Як привиди минулого в Дрездені впливають на теперішнє

Трагедія цього міста навіть через 70 років впливає на суспільне життя його мешканців

12:50, 13 лютого 2015

13 лютого 1945 року о пів на десяту вечора у німецькому Дрездені зловісно завили оповіщувальні сирени. Таке під час війни траплялося часто і не сприйнялося мешканцями міста надто серйозно. Однак вже за кілька годин Дрезден перетворився на море полум'я, яким проносився вогняний смерч.

Під час Другої світової війни від бомбардувань постраждало чимало міст, зокрема і в Німеччині: Дрезден не був першим ані за кількістю людських жертв, ані за відсотковими співвідношенням у втраті населення, ані за важливістю зруйнованих будівель.

Однак саме Дрезденське бомбардування стало символом своєрідного безглуздого і брутального знищення, а зруйноване місто отримало негласний статус "німецької Хіросіми".

Апогей безглуздості

Дрезден після бомбардувань. Фото: visualhistory.livejournal.com

Для такого виокремлення саме Дрездена є кілька причин, вважає відомий львівський історик Андрій Козицький.

"Одна з найголовніших - та, що в роки війни про результати бомбардування Дрездена багато говорила гітлерівська пропаганда. У випадку інших міст нацисти замовчували або навіть применшували свої втрати, не бажаючи підривати дух населення. Натомість, вже через кілька днів після бомбардування Дрездена, у німецькій пресі з'явилися дані про загибель 100 тис. осіб, а потім навіть 200. Звісно, ці цифри були значно завищеними", - каже Козицький.

Інша причина, на його думку, полягала в тому, що місто дійсно не було надто важливим військовим об'єктом. Вважалось, що у Дрездені багато споруд такого типу. Однак більшість підприємств випускали комплектуючі, що використовувались для виробництва зброї в інших містах. Після підрахунку жертв бомбардувань виявилось, що саме військові об'єкти постраждали не так вже й сильно.

Зруйнована під час бомбардування та відбудована дрезденська церква Фрауенкірхе. Фото: DAZ-online

Радянські війська в жоден спосіб не використали це бомбардування для наступу в напрямку міста. Вони увійшли до нього без жодного опору збоку  8 травня 1945 року, після оголошення капітуляції Німеччини.

"Не слід забувати, що Дрезден був одним із найкрасивіших міст Європи, центром культури, архітектури, мистецтва. Тому руйнування саме цього міста виглядає символічним актом неймовірного варварства", - резюмує Козицький.

"Бомбовий голокост"

Дрезденське бомбардування сьогодні згадується набагато частіше, ніж авіанальоти, до прикладу, на німецьке містечко Пфорцхайм, у якому бомбардувальники винищили майже все населення або ж про бомбардований 262 рази Кьольн. Не останню роль у цьому випадку відіграли письменники.

Дрезден після бомбардувань. Фото: visualhistory.livejournal.com

Найвідоміший художній твір на цю тему - "Бойня номер п'ять або Хрестовий похід дітей" американця Курта Воннегута, який пережив бомардування як військовополонений у приміщенні скотобойні.

Важливе значення для створення особливого ореолу Дрезденської катастрофи мали також спекуляції із цифрами загиблих.

"Лише останніми роками кількість жертв бомбардування в Дрездені була суттєво знижена. Тривалий час науковці дотримувались точки зору, що у місті загинули 135 тис. людей. Останніми роками йдеться про цифру від 20 до 30 тисяч убитих безпосередньо в результаті бомбардування", - каже Андрій Козицький.

Дрезден після бомбардувань. Фото: visualhistory.livejournal.com

"Бомбовий голокост" - так називають бомбардування 13-15 лютого неонацисти, які у ці пам'ятні дати влаштовують акції протесту. Те, що саме у Дрездені почалася хвиля нещодавніх антиісламських протестів у Німеччині, багато хто вважає невипадковим - через невідрефлексовану травму минулого та небажання частини дрезденців сприймати себе інакше, як жертву.

Корені пропаганди

"Політична пропаганда НДР успадкувала елементи націонал-соціалістичної пропаганди, а історична політика Соціалістичної єдиної партії Німеччини (SED) ставила перешкоди на шляху до всестороннього розуміння історії, - вважає доктор історії  Томас Відера з Інституту Ханни Арендт (Дрезденський технічний університет).

Сучасний Дрезден. Фото: melanyja.livejournal.com

Сьогоднішня ж неонацистська пропаганда, на його думку, добре проростає на ґрунті дедалі більш поширеного історичного невігластва.

За спостереженнями Відери, численні дискусії останніх років поглибили рефлексії нацистського минулого та призвели до осмислення бомбардування.

"Утім, певна частина мешканців Дрездена досі залишається закритою до осмислення історії", - каже Відера.

Дрезденська організація "Вільний від нацистів Дрезден" (Dresden Nazifrei), що має понад 43 тис. прихильників на своїй Facebook-сторінці, організовує щороку, в тому числі і сьогодні, траурний марш.

Сучасний Дрезден. Фото: melanyja.livejournal.com

Таким чином організатори хочуть запропонувати альтернативу офіційним заходам, у яких візьме участь президент Німеччини Йоахім Гаук, а також противагу ймовірним неонацистським акціям.

"У місті ніколи охоче не згадували про те, що гарнізонне місто Дрезден було вагомою частиною нацистської Німеччини, а не невинним культурним та мистецьким осередком. Забулись історії вбивств та вбивць, ідеології расизму та антисемітизму, доносів та переслідувань, примусових робіт та воєнного виробництва", - йдеться у заяві організації до президента Гаука.

Мистецьке осмислення

На щастя, Дрезденське бомбардування використовують у своїх цілях не лише неонацисти - воно стає приводом для потужних мистецьких інсталяцій.

Митець Ядеґар Азізі через 70 років після нападу намагається відтворити вигляд поруйнованого міста. У січні у Дрездені відкрилась 360-градусна панорама розбомбленої Флоренції на Ельбі. Панорама показує, як виглядав центр міста після нальотів британських винищувачів у масштабі 1:1.

Супроводжувальна мультимедійна виставка представляє відвідувачам розвиток міста від початку ХХ століття до нацистських часів, та до поствоєнного періоду.

Ядеґар Азізі працював над панорамою понад два роки. Він спромігся надихнути мешканців Дрездена поділитись їх фото та фільмами з архівів. Відвідувачі панорами піднімаються на оглядовий майданчик, висотою у 16 метрів, з якого відкривається такий же вигляд, як із міської ратуші.

"Проект піднімає проблему трагедії та надії в Європі. Він не показує виключно трагедію Дрездена, проте привертає увагу до взаємодій змученої війною європейської історії. У 1945 році зруйновані були не лише численні європейські міста, такі як Роттердам, Ковентрі, Сталінград та Варшава, а й також численні німецькі міста", - йдеться в описі проекту.