Щоб зекономити на опаленні і водночас не сидіти вдома у трьох светрах, потрібно завчасно подбати про енергоефективність вашого помешкання. Одним із таких кроків може бути заміна старих радіаторів опалення на сучасні, і для цього попередньо потрібно правильно розрахувати кількість секцій. Це відповідальна справа, адже помилка при розрахунку призведе до того, що в приміщенні буде або захолодно, або занадто жарко.
Підхід «у старій чавунній батареї було 7 секцій, то стільки ж буде в новій алюмінієвій чи сталевій» – помилковий, адже матеріал виготовлення радіаторів та конструкція відрізняються тепловіддачею, інертністю та іншими показниками. Teplocentr пропонує три основні формули для розрахунку: дві прості та одну складнішу, яка включає тепловтрати.
Формула №1.
Для житлових кімнат у добре утепленому будинку, розташованому в помірному кліматичному поясі, може бути достатньо простої формули. Найпопулярніші та найпростіші обчислення здійснюють за допомогою площі. Вони ґрунтуються на БНіП (будівельні норми і правила) і свідчать: мінімальна потужність на 1 м2 дорівнює 100 Вт.
Весь розрахунок секційної батареї опалення виглядає так:
- обчислюємо площу кімнати: множимо її ширину на довжину;
- отримане значення множимо на норматив 100 Вт;
- результат ділимо на потужність однієї секції, яка вказується виробником у техпаспорті.
При теплоносії в 70°С стандартні секції радіаторів з різних матеріалів мають неоднакову питому теплову потужність:
- чавун – 160 Вт (питома потужність однієї секції); радіатори з цього металу підійдуть для будь-якої системи опалення;
- сталь – 85-150 Вт; сталеві радіатори можуть працювати в найжорсткіших умовах експлуатації, але мають невелику тепловіддачу;
- алюміній – 200 Вт; легкі, естетичні алюмінієві радіатори можна встановлювати лише в автономні опалювальні системи, в яких тиск менше 7 атмосфер, але по віддачі тепла їм немає рівних;
- біметал – 180 Вт; усередині такі радіатори зроблені зі сталі, а тепловідвідна поверхня – з алюмінію, тому ці батареї витримають режими режими тисків і температур і мають високу теплову потужність.
Наведені значення теплової потужності умовні і застосовуються для попереднього розрахунку. Більш точні цифри містяться в паспортах опалювальних приладів.
Цей розрахунок є неточним, адже приміщення здебільшого відрізняються за параметрами від тих, що вказані в будівельних нормах. Наприклад, якщо висота стін у вас більше 2,5 м, такий спосіб розрахунку вже не підходить.
Формула №2.
Для сучасних будівель краще обчислювати за іншою формулою, яка враховує об’єм приміщення та норму для кубічного метра:
- рахуємо об’єм приміщення як добуток довжини, ширини та висоти;
- отримане значення множимо на мінімально допустиму потужність: або 41 Вт, якщо ви проживаєте в панельному будинку, або на 34 Вт – якщо в цегляному;
- ділимо результат на потужність однієї секції, заокруглюємо в більшу сторону.
Формула №3.
Фахівці стверджують, що для ефективного опалення треба враховувати багато інших факторів, аж до показника вуличної температури. Тому інженери використовують складний розрахунок необхідної кількості секцій за складною формулою, яка включає, крім даних площі і потужності радіатора, значення тепловтрат.
Формула має вигляд: Q = S x 100 x k1 x k2 x k3 x k4 x k5 x k6 x k7 : Вт
S – площа приміщення, а під коефіцієнтами K маються на увазі:
- K1 – конструкція засклення: якщо у будинку встановлені подвійні дерев’яні рами, він дорівнює 1,27, якщо подвійні пластикові склопакети – 1,0, якщо потрійні – 0,85;
- K2 – якість теплоізоляції зовнішніх стін: для цегляного будинку – 1, для інших приміщень – 1,27, якщо помешкання додатково утеплене – 0,85;
- K3 – відношення розмірів вікна (його площі) до підлоги: 30% – коефіцієнт 1,0, 20% – 0,9, 10% – 0,8;
- K4 – середній показник температури у зимовий період за 7 днів: для -35°С – 1,5, -25°С – 1,3, -20°С – 1,1, -15°С – 0,9, -10°С – 0,7;
- K5 – кількість зовнішніх стін: якщо одна – 1,1, якщо кілька – збільшуйте це значення на 0,1 з кожною наступною стіною;
- K6 – тепловий режим кімнати вище: якщо над вашим приміщенням розташована холодна кімната (наприклад, горище) – 1, якщо оснащене опаленням – 0,6, якщо це багатоповерхівка і зверху проживають люди – 0,8;
- K7 – стельова висота: стандартне значення 2,5 м – 1,0; якщо 3 м – 1,05, 3,5 м – 1,1.
Добуток площі приміщення та всіх коефіцієнтів слід поділити на потужність однієї секції радіатора – і так дізнаємося найбільш точний та ефективний показник кількості секцій.
Більше корисних порад – у рубриці «Дім»