Історія запливу з Азії в Європу через Босфор від дружини плавця

6 серпня

Пахне соленою водою і трохи сміттям. Для турків нормально викидати сміття у воду після нічних посиденьок на набережній.

Стою на пірсі посеред Босфору, перед третім мостом. Кричать чайки, чути хлюпотіння рук по воді і безперервно пікають чіпи у тих, що щойно фінішував і з останніх сил вилазять по драбині. У плавців бліда шкіра – вода холодна.

У мене особливе місце з усіх вболівальників, які всі чекають в парку – я на пірсі з журналістами, рятувальниками та протокольною службою.

Босфор закрили для всіх кораблів на півдня, аби 2500 плавців його перепливли

Просто зараз бачу у Босфорі замість лайнерів, вантажних кораблів – тисячі плавців, які перепливають Босфор – з Азії у Європу. Канал, в якому і так затори з кораблів, адже Босфор – важливий транспортний вузол, єдиний морський канал між Чорним та Середземним морем - закрили для цього запливу спеціально на півдня. Це трохи складніше, ніж перекривати кілька вулиць у Львові для півмарафону:)

Плавці насуваються хмарою рук до пірсу. Більшість – кролем, бо це найшвидше, поодиноко – хто з останніх сил на спині, хтось борсається у зворотній течії, а хтось один - впевнено та ефектно батерфляєм. І десь там – мій коханий чоловік, Олег.

В січні, ввечері ми трохи не порозумілися. Причина якась, як завжди смішна (мабуть, я знову не закрутила ковпачок до зубної пасти і він загубився). Сидимо, обоє демонстративно надулися.

– Я збираюся переплисти Босфор в липні. Буду завтра реєструватися.

– Ну і пливи собі.

Ми обговорювали це раніше, і я не була в захваті від цієї ідеї. Перше – ідея їхати в спекотний Стамбул в липні – такий собі відпочинок. І чи безпечно взагалі перепливати Босфор? Глибина – 70 метрів, 6,5 кілометрів плисти, різні течії, не надто чиста вода.

Але з цього моменту ми стали командою. Посміялися з ковпачка, помирилися, і почали готуватися.

450 слотів для України розкупили за менш ніж 30 хвилин

Перший виклик – купити слот (це реєстрація, яка дозволяє брати участь). Ми з Олегом на низькому старті: Олег безперестанку з 00:00 до 02:30 натискає enter, а реєстрація все не відкривається. Сайт постійно висить. Кількагодинне клікання кнопки вже почало дратувати…

Нарешті, нарешті зловив!

Але ми забули зняти ліміт на розрахунки он-лайн закордоном. Супершвидко в приваті знімаю ліміт, система каже, що все працюватиме за 24 години, але слот таки вдається купити. Ура!

На жаль, частині львів’ян слоти так і не вдалося купити – 450 для України розкупили за менш ніж годину (загалом було 2500 слотів, але в тому числі і для інших країн, в цьому році взяли участь плавці та плавчині з 50 країн). Річ у тім, що цей заплив – особливий – він 30, ювілейний. І з кожним роком стає все популярнішим. Найперше – тому що він трансконтинентальний – цікава пригода заплисти з Азії в Європу і авіа-сполучення зі Стамбулом дуже гарне у багатьох країнах.

Який тренер? Як довго? Де знайти компанію?

Далі треба прийняти рішення як готуватися. Є два варіанти: або самому, або з друзями. І круто, що наші друзі організували спільноту SWIM4U: її роль полягає в тому, аби об’єднати людей з однаковими цілями і готуватися разом. Ініціатори спільноти Володя Мисак та Микита Убийвовк раніше стали IRONMAN, вони на своїй шкірі відчули – як це – тренуватися без базових знань – який тренер? Як довго? Де знайти компанію? Як зареєструватися? І щоб було простіше - об’єдналися.

Підготовка починається з медичного огляду. І це дуже важливо, так як можуть бути протипоказання до таких викликів. Багато людей серйозно травмуються через те, що або мають протипоказання, або просто не готові до навантаження такого.

