Вкотре нагадуємо про правила медіагігієни: як споживати інформацію відповідально, не поширюючи зловмисний контент та не підтримуючи ворожі ІПСО.
В реаліях сьогодення, поруч з якісними медіа, які неухильно дотримуються стандартів журналістики, виникають і множаться численні фейкові медіа, сайти, канали та групи у соцмережах і месенджерах.
В умовах російсько-української війни, значна частина якої ведеться саме в інформаційному полі, надзвичайно важливо вміти розпізнати фейки серед потоку інформації та протистояти їм, тож радимо звертати увагу на ряд ознак, за якими можна розпізнати неправдивий контент:
- Джерело. Звертаємо увагу, звідки походить новина. Не варто вірити щойно створеним чи маловідомим ресурсам; уважно читаємо адреси посилань – часто фейкові сайти маскують під офіційні канали інформації, змінюючи один або декілька символів.
- Автор. Перевірте, чи автор посту у соцмережах – не бот. Зверніть увагу, чи давно створена сторінка, чи багато авторських постів, чи є у сторінки реальні фото, друзі та підписники.
- Сенсація!!! (А також «Шок!» «Терміновий репост!» або «Це намагалися приховати!») та інші емоційні заголовки свідчать про спробу маніпуляції з суспільною думкою.
- Узагальнення. А також знеособлення на кшталт «військові незадоволені», або «громадяни обурені», «жителі області протестують», «пенсіонери за межею бідності» тощо – ознака неповної, недостовірної інформації, та, як наслідок, – маніпуляції. Справжні медіа завжди називають, кому належить думка, а також дотримуються балансу думок.
- Візуальний контент – увага до деталей. Зверніть увагу на наявність слідів редагування фото, чіткість зображення, його відповідність тексту повідомлення. Згадаймо фотографію «малюка з Маріуполя», яка направду була згенерована штучним інтелектом, а також світлини з повені в Азії, якими деякі нечестиві ЗМІ ілюстрували наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС.
- Коментарі. Велика кількість коментарів, особливо – емоційних, може свідчити про використання ботів з метою вплинути на сприйняття аудиторією.
Помітили ознаки неправдивої чи маніпулятивної інформації? Утримуйтеся від поширення чи навіть коментування контенту, щодо якого маєте сумнів!
Окремо хочемо відмітити таке явище, як фішингові повідомлення – це посилання, які можуть бути надіслані на пошту, у коментарі чи у месенджер. Незнайома Вам людина надіслала незрозуміле посилання? В жодному разі не переходьте за ним! У більшості випадків вам запропонують підтвердити (активувати, продовжити) свою електронну пошту (сторінку у соцмережі чи навіть данні банківської картки). Таким чином зловмисник отримує ваші данні - логін і пароль. Не ходіть за незрозумілими посиланнями, навіть якщо їх надсилає знайома людина. Спочатку завжди перепитайте, з якою метою вам його надіслали. Можливо обліковий запис вашого знайомого вже зламали і зловмисник розсилає фішинг від його імені.
Споживайте інформацію відповідально:
- уникайте маніпулятивних повідомлень та читайте новини з офіційних джерел;
- урядових сайтів, топових медіа та верифікованих сторінок державних і військових установ.