За інформацією Державної служби статистики та Міністерства у справах ветеранів, в Україні 2,7 млн цивільних та півмільйона військових мають інвалідність. Людина з інвалідністю є в кожній третій сім'ї. Тому потрібно трансформувати життєвий простір населених пунктів й робити його дружнім до людини.
Як саме це зробити, під час Lviv Urban Forum, розповіла директорка урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. ZAXID.NET занотував найважливіше.
«Все починається з людини»
Бюро Big City Lab, яке займається трансформацією міст, розташовується в Києві, але працює по всій Україні. Урбаністи мають досвід роботи з великими містами, створює стратегії для громад, працює з ревіталізацією, знаковими об'єктами та спортивною інфраструктурою. Проте однією зі спеціалізацій і сильних сторін бюро є безбар'єрність.
Big City Lab у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської створило «Альбом безбар'єрних рішень». Його можна безплатно переглянути за посиланням. Урбаністи дослідили міжнародний досвід, проаналізували державні норми, прослухали всіх інспекторів, проте директорка бюро Вікторія Тітова наголошує, що в першу чергу вони орієнтувалися на людину, оскільки є багато маломобільного населення з різними потребами комфорту у місті.
«Ми мали розмови з різними групами. Зокрема, з людьми з розладами аутичного спектру, з батьками дітей з інвалідністю. Впродовж всіх досліджень встановили проблеми, з якими стикаються наші громадяни. Виокремили 90 проблем та згрупували їх у чотири категорії», – зазначила Вікторія Тітова.
До першого розділу увійшли проблеми доступності ґанків та подвір'я. Тобто як взагалі вийти з дому, адже для багатьох зробити це самостійно є непосильним завданням. Другий розділ – це вулиці й те, як можна кудись дістатися. Третій – публічні простори, четвертий – громадські будівлі. Йдеться про причини кудись йти та зручну інфраструктуру.
«Кожен з цих розділів містить універсальні рішення. Тобто яким чином будувати безбар'єрно з нуля. Також є адаптаційні рішення. У нас купа всього, що побудовано, і воно, швидше за все, має бар'єри. Тому ми дослідили, як можемо ставитися до цієї інфраструктури, щоб покращувати її. А також вказали бар'єрні рішення, коли просто вийдемо на вулиці Києва й покажемо, як не треба», – говорить Вікторія Тітова.
«Скейтпарк також може бути безбар'єрним»
Директорка Big City Lab продемонструвала успішний проект бюро. Йдеться про спортивний кластер на ВДНГ у Києві, де реалізували принципи безбар'єрного дизайну. Вікторія Тітова розповіла, що люди зазвичай сприймають спорт як заняття лише для здорових витривалих людей, тому ніхто не говорить про безбар'єрність.
«У цьому просторі дуже багато дрібних деталей. Вся безбар'єрність у дрібних деталях, тому що це про нюанси людської поведінки. Спортивний кластер на ВДНГ – це великий простір на 5 га, тому потрібна навігація, щоб люди не збивали один одного на роликах, маленькі діти не перемішувалися з підлітками, щоб кожен інтуїтивно розумів, куди йти. Це суперуспішний проект, бо навіть для Києва мільйон відвідувачів – це дуже багато», – розповідає директорка.
Спортивний кластер (Фото Big City Lab)
За словами Вікторії Тітової, йдеться не лише про успіх спортивного плану: простір став культурним об'єктом. На спортивному кластері проводять фотосесії, знімають кліпи й фільми. Крім цього, наречені приходять фотографуватися на скейтпарку.
«У нас був досвід створення публічного простору на острові Хортиця з краєвидом на Дніпро й Дніпрогес. Я казала архітекторам, що проект буде успішним, якщо всі молодята в Запоріжжі приходитимуть фотографуватися у цьому місці. Тут такого завдання не було, але воно якось виявилось виконаним», – зазначила Вікторія Тітова.
Перед створенням проекту бюро дослідило, якими видами спорту займаються кияни, які потреби у цих спортсменів. Архітектори шукали дрібні деталі, які сприятимуть комфорту. Це стосувалося й скейтпарку, який, на перший погляд, не може бути безбар'єрним.
