З 1 січня у Бюро технічної інвентаризації забрали частину функцій і тепер речові права на нерухоме майно реєструють за новою схемою. Наприклад, щоб оформити право власності на новий будинок, потрібно звертатися до Державної реєстраційної служби. Натомість вторинну реєстрацію (перехід права) таку, як дарування, спадщина чи купівля-продаж, проводять нотаріуси.
Відтак, БТІ залишили функцію виготовлення технічних паспортів, натомість ведення Єдиного державного реєстру нерухомості взяв на себе державний орган – Державна реєстраційна служба (йдеться про єдиний реєстр інформації про всі існуючі права та обтяження щодо об’єкта нерухомості – права власності, права оренди, заставу, арешт, іпотеку тощо та стосовно земельної ділянки під таким об’єктом нерухомості).
Державна реєстрація речових прав здійснюється за місцезнаходженням об’єкта нерухомості. Натомість реєстрація обтяжень може бути здійснена незалежно від місцерозташування об’єкта нерухомості: наприклад, якщо продавець квартири проживає у Львові, а покупець (і сама квартира) – у Києві, то зареєструвати зміну майнового права у нотаріуса можна і у Львові, і у Києві. У такому випадку, якщо документи оформлюють у Львові, реєстратор у день реєстрації прав скеровує необхідну документацію за місцем реєстрації майна, тобто до Києва. Аналогічна процедура для оформлення спадщини: документація оформляється за місцем останнього проживання людини, що померла і надсилається реєстратору – за місцем розташування майна.
1. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно, отримане у спадок.
Спадкоємець звертається до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину (державну реєстрацію права власності на таке майно здійснюватиме нотаріус). Треба подати такі документи:
1) заява про державну реєстрацію;
2) копія документу, що посвідчує особу заявника;
3) копія реєстраційного номера облікової картки платника податку;
4) документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
5) документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);
6) свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.
2. Державна реєстрація права власності на придбану квартиру, зокрема на підставі договору купівлі-продажу.
Державну реєстрацію проводить нотаріус, який посвідчив такий договір. Треба подати аналогічні документи, але замість п.6 – договір купівлі продажу нерухомого майна.
3. Державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку, отриману у результаті «приватизації».
Її проводять після реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Опісля реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться реєстраційною службою за місцезнаходженням землі. Необхідні документи до реєстраційної служби можна подати самостійно чи «передати» через органи земельних ресурсів, які вносили відомості про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.
Перелік документів аналогічний окрім пункту п. 6: подати рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
4. Державна реєстрація права власності на новостворений житловий будинок.
Її проводить реєстраційна служба за місцезнаходженням будинку. Треба подати перелік документів, як у пунктах 1-5, а також:
– технічний паспорт на житловий будинок;
– документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку (право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину; а також документ про право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою);
– витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);
– документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до I – III категорії складності, та об’єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі – Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації; об’єктів IV і V категорій складності – на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката);
– документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.
Рішення про реєстрацію права чи про відмову у ній приймається впродовж 14 робочих днів (раніше БТІ робило це за 1 місяць, – ред.) з моменту отримання органом реєстрації пакету документів, про реєстрацію обтяження – впродовж 10 робочих днів, а про реєстрацію іпотеки – за 1 робочий день.
На сьогодні встановлено єдиний розмір держмита за реєстрацію речових прав чи обтяжень нерухомості – 119 грн (не сплачується у випадку реєстрації прав, які виникли до 1 січня 2013 року). Витяг з реєстру нерухомого майна обійдеться у 120 грн.
Щодо оплати послуг приватного нотаріуса, то фіксованої ціни не існує.
Детальніша довідкова інформація тут.
Контакти:
Реєстраційна служба Головного управління юстиції у Львівській області – м. Львів, пл. Шашкевича, 1, тел.: (032) 235-02-76, 235-02-81, 261-23-74.
Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції – м. Львів, вул. Липинського, 54, тел.: (032) 252-51-07, 291-75-03.
Телефони і адреси реєстраційних служб у районах області шукайте тут.