та діти. Часто для українок ремонтують або створюють окремі гайми та гуртожитки. Тому що гайми, в яких мешкають біженці з інших країн, мають мало вільних місць.
Які можливості та права мають українські біженці?
Важливо розуміти те, що українські біженці мають переваги порівняно з біженцями з інших країн, адже можуть оформити не біженство, а тимчасовий захист на рік. Тоді українці мають право:
- Право безкоштовного проїзду, в межах федеральної землі, в громадському транспорті, а також в міжміських автобусах та потягах. Цим правом українці користуватимуться до кінця травня 2022 р. Можливо, це право продовжать, а можливо, й скасують, бо наші співгромадяни цим правом відверто зловживають.
- Право безкоштовно відвідувати усі музеї, виставки, заклади культури, футбольні матчі й таке інше.
- Право вільно пересуватися Німеччиною та ЄС. На відміну від біженців, які до винесення офіційного рішення не можуть інколи поїхати далі, ніж на 50 км від місця своєї реєстрації.
- Право отримати соціальну допомогу та соціальне житло. Соціальне житло – не гайм, а квартира. До речі, розмір соціальної допомоги, яку отримують українці, такий же як у німців. Так, маленька особливість для розуміння того, як німці ставляться до українських біженців. Авжеж, соціальне житло не може перевищувати певну вартість. Ця вартість визначається залежно від розмірів міста перебування та федеральної землі й може досить суттєво відрізнятися. Ці гроші не видають «на руки», а перераховують соціальні служби орендодавцеві як плату за житло. Це я до того, що багато хто намагається придумати різні схеми, а німці виявляються не такими дурними як про них каже російська пропаганда.
- Право на роботу. Українці з документами про тимчасовий захист можуть іти працювати одразу ж після реєстрації. Проблема лише в знанні мови, але навіть якщо мову не знати, то роботу можна знайти. Щоправда, лише некваліфіковану.
Треба розуміти, що біженці з інших країн не мають таких переваг. Наразі ж українці можуть усім цим користуватися, інтегруватися в німецьке суспільство та перебувати в безпеці. До речі, біженців з інших країн лякають українцями. Наприклад, доводилося зустрічати повідомлення про те, що афганця, який допоміг українській жінці понести сумку, забили до смерті українські чоловіки.
Тож, коли вам трапляються в соціальних мережах дописи про те, як знущаються з українських біженок в Німеччині, посягають на їхню честь, то краще перевірте інформацію, а не бездумно поширюйте з коментарями «який жах». Найкраще ж, звичайно, не довіряти російським ЗМІ чи анонімним каналам чи профілям.