«Мій товариш, коли почув, що ми таке будуватимемо, то загорівся й сказав, що коли був підлітком, то катався на побитих сходах Поштової площі, бо інших місць не було. Сказав, що заздрить підліткам й сам хотів би покататися. Запитала: "У чому проблема? Приходь і катайся. Тобі ж лише за 30". Він відповів, що має проблеми із зором: в окулярах кататися неможливо, бо вони злітають, коли робиш трюки. Лінзи теж можуть злітати, голова крутиться. Естетика скейтпарків дуже гарна, але коли ти їздиш, то все виглядає як сіра маса. Відповідно, незрозуміло, куди приземлитися», – розповіла Вікторія Тітова.
Вона зазначила, що бюро вигадало, як розв'язати проблему, й додало дуже просту річ – всі форми фігур та їхні металеві елементи пофарбували в яскравий колір. Так з'явився контраст для людей з поганим зором. Крім цього, таке рішення дозволило кататися навіть в сутінках.
«Будівлі мають виконувати свої функції»
За словами директорки бюро, безбар'єрність є не лише в деталях та архітектурі, але також і в першочерговій функції будівлі. Вікторія Тітова показала фото реконструкції школи, де додали непотрібну навігацію, облаштували пандус.
«Чи хочеться нам бути в цьому просторі? Чи це та школа, в якій дитина відчуватиме самобутність? А це лікарня. Чи може цей коридор заспокоїти перед візитом до лікаря? Чи можна тут щиро говорити зі своїми рідними? Дуже важко. Ця архітектура не створює простору для одужання, вона не виконує свою функцію. Безбар'єрність – це людина в центрі всього. Верхня фотографія – радянська школа, посередині лікарня, а внизу – в'язниця. Жодна з них не виконує свою функцію. Не виховує людину, не допомагає одужати й не допомагає стати кращою людиною», – показала фото спікерка.
Вікторія Тітова розповіла, що Big City Lab зараз створює проект реабілітаційних центрів зі Світовим банком. Архітектори вже побували у десятках лікарень й визначили, що у них однакові проблеми. Якщо медзаклади розв'язали питання, як завести чи занести людину всередину, то недоступним залишився простір всередині – люди не можуть потрапити у вбиральні, у кабінети. Однак, навіть якщо виправити всю доступність, то потрібно додавати реабілітаційним закладам нові функції.
«Реабілітація – це не лише перебування на лікарняному ліжку. Це й спортивна програма, соціалізація. Має бути модель квартири, де люди заново вчаться ходити, їсти, мити посуд. Вони мають розуміти, як жити далі. Простори мають бути й групові, щоб люди з різними потребами мали можливість спілкуватися», – пояснює Вікторія Тітова.
Що робити з широкими вулицями й закинутими будівлями
Директорка Big City Lab закликає також переглядати простори вулиць. Зокрема, вона наводить приклад вулиці Сергія Колачевського у Кривому Розі.
«У 2020 році ми зробили програму розвитку міста. Ця вулиця така велика, бо СРСР на випадок війни хотів приземляти літаки в центрі міста. Але зараз ця вулиця просто розділяє місто. Це величезний бар'єр, як Дніпро в Києві. Перейти її – це смертельний аукціон. Її ширини достатньо, щоб зробити трамвайну лінію, дві смуги для автомобілів, велодоріжку, розширити тротуар та посадити дерева. Тоді це дасть відчуття бульвару, а не проспекту. І це має бути наше майбутнє», – пояснює Вікторія Тітова.
Вона також говорить про переобладнання закинутих будівель. Наприклад, лікарню у Славутичі Чернігівської області. За словами Вікторії Тітової, для малого міста не потрібна така велика лікарня.
«Якщо збільшити вікна, щоб позбутися лікарняної атмосфери будівлі, додати балкони, то все виглядатиме геть інакше. Це прості речі, які не потребують сильного втручання в конструктив, але ми зробили цей проект. У цій будівлі може бути активний перший поверх, яким користуються всі мешканці міста, а також 100 квартир для людей, які втратили домівки. Побудувати 100 квартир з нуля – це в рази дорожче, а тут йдеться про переформатування старого простору, яким навіть не користуються», – говорить директорка бюро.
Крім цього, Big City Lab презентував візію розвитку Маріуполя до 2040 року, яку можна переглянути за посиланням. Урбаністи шукали способи збереження характеру та ідентичності міста. Вікторія Тітова каже, що Маріуполь повинен бути новим і сучасним, але зі згадками про минуле для людей, які повернуться. Директорка додала, що Україна вкладатиме дуже багато ресурсів у відбудову, проте кожна гривня має бути інвестована в гідність громадян.