Тоді – знайти тренера та обрати басейн. У Львові є чудові тренери, які можуть підготувати до запливів з нуля. Олег раніше вмів плавати, але то було дуже по-аматорськи. А тут плисти 2 години, місцями долаючи зворотню течію!

І два варіанти басейнів – Аквапарк або СКА. Олег вибрав СКА, так як ближче додому. І вперед! Тричі на тиждень на 7 ранку. Півроку. Пропустив максимум 2 заняття, які потім відпрацював.

– Я не перепливу Босфор. Мені важко дихати. Я весь час задихаюся. Я 100 метрів не можу проплисти без перерви. Треба тренуватися частіше. Може продати слот?

Спочатку було важко. Але результат дають тільки системні тренування. Отут Олег розповів про те, як побороти в собі «лінивця»:

Тренування у басейні перед запливом через Босфор

Спільнота організовувала спільні тренувальні виїзди на відкриту воду - Задорожнє озеро з пікніками. Це дуже корисні тренування, так як Босфор – не басейн, в ньому мутна вода, немає орієнтувальних бортиків, важливо навчитися орієнтуватися на воді.

Про переваги спільних пікніків – все ясно:)

Група тренувалася і на відкритій воді - на озері у Задорожньому

Олега аж «рвало» від енергії

З моїм чоловіком щось дивовижне сталося. Я закохалася в дуже впевненого, позитивного, оптимістичного чоловіка. І думала, що це верхня межа його позитиву:) Але ні, він може ще:)

Олег змінився. Він став ще щасливішим. Змінив роботу. Почав ставити ще впевненіші цілі перед собою.

Те плавання стало ще й таким собі тайм-менеджментом – починати ранок - прокидання о 6 і заняття спортом – однозначно круто. В рівні англійської догнав мене і перегнав. Ще більше часу з’явилося для доньки і її ми також почали водити на плавання, і мене теж.

– Олег, 6 ранку. – 20 на вулиці. Давай ще поспимо.

– Добре, там дійсно холодно… Ні, я не можу, не піти, не зможу переплисти Босфор. Як, всі наші зможуть, а я ні?

Він приходив з плавання з натиснутими колами від окулярів для плавання, завжди голодний, деколи невиспаний, але його аж рвало від енергії.

А коли ми в червні були на морі – використовував для тренувань у відкритій воді кожен ранок. О 8 ранку вже повертався з моря, пропливав від 1 до 3 кілометрів.

Я «халявлю» набагато більше, ніж Олег, але в цьому році вперше у своєму житті впевнено попливла. Не 6 кілометрів, але 500 метрів здолаюJ

Олег один з тих в спільноті, для кого цей заплив – перший спортивний виклик у житті

Ми приземляємося. Стамбул величезний, його краю на горизонті не видно. Надворі +31, до запливу - 5 днів.

– Ліпше б ми прилетіли пізніше, не уявляю, як гуляти містом і весь час хвилюватися через заплив.

Олег один з тих в спільноті, для кого цей заплив – перший спортивний виклик у житті.

Володя Мисак та Микита Убийвовк – шукачі пригод зі студентських, пластунських часів. Якщо дивитися на хлопців - складно і уявити, що вони такі круті спортсмени. Володя – русявий, невисокий хлопець, середньої статури. Микита – теж невисокий брюнет, трохи худорлявий. Але коли хлопці беруть участь у якихось змаганнях/запливах/забігах – стає все ясно – вони переможці.

Вони разом – ще від мандрівки в Грузію автостопом, коли доводилося ночувати на вулиці і пішки йти півночі. Спільно готувалися та фінішували в IRONMAN (це коли ти пливеш майже 4 кілометри, потім їдеш на ровері 180 кілометрів, а на десерт – біжиш марафон 42 кілометри і все це треба зробити не більше ніж за 16 годин). Разом перемагали на змаганнях RACE NATION – біг з перешкодами, стрибанням в болото і ще такі різні штуки, що діти інших учасників плачуть на фініші з криками «тато, таточку, врятуйте тата!».

