Давайте спершу розберемося, які є види штучних різдвяних дерев. Найпопулярніші це:
- Ялинка з ПВХ (полівінілхлориду). Не треба боятися такої страшної назви матеріалу, це не якась там небезпечна хімія – ця сполука всього лише дозволяє імітувати хвою. Така ялинка – найбюджетніший варіант з усіх можливих. Принцип створення голочок нагадує виготовлення мішури – гілки з дроту скручуються з тонкими смужками спеціально порізаної плівки ПВХ, а ближче до місця кріплення вплетені маленькі смужечки з коричневого ПВХ, що імітують колір натуральної гілки. Плівка ПВХ м’яка на дотик, тож хвою можна легко стиснути у руці. Колись, до появи на ринку пластикових ялинок, ялинки з ПВХ були єдиним можливим варіантом.
-
Гілочки ялинки з полівінілхлориду - Сосни з ПВХ. Це дерево імітує сосну – голки довші, тонші і щільніші, і гілки зазвичай загинають догори при розкладанні – так, як росте справжня сосна.
- Ялинки з пластику. Такі ялинки найбільш схожі на натуральні. Кожна гілочка для таких ялинок виплавляється у спеціальних прес-формах, щоб максимально наближено нагадувати живу ялинку. Біля основи голочок гілка профарбовується в коричневий колір. Хвоя пружна, прекрасно тримає форму, не мнеться навіть через багато років. Більш бюджетні моделі виробляються з додаванням плівки ПВХ на великі гілки, що зроблені з товстого дроту, у більш дорогих функцію приховування дротів виконує нейлонова нитка ідеально підібраного кольору (така технологія з’явилася у Нідерландах і успішно прижилася в Україні). Колір хвої у пластикових ялинках буває класичним зеленим і благородним голубим. У таких ялинок великі гілки кріпляться до стовбура на виробництві і при розкладанні вдома просто відгинаються, що дозволяє регулювати об’єм внизу і навіть трохи змінювати форму ялинки. Ялинки висотою від 1,8 м складаються з двох частин – верхньої і нижньої. Відповідно, ялинку 1,8 зберігати набагато зручніше, ніж, скажімо, висотою 1,6 м.
Отже, з видами розібралися, переходимо до найголовнішого – сировина, з якої зроблена ялинка. Важливо, щоб сировина була сертифікована та придатна до переробки в майбутньому, тому обирайте надійних виробників. Важливий критерій, за яким можна визначити якість сировини – це запах виробу. Коли мене питають, чи не має ялинка запаху, я відповідаю, що це неможливо, адже запах має все, окрім води. Але дерево має приємно пахнути, а не смердіти неякісним пластиком. Та й той запах, що є, має швидко вивітрюватися після розкладання, як, наприклад, запах нового телевізора чи навіть телефона.
Зверніть увагу і на підставку ялинки. Вона може бути пластиковою чи металевою. Пластикові, на жаль, ламаються, особливо, якщо ялинка велика – вища за 2 метри. Тому доцільно придбати додаткову металеву підставку. Розкласти ялинку самостійно геть не тяжко, скласти – теж. Зберігати її варто у місці, куди не потрапляють прямі сонячні промені і де не гаряче, адже пластик може деформуватися. Горище, гараж, антресолі, комірка – вдалі місця для зберігання. Мити ялинку теж можна, проте ДУЖЕ ВАЖЛИВО після миття дати їй висохнути у розкладеному вигляді, щоб не проіржавіли дроти.