Завдяки своїй дешевизні скраплений газ стає все популярнішим пальним для авто в Україні. За останні 5 років його споживання зросло приблизно вдвічі і практично зрівнялося за обсягами зі споживанням бензинів. Кожен водій знає, що для заправки газом потрібно встановити спеціальне газобалонне обладнання на автомобіль, а на АЗС під нього облаштовані окремі острівці для заправки. Для зберігання цього продукту теж потрібна специфічна й високотехнологічна інфраструктура. Одне з найсучасніших і найбільших сховищ скрапленого газу є саме у Львівській області. Мережа ОККО відкрила його у 2018 році в селі Підгородне біля Золочева, вклавши у проект на момент запуску 4,6 млн доларів.
Перше, що помічаєш на Золочівській ГНС, – це відсутність традиційних для нафтобаз циліндрів-резервуарів. Для пересічного перехожого не просто зрозуміти, чим займається підприємство.
«Усі ємності у нас розміщені під землею, – пояснює Степан Пелех, головний інженер нафтобазового господарства ОККО. – Одночасно ми можемо зберігати на об’єкті до 2000 кубометрів скрапленого газу. Цих потужностей вистачає, щоб задовольняти і власні операційні потреби компанії, і брати на зберігання ресурс від сторонніх замовників».
Вигідне географічне розташування – ще одна фішка Золочівської ГНС. До кордону з Польщею звідси всього 150 кілометрів. До Бреста, базової залізничної станції, звідки свій скраплений газ відправляє на експорт Білорусь, – приблизно 350. Відповідно Золочівська ГНС спроектована так, що може приймати ресурс, як у вагонах-цистернах, так і в автомобілях-газовозах. Для цього на станції є залізнична та автомобільна естакади, з вагами, постами зливу-наливу, компресорним блоком. Усі ці ланки працюють оперативно і точно, щоб не допускати простою транспорту. Обслуговування однієї цистерни триває 1,5-2 години. За ринковими мірками, це дуже швидко.
Золочівська ГНС має вигідне розташування й з погляду внутрішньоукраїнської логістики. База розміщена якраз посередині між Львовом і Тернополем, поруч із міжнародною автотрасою. У радіус її покриття потрапляє значна частина західної й центральної територій України – від Житомира до Ужгорода, від білоруського до румунського кордону.
«Ще на етапі підготовки до будівництва ГНС ми визначили для себе найважливіший пріоритет – безпечність. Тому максимум процесів на станції у нас автоматизовано, людський фактор зведений до мінімуму. Перведбачено сім ступенів захисту від будь-яких ймовірних техногенних ризиків», – зазначає Степан Пелех.
Усі резервуари укомплектовані рівнемірами, датчиками нижнього і верхнього рівнів і датчиками тиску, електромагнітними манометрами, запобіжними клапанами і сигналізаторами загазованості, а також під’єднані до системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій. Все це обладнання має на меті слідкувати за станом скрапленого газу в резервуарах, запобігати його витокам та сигналізувати про всі зміни параметрів на централізований пункт управління. На території можна побачити й відкриту водойму, а ще два резервуари з водою (по 300 кубів кожен) розміщені під землею. Про всяк випадок тиск води завжди підтримується в робочому стані, тож у разі найменшого загоряння система пожежогасіння моментально готова до застосування.
Варто уточнити, що скраплений газ має мало спільного з газом на вашій кухні. Його не видобувають з-під землі і не виробляють з природного газу. Це такий самий продукт переробки нафти, як і бензин та дизельне пальне. І виготовляється він на спеціалізованих заводах. Попри свою назву скраплений газ навіть не перебуває у газоподібному стані. З погляду фізики – це рідина, яка знаходиться під високим тиском. А з погляду хімії – це суміш пропану й бутану з незначною кількістю насичених вуглеводнів. Власне від того, наскільки правильно підібрані пропорції цих складових, чи є там сторонні домішки, і залежить, чи заправлене газом авто їздитиме економно й безпечно.
Проте з технічних причин налагодити постійний контроль за належними параметрами автогазу складніше, ніж у випадку з традиційним пальним. Тому далеко не кожна АЗС-мережа в Україні може дозволити собі власну лабораторію з контролю якості скрапленого газу. У системі ОККО їх аж дві – одна під Києвом, а друга – тут, у Золочеві.
Віктор Бутим, керівник центру паливних випробувань ОККО, з гордістю демонструє весь арсенал техніки від провідних світових виробників. Хроматограф, що з високою точністю визначає фракційний склад скрапленого газу, стенди для виявлення води і сірководню, термостатична лазня для визначення корозійної стійкості за методом мідної пластини. Деякі з цих приладів коштують дорожче, ніж хороший автомобіль.
«Перевірку проб скрапленого газу ми можемо здійснювати за 15 параметрами, – розповідає Віктор Бутим. – Ключовими з них є октанове число, компонентний склад, вміст сірководню й сірки, тиск насиченої пари й залишок після випаровування».
Коротко пояснимо, на що впливають ці показники:
- октанове число відповідає за правильне згоряння пального у двигуні. Його занижене значення призводить до перевитрат пального та передчасного зношення паливної системи автомобіля;
- компонентний склад залежить від співвідношення пропану й бутану в пальному. Наприклад, у літніх марках частка пропану становить, зазвичай, 43-45%, а взимку має бути істотно вищою, щоб полегшити холодний старт авто й забезпечити стабільну роботу двигуна при низьких температурах;
- сірка і сірководень загрожують навколишньому середовищу токсичними викидами, а машині – псуванням металевих та гумових деталей, забрудненням паливної системи, і як наслідок, зайвими витратами пального;
- залишок після випарювання є свідченням відсутності у газі сторонніх домішок, адже надлишок так званого «сухого залишку» може просто вивести з ладу газобалонне обладнання, засмоливши форсунки чи мембрани.
Саме тому працівники лабораторії ретельно перевіряють на вході кожну цистерну зі скрапленим газом, що приходить на Золочівську ГНС від заводу-постачальника, а на виході – кожен газовоз, який відвозить продукт на заправку ОККО.
«Без нашої візи жоден літр скрапленого газу не потрапить у резервуари і жоден не покине межі газонаповнювальної станції. Тому за якісні й експлуатаційні характеристики газу від ОККО споживачі можуть бути спокійні», – запевняє Віктор Бутим.
Більше того, на Золочівський ГНС не лише перевіряють, а й покращують якість газу. Наприклад, до наявності в пальному сірки на ОККО підійшли радикально, встановивши на станції комплекс десульфуризації. Через нього пропускають увесь придбаний у виробників скраплений газ, і спеціальний сорбент поглинає сірку. У результаті її наявність падає майже до нуля. Якщо державний стандарт допускає вміст у газі сірки до 50 мг/кг, то після очищення на ГНС цей показник знижується до 1-5 мг/кг.
Як повідомили представники компанії, незабаром у складі ОККО запрацює й перша в Україні мобільна мульти-лабораторія, здатна додатково перевіряти параметри не тільки бензину та дизелю, а й автогазу безпосередньо на заправних комплексах. Це логічно. Адже сьогодні уже понад 300 АЗК мережі ОККО торгують скрапленим газом. І українським водіям важливо знати, що на ринку, де так багато контрафакту і де державний контроль явно недостатній, хтось реально дбає про якість свого пального.