10 жовтня – Світовий день психічного здоров’я. За даними МОЗ України, понад 1,6 мільйонів українців перебувають під наглядом лікарів-психіатрів та лікарів-наркологів, і лише минулого року вперше діагноз психічного розладу встановлено 185 тисячам людей. Насправді проблеми з психічним здоров’ям значно розповсюдженіші, адже через суспільну стигму люди вкрай неохоче звертаються до фахівців за допомогою. За даними досліджень, близько чверті людей у світі страждають на психічні чи неврологічні розлади впродовж життя.
Що за «звір» депресія?
Депресія – це не ознака ліні, поганого характеру чи небажання щось робити. Це стан, який зумовлений порушенням хімічних процесів у мозку та змінами у його функціонуванні. Психотерапія або медикаментозне лікування, а найкраще поєднання обох видів допомоги, сприяють одужанню.
Часом стан буває таким, що змушує людину негайно звертатись по допомогу. Наприклад, коли турбують панічні атаки, які завдають багато дискомфорту. Це сильне відчуття тривоги, що супроводжується сильним раптовим серцебиттям, затерпанням кінцівок, відчуттям браку повітря, сильним страхом. Такі стани можуть трапитись вночі або раптово вдень.
Але трапляється й так, що людина має проблеми з психічним здоров'ям і про це не здогадується. Це буває при невротичних порушеннях чи прихованих депресіях. Якщо не звернутися вчасно до фахівців, то це непомітно може призвести до розпаду сімей, втрати роботи чи сім'ї, обмеження спілкування та зниження якості життя. У найдраматичніших випадках – до алкоголізації, самогубств.
Нерідко люди бояться чи соромляться звертатися до психіатра, адже думають, що це викличе осуд та насмішки.
Проте, за словами завідувача стаціонарного відділення №1 Львівського обласного психоневрологічного диспансеру Ростислава Гривула, в першу чергу, до спеціаліста варто звернутися, щоби краще бути в контакті з самим собою.
«Якщо людина відчуває, що вона не так функціонує, є брак сили до життя, брак енергії, самосприйняття «спущеної повітряної кульки» і такі відчуття тривають місяць-два, то це є підставами звернутися до психотерапевта. Якщо є тривожний розлад із панічними атаками, який зараз переважає у західному світі, то негайно варто бігти до психотерапевта. Психотерапевт, при потребі, порадить психіатра. Не завжди потрібно лягати у стаціонар. Можна приймати ліки, провадити звичний спосіб життя і все мине», – зазначив Ростислав Гривул.
Чому виникає осіння депресія?
За словами психологів, осінь – пора загострення психічних розладів. Спричинене це декількома чинниками:
1. Порушення біологічних ритмів. Восени, у зв'язку зі скороченням світлового дня і зниженням інтенсивності сонячного світла, біологічний годинник ніби «збивається». Людина починає менше встигати, робить все невчасно, а це сприяє виникненню і розвитку депресивних станів.
2. Спадковість. За результатами досліджень було встановлено, що зниження емоційного стану людини частково спричинене генетикою. Це пояснюється неврівноваженістю або слабкістю людської психіки і належить до індивідуальних особливостей.
3. Нестача «гормону радості». За душевний стан людини відповідає гормон серотонін. Його нестача в людському організмі провокує появу депресивних розладів. Відсутність достатньої кількості сонячного світла, збій біологічного годинника, зміна сезонів значною мірою змінюють гормональний фон людини, у зв'язку з чим ця речовина виробляється у недостатній кількості.
Симптоми депресії та як із нею боротися?
Симптоми депресії:
- Зниження настрою – те, що тішило людину раптом перестає приносити задоволення і радість.
- Погіршуються апетит та сон.
- Сприйняття життя у «чорних» тонах – здається, що все довкола похмуре і сіре.
- З’являються ідеї самозвинувачення, невпевненість, нерішучість.
- Стає важко концентруватись, з’являється розсіяність, а відтак тимчасово погіршується пам'ять.
