Славська громада на Львівщині підписала п’ятирічний меморандум про співпрацю з австрійською громадою Гермагор-Прессеггер-Зее, де розташований гірськолижний регіон Насфельд. Австрійський досвід має допомогти Славську підготуватися до розвитку GORO Mountain Resort, зберегти бойківські традиції та створити можливості для місцевого бізнесу. Детальніше про нову співпрацю ZAXID.NET розповів в. о. голови Славської громади Олег Даниляк.
Чому Славсько обрало партнера в Австрії
Славська селищна рада підписала меморандум про співпрацю з австрійською громадою Гермагор-Прессеггер-Зее, розташованою у федеральній землі Каринтія, неподалік кордону з Італією. На її території працює Насфельд – один із найбільших гірськолижних регіонів південних Альп. Улітку туристів приваблюють озеро Прессеггер-Зе, піші й велосипедні маршрути та інші види активного відпочинку.
Гермагор пройшов шлях від переважно аграрної території до туристичного центру, де розвиток курорту поєднується з роботою місцевих підприємців, виробників і закладів гостинності. За даними офіційної статистики Каринтії, у 2025 році громада зафіксувала понад 1,2 млн туристичних ночівель і близько 247 тис. прибуттів. Середня тривалість перебування туристів становила 4,9 ночі.
Оперативні, достовірні і найважливіші новини тут Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Для Славська, де будується всесезонний GORO Mountain Resort, такий досвід особливо актуальний. Громада хоче зрозуміти, як підготувати інфраструктуру до збільшення кількості гостей і зробити так, щоб туристичний потік приносив дохід не лише курорту.
За словами Олега Даниляка, Славська громада перебуває лише на початку великого шляху розвитку гірської туристичної дестинації, тоді як австрійські партнери вже мають досвід управління розвиненою туристичною територією.
«Нам цікаво співпрацювати вже з такими громадами, які, як кажуть, набили собі ґулі, створюючи гірськолижний курорт, створюючи туристичну дистинацію. Тому що ми, по суті, зараз на початку цього великого, довгого шляху», – каже Олег Даниляк.
Меморандум передбачає обмін досвідом у розвитку гірського туризму, транспортної та інженерної інфраструктури, роботі комунальних служб, гірських рятувальників і пожежників, охороні довкілля, підтримці підприємництва, а також у сферах культури, освіти, молодіжних і спортивних обмінів. Сторони також розглядають можливість спільно готувати проєкти для європейських та міжнародних програм.
Поки що конкретних спільних проєктів і погодженого фінансування немає. Громади планують робочі зустрічі та навчальні візити, після яких зможуть визначити пріоритети.
«Не хочеться, щоб усе обмежувалося виключно візитами й зустрічами. Хочеться конкретних результатів. Але експертиза громади, яка вже пройшла цей шлях, теж дуже важлива. Для чого вигадувати велосипед, якщо він давно вигаданий, добре їздить і не ламається?», – наголошує Даниляк.
Як планують регулювати забудову Славської громади
Один із напрямів, який цікавить Славську громаду, – планування розвитку території. Попри розвинену туристичну й муніципальну інфраструктуру, Гермагор у 2024 році затвердив туристичний мастерплан, який передбачає трирівневе зонування.
У ньому визначили території, де пріоритетом є туристична інфраструктура, змішані зони, де туризм має співіснувати зі звичайним життям громади, та ділянки, на яких важливо зберегти місцевий характер поселень, проживання мешканців і сільськогосподарські землі. Такий підхід дає змогу заздалегідь визначати, де доречні нові готелі й туристичні об’єкти, а де масштабна забудова може зашкодити автентичності території.
«Ми вже також розпочали роботу над комплексним планом території. Уся територія Славської громади, а це близько 16 населених пунктів, буде зонована за певними напрямами розвитку», – розповідає Олег Даниляк.