А остання, найважча, Володіна пригода – це Gorgany Race. 80 кілометрів пішки в гори, де перепади висоти – 400 метрів, йти треба цілу добу без зупинок і сну, їсти – горішки, батончики, сухарики. І в цей день, як на зло безперестанку лив дощ. Він був мокрим до ниточки вже на 30 хвилині.

Про всілякі менші запливи, забіги і не розповідаю:)

Та в команді багато початківців, як от Інна - ще три місяці тому взагалі не вміла плавати. Та й на Босфор викупила квиток, який продавався за два тижні до запливу. Оскільки слот чужий – Інна пливла під іменем «Михайло»:) З 12 років вона займається йогою, тож натренована координація рухів дає гарні результати.

Поворот до фінішу треба зробити якомога пізніше – бо є ризик потрапити у зворотну течію

За два дні до запливу – треба забрати стартовий пакет з чіпом та екскурсія маршрутом запливу на кораблі. Організатори та ті, хто вже колись перепливав – розповідають лайфхаки та як все це буде відбуватися.

Корабель забере з точки фінішу усіх та завезе в точку старту. Чіп на нозі. Стаєш на килимок, чіп пікає – час пішов, в тебе 2 години.

Спочатку вода тепла. Частина маршруту – за течією, що означає трохи полегшений заплив. Щоб віднайти потрібну течію – треба відчути воду холоднішу на 2-3 градуси.

Плисти за орієнтирами (маяк, до прикладу), так як шлях не прямий.

В кінці, останні 200-300 метрів буде спокуса плисти просто до фінішу (він позначений величезними жовтими кулями). Але поворот до фінішу треба зробити якомога пізніше – бо є ризик потрапити у зворотну течію, з якої вибратися дуже і дуже непросто. А це – гак, зайвих 700 метрів.

Перед змаганнями треба обов’язково добре поїсти звичної їжі

Ранок 22 липня. Сьогодні швидше прокидаємося я та Христина, дружина Володі. Хлопці ще досипають. 10-місячний Данилко, син Володі та Христі теж прокинувся від шуму і бавиться на підлозі пультом від кондиціонера.

Варимо чоловікам гречку та яйця – Олегу варені, Володі – омлет. І турецька кава для прокидання. Перед змаганнями треба обов’язково добре поїсти звичної їжі. Все необхідне зібране з вечора.

Приїхати потрібно заздалегідь, потрібний автобус не їде вже 10 хвилин. Ловимо таксі.

На вході в парк, поруч з яким зона фінішу – перевірка через рамку, перевірка сумок. Такі перевірки в Стамбулі багато де – від входу у аеропорт, метро, до входу в музеї.

Величезний парк, з екранами, фудкортом, де на спортсменів чекають їх сім’ї та друзі. Ранок, але в окремих місцях горлають вже нетверезі росіяни.

Є невелика трибуна для вболівальників, звідки видно фінішерів. Хтось хвилюється, хтось відпочиває, а плавці роздягаються до плавок та біжать в зону спортсменів. Мене туди не впустили.

Поруч з трибуною – зона для журналістів, протокольної служби, медиків. Тут і облаштований тимчасовий пірс, на який будуть по драбинці з Босфору вилазити плавці і плавчині.

З’їсти перед стартом 2 гелі, чи один?

Всі спортсмени завантажилися на 2 кораблі, які під оплески попливли на місце старту. Вже друзі розповіли про атмосферу там: довгі суперечки, одягати спершу окуляри, потім шапочку, чи навпаки? Коли розвертатися до старту? Що робити, якщо відчуєш, що сил нема? Плисти «в ногах» чи окремо? З’їсти перед стартом 2 гелі, чи один?

Найшвидше Босфор перепливають за приблизно 45-47 хвилин. Так і цього разу – ще поки на горизонті не видно великої конкуренції – ефектно і спокійно пливе громадянин Кіпру. Смаглявий, високий, широкоплечий. Звик працювати з камерами.

