Навантаження на сміттєзвалища потрібно зменшити. Це можемо зробити вже зараз ми самі. Перевізники відходів закликають львів’ян сортувати сміття. Адже пластик, скло, папір, метал — це ті відходи, які можна використати знову. Тому їх не варто кидати до загального сміттєвого баку. Екологи ж запевняють: непотребу можна мати ще менше, якщо із розумом та виважено підійти до справи закупів.
Ірина Миронова — еколог за фахом, тож сміття вдома сортує вже давно. До прикладу, у паперову коробку збирає весь папір і раз на кілька місяців здає у пункт прийому. Віднедавна має й для органіки контейнер — його вивозить на дачу.
«Якщо забрати сміття, органічний оцей контент, ми зможемо позбутися смороду, ми зможемо позбутися займання на сміттєзвалищах», — каже львів’янка Ірина Миронова.
Біля загального відра, куди у цій родині викидають те, що не можна переробити, є ще один контейнер.
«І трошки далі за загальним сміттям в нас є така звичайна коробка, де потрапляє в нас скло і метал», — додає Ірина.
Скло до скла, а бляшані банки можна залишити біля сміттєвих баків чи здати на металобрухт. З дому Ірина завжди бере горня для кави, щоб не купувати його у паперовому посуді. Адже на ньому є тонкий шар поліетилену, який шкодить довкіллю. У кав’ярнях не користується соломинками. А на закупи ходить зі своїми торбинками та навіть пакетами, щоб не збільшувати їх кількість вдома.
«Зараз попробуємо взяти всі овочі в один пакет багаторазовий, який я спеціально завжди ношу з дому і сюди наклеїти всі цінники на один пакет. Будемо готувати овочеву зупку», — говорить жінка.
Купуючи продукти, Ірина вибирає їх паперовою серветкою замість одноразових рукавичок. Еколог радить оминати на закупах продукти у тарі зі спіненого поліпропілену. Його у нас ніде не переробляють, а через те, що легкий, — вітром «гуляє» по сміттєзвалищі. У супермаркетах наразі думають чим його замінити.
«Ми зараз ведемо переговори з постачальником за такі картонні підложечки, так і називається картон. Ну це папір в принципі і на нього будемо тоді проводити нарізку. Це залишки, ми хочемо їх довикористовувати», — розповів керівник супермаркету Олег Барчак.
Та навіть якщо покупець набрав пластику на закупах, викидати його треба правильно. Будь-яку тару перевізники відходів просять скидати до баків для ПЕТ-пляшок. На підприємстві його посортують за типом. А от використані батарейки можна збирати з усіма сусідами в будинку. Для цього візьміть звичайну картонну коробку, позначте її, що вона для використаних батарейок, та поставте, приміром, на поштові скриньки.
Теж саме можна зробити і з корками від пляшок. Львів’яни стали краще сортувати сміття, наголошують перевізники побутових відходів.
«Ми з кожним місяцем бачимо тенденцію до росту: більше накопичення скла, більше накопичення паперу, ПЕТ само собою більше росте, тобто тенденція до збільшення є, але ще цифри дуже мізерні», — говорить керівник відділу корпоративних клієнтів перевізника сміття Юрій Демцьо.
Щодня у Львові назбирується від 700 до 1000 тонн сміття. А переробляємо ми лише до 5 відсотків відходів. Тоді як у Європі на переробку іде 62 відсотки. Світовій лідер у цій справі ― Швеція. Там побутові відходи є сировиною для виробництва електричної і теплової енергії. Тому на звалища країни потрапляє тільки 4% такого сміття.