Ще один напрям, у якому громада хоче перейняти австрійський досвід, – оцінювання інвестиційних проєктів. За словами Даниляка, у Гермагорі інвесторів оцінюють за спеціальною бальною матрицею: зважають на те, наскільки запропонований проєкт відповідає особливостям регіону та яку додану вартість може створити.
Для Славська це важливо з огляду на масштаб майбутнього курорту. Громада хоче уникнути ситуації, коли готелі будують без урахування стану доріг, можливостей водопостачання та каналізації, а також потреб людей, які живуть поруч.
«Найлегше – збудувати сто чи п’ятсот готелів, не замислюючись, як вони будуть розташовані, як до них доїжджатимуть туристи та що буде з каналізацією й очисними спорудами. Але це точно не наш шлях», – наголошує Даниляк.
Дороги, каналізація та очисні споруди
Одним із головних викликів для Славської громади є інфраструктура. Зі збільшенням кількості туристів зростатиме навантаження на дороги, водопостачання та водовідведення. Тому громада хоче вивчити, як австрійські партнери організували дорожній рух, уникали заторів і розв’язували питання каналізації в гірській місцевості.
«Є три головні кити, на яких має стояти не лише курорт, а будь-яка громада: каналізація, очисні споруди й дороги. Якщо не буде доріг, туристу буде нецікаво. Якщо не буде каналізації та очисних, виникнуть проблеми з екологією. Це не приваблюватиме ні туристів, ні місцевих мешканців», – зазначив він.
За словами Даниляка, проєкт каналізації та водовідведення у громаді вже є, однак його реалізація потребує значної суми грошей. Тому Славська селищна рада планує шукати додаткове фінансування, зокрема в межах міжнародних і європейських програм.
Водночас громада вже має успішний досвід від співпраці з інвестором GORO Mountain Resort. За словами Даниляка, від початку надходження податків від ОККО Group у 2018 році до кінця першого півріччя 2026 року бюджет Славської громади отримав близько двох млрд грн.
Він зауважив, що ці надходження не означають, що всю суму можна спрямувати на розвиток інфраструктури: громада також фінансує соціальні потреби, підтримує Збройні сили України та ветеранів.
За ці роки, за словами голови громади, вдалося відремонтувати понад 30 кілометрів доріг, вкладати гроші в школи, садочки, медичні заклади, спортивні майданчики, освітлення та комунальне господарство. Водночас великих інженерних проєктів, зокрема систем водовідведення, громада самостійно профінансувати не може.
«Нам корисно дізнатися, як австрійці домовлялися про такі проєкти, звідки залучали гроші й хто відповідав за їхню реалізацію. Їхній досвід може допомогти нам уникнути помилок і не витрачати гроші на рішення, які не дадуть очікуваного результату», – пояснює Даниляк.
Як зробити так, щоб заробляли місцеві підприємці
Ще одне завдання – інтегрувати місцевий бізнес у туристичну пропозицію майбутнього курорту. У Славській громаді хочуть, щоб гості приїжджали не лише кататися на лижах, а й знайомилися з бойківською кухнею, місцевими ремеслами, фермами та традиціями.
Для цього громада разом з інвестором GORO започаткувала програму «Власна справа. Славська громада». У ній навчалися 26 учасників, а сім проєктів отримали грантову підтримку на загальну суму понад 1,2 млн грн. Серед напрямів – гастрономія, ремесла, музеї та активний туризм.
«Людей треба підштовхувати, а по-друге – навчати. Ми хочемо, щоб підприємці створювали щось своє, автентичне й цікаве для туриста, щоб він довше залишався в нашій громаді», – каже Даниляк.
«Нам важливо, щоб GORO не існував окремо як оаза за парканом, а працював разом із Славською громадою. Ми бачимо майбутній туристичний кластер як єдину систему: GORO з курортною інфраструктурою, Славську громаду з її підприємцями, гастрономією, культурою та маршрутами. Коли люди приїжджають у гори, вони хочуть не тільки кататися на лижах чи жити в готелі. Вони хочуть пізнати місцеву культуру, спробувати бойківську кухню, відвідати майстерню, купити продукти місцевих виробників. І важливо, щоб на туристичному потоці заробляли також підприємці навколишніх сіл. Ми вже почали з програми «Власна справа», яку робимо разом із громадою. Тепер важливо допомогти її учасникам знайти покупців і партнерів. У Гермагорі та Насфельді добре видно, як місцевий бізнес може працювати поруч із великим курортом і отримувати від цього користь», – наголошує CEO GORO Mountain Resort та GORO Development Володимир Гаразд.