Коли він вийшов з води – навіть не віддихувався. Так поводився, наче у ванній трохи попірнав. Одразу за ним – турок та американець. Першим з українців приплив Денис Силантьєв.

Щохвилини «хмара» плавців збільшувалася

Вже через хвилин 20 почали припливати інші учасники. І щохвилини їх «хмара» все збільшувалася, і збільшувалася. Першим з води виліз Микита (перший з нашої спільноти). Я його зловила і мені трохи ніяково було пропонувати його сфотографувати, я ж навіть не уявляю, що він відчуває. Захеканий.

– Брр. Хтось вже вилазив?

– Ні, ти перший.

– Вода така холодна. Один з найскладніших запливів. Корчі лапали трохи. Переживаю за наших дівчат.

– Все добре, ти нормально? Зробити тобі фото?

– Нормально. Треба загрітися. Ну давай фото.

Микита пішов. А я вже починаю хвилюватися, Олега ще нема. І нікого більше з наших.

– Світлана, ти що тут робиш?!

Олег переплив Босфор за 1 годину та 16 хвилин. З води вийшов зимний - як кавун з холодильника

О, Олег вийшов! Обіймаю. Відчуття, що обійняла кавун з холодильника – такий зимний. Відхекується. Щасливий! На годиннику – 11.40, стартував о 10:15 а це означає, що в час двох годин точно вклався (в сертифікаті пише, що проплив за годину та 16 хвилин). Балакаємо і обіймаємося. Олег хвилюється за друзів. Залишається їх зустрічати. І якраз кілька наших вийшли, кілька хлопців та дівчат.

Охорона нас роз’єднує та просить Олега піти з пірсу, так як зараз дуже багато плавців фінішує і нема місця на пірсі. Олег йде, продовжую пильнувати на нашими.

Я бачила різних фінішерів.

Бабця- туркеня, яка не пропустила жодного запливу, 30 років поспіль перепливає Босфор

Вона з таким захопленням розповідала нам згодом у маршрутці, що плавання для неї – як вода та їжа. Її справжній вік видають хіба руки та посивіле волосся.

І ще точно сотня бабусь та дідусів від 50 до 80.

Українець, Олег Іваненко, який цьогоріч став першим плавцем із найтяжчими травмами тіла – у нього непрацюючі ноги, спина, тріцепси, пальці. Він останні метри допливав на спині спокійно і впевнено.

Українець Дмитро Щебетюк, ведучий рубрики про інклюзивність у програмі Майкла Щура, який у 21 рік опинився у інвалідному візку через травму хребта.

Сотні, тисячі молодих і старших чоловіків та жінок. Вони виходили з води, чекали на пірсі на своїх батьків, дітей, друзів і рідних. Багато хто перепливав цілими родинами. І кожен, кожен, хто бачив у мене телефон – питав котра година, бо чи ж вклалися в час?

27 липня. Ми летимо додому. І третина літака – львів’яни, які перепливли Босфор. Їх видно по ранцях, які забрендовані запливом.

– Що далі?

– А ви чули про заплив «Втеча із замку Іф» у Марселі? Ну і скоро Беннідорм. В Італії в квітні заплив. Забіг в Амстердамі і марафон в Греції.

Здається, мої пригоди дружини – вболівальниці спортсмена тільки почалися.

Треба було зупиняти це на етапі гелів:) If you know, what I mean:)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Найкращі фото 25 Book Forum Lviv
Український співак Іван Попович потрапив у важку ДТП
ФК «Львів» та «Карпати» зіграли у бойову нічию
Мати Кузьми «Скрябіна» заявила про неправомірне використання похоронними бюро портрета її сина
Дубневича і Синютку зловили за руку
Українські військовослужбовці взяли під контроль хутір Вільний у Луганській області
В гостях у богомола
У Перемишлянському районі стався витік нафти через незаконну врізку у нафтопровід «Дружба»
Чи допоможе Америка врятувати українську газотранспортну систему?
Головні новини Львова за 21 вересня