В офісі ZZM з нагоди вивчення досвіду я була двічі. Вперше – в 2017 році, вдруге – щойно, в кінці червня 2022. Нещодавнє відвідання насправді було «бонусом» до навчання в місті Цешин з утримання дерев. Навчання організовано Instytut Drzewa, відомої польської громадської організації, що розробляє і впроваджує стандарти поводження з деревами. Власне Краків мені навели як приклад доброго використання їх стандартів і методик.
Ми провели три дуже цінні розмови, з трьома великими фахівцями зеленої справи. Коротко викладу свої «відкриття».
Першим моїм співрозмовником був пан Krzysztof Wcislo, керівник відділу діагностики стану дерев. У відділі працює усього 4 працівників, крім керівника. Завданням відділу є ведення інвентаризації дерев, інспекція та діагностика їх стану. Фактично, вони відповідають за всі дерева в місті, крім лісопарків, міських лісів і приватних територій. Вони розуміють своє завдання як знаходження балансу між якнайдовшим життям дерева в місті та його безпекою для людей.
Кшиштоф показує головний вестибюль ZZM, куди можуть прийти мешканці
Принцип роботи – дерево має залишатися в місті доти, доки не становить безпосередню небезпеку через падіння. Вони оцінюють за допомогою Стандарту Inspekcji i Diagnostyki Drzew (все того ж Instytut Drzewa) ступінь ризику дерева для оточення. Якщо коротко, то оцінюють насамперед стабільність дерева і відносять його таким чином до різних груп за періодом подальшої інспекції. До прикладу, для одного дерева наступну інспекцію можуть призначити за 10 років, а для іншого – через 3 місяці. Відповідно, у випадку найбільш нестабільних дерев намагаються відтягувати зрізку на якомога пізніший термін.
Але якщо дерево впаде чи зламається? Одразу сказали, що під час буревіїв може впасти абсолютно що завгодно. Проте, всі решта випадки не мають ставатися. Є спеціальний діагностичний прилад, що проводить так званий «статичний тест обтяження». Фактично до дерева чіпляють ланцюг і тягнуть силою до 1 тони в бік імовірного падіння. Сенсори на стовбурі показують реакцію на навантаження. Таким чином можна з високою імовірністю визначити, чи дерево може впасти з кореня і чи може зламатися стовбур. Це, без сумніву, дуже працевитратний процес, і такому дослідженню підлягають лише дерева, що викликають великі сумніви. Насамперед старі ясени і тополі (що люблять навіть в парку впасти з кореня) та дерева, пошкоджені під час будівельних робіт.
Ще одним цікавим для мене твердженням стало: «портал, що ми використовуємо, нам більше не підходить, мусимо розробляти свій». Тож те, що у Львові розробили свій портал inpectree.net, який є дійсно гнучкий до оновлень і пристосований до наших задач – то великий плюс. Хоч коли я бачила вперше їхній портал в 2017 році, то роботу над Інспектрі ми почали скоріше через неможливість закупити таке програмне забезпечення, яке до того ж не є публічним.
Тим не менше, наявний в Кракові портал дає можливість усього чотирьом людям призначати у всьому місті роботи з мінімізації ризиків на деревах (обрізка, зрізка, мульчування, додатковий полив, підживлення, встановлення опор, тощо) – загалом 74 можливих дії, що надходять напряму до підрядників в районах чи парках. Звучить дійсно фантастично. Звісно, поточним утриманням (посадкою, формуванням, поливом, тощо) займаються не вони. Відділ діагностики дерев – це лише про діагностику і якнайдовше життя дерев.
Проте мушу додати свої спостереження. На вулицях великих дерев практично немає, все замінено на нові або реконструкції 2000-х залишили вулиці повністю без озеленення (про що вони дуже жалкують). Великі дерева – це переважно парки і сквери, іноді двори. Проте в їхніх парках немає жодних загущень від самосівних дерев, всі на своєму місці. Так чи інакше, такої як в нас прогалини в догляді парків 10-20 років тому у них не було. Тож в парках можна легко зустріти старі дерева, які в нас би вже зрізали.
Щодо «лікування» дерев, то тут, в Польщі, є свій негативний досвід і воно практично не проводиться. Як мені пояснив пан Кшиштоф, як і раніше Piotr Tyszko-Chmielowiec, років 20-30 тому в Польщі була мода на «хірургів дерев». Люди намагалися усунути на дереві будь-які пошкодження і гниття, очистити дупла від трухляви. Але з часом польські фахівці прийшли до висновку що це не має сенсу, а має сенс, в першу чергу, не допускати пошкодження дерев. Проте далі широко використовується каблінг (це така фіксація крони мотузками) та встановлення опор. Тож дерева з дуплами, грибами, напівсухі, немічні – зараз можна бачити в парках, якщо вони не несуть безпосередньої загрози. Звісно, таке собі можна дозволити лише тоді, коли в тебе є досконала інвентаризація, сертифіковані експерти, пряме призначення робіт і надійні підрядники, що не нароблять дереву біди.