У Гермагорі та ширшому туристичному регіоні розвивають гастрономічні подорожі Slow Food Travel. Туристи можуть відвідати місцевих фермерів і виробників, навчитися пекти хліб, виготовляти сир чи масло, скуштувати традиційні страви. У такий спосіб місцеві господарства й ремісники стають частиною туристичного продукту, а не лише постачальниками товарів для ресторанів.
За даними Європейської туристичної платформи, у регіоні пропонують 124 гастрономічні враження. Спільна туристична територія охоплює десять громад і три місцевості – Насфельд–Прессеггер-Зее, Лезахталь та Вайсензее. За даними платформи, туризм пов’язаний приблизно з 18% економіки регіону та 33% робочих місць. Ці показники стосуються ширшої території, а не лише громади Гермагор чи самого гірськолижного курорту.
Даниляк також наводить приклад фестивалю у Speckfest, присвяченого традиційним м’ясним продуктам. За даними дослідження, яке він згадав, у 2009 році фестиваль відвідали близько 28 тис. людей. Тоді для регіону оцінили приблизно дві тисячі туристичних ночівель і близько мільйона євро доданої вартості. Йдеться не про надходження до бюджету громади, а про економічний ефект для регіону загалом.
«Важливо не тільки заробляти на таких подіях, а й підтримувати автентичність регіону. У нас теж є бойківська кухня, ремесла, сироваріння, місцеві традиції. Хотілося б, щоб туристи приїжджали знайомитися з ними не лише дорогою на гірськолижні схили», – розповів Даниляк.
За його словами, громада хоче перейняти досвід австрійців у тому, як пов’язати великий курорт із місцевими виробниками та зробити так, щоб туристичні витрати залишалися в навколишніх селах.
Це підтверджує і дослідження німецької індустрії канатних доріг, на яке посилається Даниляк. За його даними, 86,3% витрат туристів, які приїжджають із ночівлею, припадає не на підйомники, а на проживання, харчування, покупки та розваги. Серед одноденних відвідувачів поза підйомниками залишається 59,3% витрат. Це показники німецького дослідження, а не прогноз доходів Славської громади.
«Курорт буде магнітом, який притягуватиме туристів. Але ми хочемо, щоб разом із ним розвивалися місцеві бізнеси й громада від цього вигравала. Можливостей буде багато – треба, щоб люди мали бажання та навички відкрити власну справу й заробляти», – наголосив Даниляк.
Як розвиватимуть цілорічний туризм
Славська громада хоче вивчити не лише зимову модель роботи Насфельда, а й те, як австрійці приваблюють гостей у теплу пору року. Влітку в регіоні працюють піші та велосипедні маршрути, підйомники, туристичні локації біля озера Прессеггер-Зее, а також гастрономічні програми.
Для Славська це важливо, оскільки GORO Mountain Resort будують як всесезонний курорт. Однак, за словами Даниляка, самої курортної інфраструктури недостатньо – потрібно розвивати пропозиції за її межами.
«Нам цікаво, як розробляють піші й велосипедні маршрути, як вплітають у туристичну пропозицію автентичні ремесла та кухню. Щоб туристу було цікаво приїхати не тільки взимку покататися на лижах, а в будь-яку пору року мати чим зайнятися», – пояснює він.
Окремо громада планує вивчати роботу австрійських рятувальних і пожежних служб. У горах погода та умови на маршрутах можуть швидко змінюватися, тому важлива координація між рятувальниками, медиками, пожежниками й операторами курорту.