За словами психолога Центру психічного здоров’я БФ «Шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького» Катерини Ковалишин, серед основних ознак депресії можна виокремити такі: часте або періодичне відчуття суму, пригнічення, безнадії, втрати радості і задоволення від речей чи подій, які раніше приносили радість, а також бажання усамітнитись і ні з ким не спілкуватись, втрату ваги і апетиту.
Увагу на своє психічне здоров’я, радять психологи, варто звернути і тоді, коли людина знаходиться в постійній напрузі і не може розслабитись, а також, коли відчуття неспокою і тривоги є постійним. Також варто звернутись до спеціаліста, якщо відчуття невпевненості не дозволяє успішно працювати чи вчитись, рости у кар’єрі, виконувати складніші чи відповідальніші завдання або стосунки «заходять у глухий кут» чи щоразу ідуть по тому ж сценарію.
Із депресією можна і варто боротись власними силами
Психіатрія, як галузь допомоги людям, не є одноманітною. Вона об’єднує різні патології, різні захворювання. З одного боку, це важкі психічні захворювання, коли людина втрачає контакт із реальністю і без допомоги спеціалістів не дасть собі раду. З іншого боку, – це люди, які мають легшу патологію: розлади особисті, невротичні порушення, депресії тощо. Це люди, які не втрачають контакту з реальністю, вони мають свої сім'ї, є добрими батьками, цінними працівниками та учасниками соціуму.
Потрібно розуміти, що іноді важко справитися без допомоги спеціаліста, який може призначити медикаментозне чи стаціонарне лікування. Проте у переважній більшості випадків із депресією можна і варто боротись власними силами.
Методи самодопомоги:
Психолог, сімейна консультантка Лідія Кондратик пропонує кілька рецептів, як самотужки справитися із депресією:
- Спорт, різноманітні гуртки та хобі, прогулянки.
- Розмови із рідними. Із відчуттями суму чи злості буває достатньо усвідомлення цих почуттів і проговорення їх із близькими людьми. Говоріть про те, що вас турбує, що ви почуваєте, що ви про це думаєте, про те, що турбує.
- Часом може допомогти добра книжка чи фільм. Це може змінити сприйняття того, що вас турбує.
- Шукати позитив. Насолоджуватися тим, що маємо. Усвідомлювати момент, у якому живемо. Адже роки минають, діти швидко ростуть, і ми…старіємо. Так, це факт, але саме тому не варто нічого відкладати на майбутнє.
- Зміна картинки. Найкращий відпочинок – зміна діяльності, подорож на день-два.
- Розмови з психологом, рідними, священиком, людиною, яка для вас є моральним авторитетом.
«Із незначною тривогою чи неспокоєм, наприклад, можна справитись самостійно за допомогою такої методики як майндфулнес (це програма, яка визнана на офіційному рівні в якості ефективного засобу терапії, основна мета якої – звільнити людей від схильності автоматично реагувати на думки, емоції, події життя – ред.)», – радить психолог Катерина Ковалишин.
Також, за словами психологів, корисним буде складення графіка дня, тижня і їх дотримання, а також розподіл щоденних справ на дрібні кроки. Дуже важливо регулювати навантаження. Адже, якщо його забагато, будь-яка людина рано чи пізно виснажиться. Одним із головних факторів захисту від вигорання є навіть не відпочинок, а задоволення, яке ти отримуєш у процесі своєї роботи. Ще один фактор – дуже важливо виконувати роботу якісно. Тоді бачиш добрий результат, і це мотивує, навіть коли втомлюєшся.
Спеціалісти Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету так узагальнили поради, аби не «вигоріти»:
- регулювати навантаження;
- займатися улюбленою справою;
- відновлювати свій внутрішній баланс.
У своїх порадах більшість спеціалістів одностайні: не можна доводити себе до фізичного та емоційного виснаження. Також не варто уникати спілкування із рідними та друзями, адже це лише погіршує депресію. Натомість варто уникати алкоголю та наркотиків, бо вони ще не вилікували жодну депресію.
До слова, згідно із даними, які у травні цього року оприлюднила на своїй сторінці у Facebook очільниця Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун, у будь-який час на планеті 1 з 10 людей страждає на депресію або тривожний розлад, а одна особа зі ста хворіє на шизофренію.