Другою моєю співрозмовницею була пані Dorota Szatala, керівник відділу зелені. Пані Дорота мені нагадала керівниць наших районних адміністрацій. Дуже чітка і практична жінка. Дорота є відповідальною за всі планові роботи з озелененням в місті – на вулицях, в скверах і парках. В підпорядкуванні у пані Дороти 4 інспектора парків, 14 садівників районів та досить велика бригада озеленювачів-працівників ZZM. Разом з підлеглими вона контролює напрацювання і виконання сотень угод щодо утримання 2500 га озеленених територій (у Львові таких є біля 1300 га). Більшість угод укладаються на три роки, тому, можливо, там не є так вже багато бюрократії.
Коли на табличках в коридорі я побачила «Ogrodnicy miejscy», тобто «міські садівники», моєму здивуванню не було меж. Виявилося, що самотужки вони дійшли якраз до подібної форми управління міським озелененням і парками, як і ми! Ще більше здивування було, коли тих, хто призначає роботи в парках назвали «Інспекторами парків». Адже саме головним інспектором львівських парків я бачу свою нову-стару заступницю (про це згодом).
Отож, в парках немає постійних працівників, але є чіткі (переважно 3-річні) контракти з приватними організаціями, виконання яких контролюють садівники, інспектори і пані Дорота особисто. Угоди вони прописують так, що, наприклад, якщо хтось спробує використати мотодуйку для прибирання в парку – штраф 5000 злотих.
Водночас, є одна бригада озеленювачів, які працевлаштовані в ZZM. Вони не мають контракту, а доглядають найвідповідальніші парки в межах робочого часу. До слова, робочий день триває з 6 ранку до 14 години дня. Але ж тут питання: а як же прибирання? А дуже просто – все прибирання віддано на аутсорс через тендери. Місто заощаджує на найдешевшій пропозиції, а, крім того, може ставити нові умови щодо прибиральних машин, а не ручного прибирання в парках. А от відповідальна робота – як то полив, догляд за зеленими насадженнями, правильний покос найбільшої міської луки в Європі (40 га!) – оце справа тих, хто не спішить, а якнайкраще виконує свою роботу.
Третім моїм співрозмовником був Antoni Szewczyk, керівник бригади озеленювачів. В його бригаді працює 25 осіб, і вже 4 з них – українки. До речі, було трохи смішно і ніяково, бо працівники ZZM подумали, що ми приїхали шукати роботу, а не вивчати досвід. І вже після години розмови обережно сказали що в разі чого, в них є «заквартерованіє» для працівників, які не мають житла в Кракові. Ми подякували, і сказали що не маємо таких намірів, але хто знає, як то життя повернеться.
Отож, 25 найкращих озеленювачів Кракова працюють під керівництвом Антонія. Важливо зазначити, що бригада взагалі створена нещодавно, в 2016 році, як аварійна, щоб можна було виконувати роботи, яких не передбачено в контрактах. І коли я була в 2017 мені сказали, що їхня ціль – протендирити і укласти контракти на все на світі, а своїх робітників не мати. Навіть офіс компанії був на стадіоні Над Віслою, а вбрання офіса показувало, що це офісні працівники. Проте, до мого великого здивування, в цей приїзд я почула, що вони зрозуміли що були неправі. Тепер вони переїхали на свою стару базу на вулицю Над Торем (яка ну дуже нагадує базу Зеленого Львова в парку 700-річча). Цікаво, що база знаходиться під скелею тої самої каменоломні, біля якої мав своє підприємство праведник світу Освальд Шиндлер.
Оскільки практично жодної техніки з прибирання та утримання озеленення від їхнього колишнього комунального гіганта, що обслуговував все місто, не залишилося, всю техніку зараз закуповують нову, а старі приміщення активно ремонтують. Я була в шоці, коли побачила їхній гараж. Мають хорошу вишку на 30 м, трактор John Deer, насадки на трактор для різних покосів, вертикуляції і культивації грунту, насадку для стрижки живоплотів, кілька поливальних машин, кілька універсальних машин для парків. Спитала про мотокоси і Антоній відповів, що їх використовують лише для «підкошень» біля лавок чи парканів, а так – тільки косарки.
Варто сказати, що вже три тижні вони працюють 100% часу на полив. Всі покоси припинили на початку червня, коли почалася спека. Але сам Антоній не прихильник того, щоб не косити. Каже, погоріло зараз і так все (і то правда), а покошене виглядає все ж охайніше. Проте із задоволенням він показував нам в парках ділянки, які вони взагалі не доглядають (але виявилося, що все ж самосівні дерева там раз на рік вирізають). Антоній виглядає як людина, яка понад усе любить свою роботу, сказав що перші три роки страшенно нервувався, бо парки були на його погляд дуже запущені, а бригада мала замало досвіду і постійно «плужила». Але за якийсь час налагодилося. В той самий час він каже, що недолюблює інспекторів парків, бо то часто «люди дуже молоді», і вважає свій досвід значно багатшим. Але наголошує, що важлива «співпраця» і однакова ціль – найкраще утримання парків.