За словами Даниляка, Славсько також має досвід, яким готове поділитися. У громаді працює гірський рятувальний центр, створений у співпраці з Державною службою з надзвичайних ситуацій. Він також виконує диспетчерські функції для залучення рятувальників у надзвичайних ситуаціях у західних областях України.
«Ми готові не лише переймати досвід австрійських рятувальників, а й ділитися власним. У горах надзвичайні ситуації можуть виникати через погоду та інші обставини, тому це важливий напрям співпраці», – зазначив Даниляк.
Шість тисяч робочих місць до 2030 року
За прогнозами девелопера, перша черга GORO Mountain Resort має забезпечити близько шести тис. робочих місць до 2030 року. Після запуску всіх черг курорту та розвитку туристичного кластера йдеться приблизно про 25 тис. робочих місць. Наразі це заявлені плани, а не вже створені вакансії.
За словами Даниляка, йдеться не лише про роботу в готелях і на підйомниках. Розвиток курорту потребуватиме працівників у сфері харчування, транспорту, логістики, технічного обслуговування та інженерії, а також місцевих виробників і постачальників.
Громада хоче створити умови, щоб місцеві жителі могли скористатися цими можливостями. Для цього працюють молодіжний центр і програма підтримки талановитої молоді: студенти, які успішно навчаються за визначеними напрямами, можуть отримувати стипендії від селищної ради.
«Ми максимально стимулюємо молодь учитися й повертатися в громаду. Тут буде багато можливостей для реалізації, але вже зараз треба думати про підготовку людей і компетенції, які їм знадобляться», – каже Даниляк.
Співпраця із сусідніми громадами
Розвиток GORO стосуватиметься не лише Славська. Туристи можуть зупинятися в громаді, а потім їхати до сусідніх міст і сіл. Тому Славська селищна рада ініціювала співпрацю восьми громад Львівської та Івано-Франківської областей – Славської, Сколівської, Східницької, Трускавецької, Дрогобицької, Бориславської, Вигодської та Болехівської.
Вони домовилися разом працювати над інфраструктурними проєктами, туристичними маршрутами та розвитком Карпатського регіону. За словами Даниляка, туристи не зважають на адміністративні межі, а тому важливо, щоб між локаціями було зручне сполучення.
«Людина приїжджає не до адміністративної одиниці, а в Карпати. Сьогодні вона може зупинитися у Славську, завтра поїхати до Сколе, Східниці чи Трускавця. Якщо між цими місцями незручне сполучення, турист просто не поїде далі», – пояснює він.
Окремо громада працює над ініціативою «Мале Карпатське коло» – проєктом дорожнього сполучення між туристичними центрами Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. За задумом, нові дороги мають поліпшити доступ до гірських територій і допомогти туристам відвідувати більше локацій за одну подорож.
В австрійських партнерів Славська громада хоче вивчити досвід спільного управління туристичним регіоном. У Гермагорі та навколишніх територіях ще 1998 року створили спільну організацію для розвитку туризму. Вона допомагає координувати туристичну пропозицію, інфраструктуру та просування кількох громад як єдиного регіону.
Якого результату очікують за п’ять років
За словами Олега Даниляка, співпраця з Гермагором має допомогти Славській громаді не лише перейняти практичний досвід, а й підготувати спільні проєкти для залучення міжнародного фінансування. Насамперед це стосується доріг, водопостачання, каналізації та інших інфраструктурних потреб.
Водночас громада хоче зберегти місцеву ідентичність і зробити так, щоб розвиток курорту створював можливості для мешканців, а не витісняв звичне життя навколишніх сіл.
«Я хотів би, щоб через п’ять років ми могли назвати не кількість зустрічей чи поїздок, а конкретні зміни: які інфраструктурні проєкти вдалося профінансувати, чи краще працюють служби, скільки місцевих бізнесів знайшли нових клієнтів. Для мене результат партнерства – це коли люди в громаді бачать зміни у своєму житті, а приїзд туристів означає більше роботи й можливостей для наших мешканців», – підсумовує Олег Даниляк.