Перші міста Русі не виникали хаотично. Вони розвивалися від невеликих укріплених городищ із княжим двором до впливових політичних та культурних центрів. Згодом вони перетворювалися на середньовічні міста з ринковими площами, замками й магдебурзьким правом. Таку еволюцію давньоруської урбаністики досліджує кандидат архітектури, доцент Львівської політехніки Василь Петрик, простежуючи, як змінювалися Перемишль, Галич, Звенигород, Холм і Львів. Про свої дослідження він розповів на науковій конференції в історико-культурному заповіднику «Древній Звенигород».
Все почалося з Києва
За словами науковця, історія більшості міст Русі розпочиналася за схожим сценарієм. Першим прикладом для наслідування був Київ, де сформувалися нові принципи організації княжих резиденцій, сакральних комплексів та оборонних укріплень.
«Ми не знаємо, де була найдавніша княжа резиденція, але в ансамблі Десятинної церкви археологи виявили кілька палацових будівель. Перший центр був град Володимира з Десятинною церквою, а потім Ярослава із Софійським собором. Головний храм мав ще кілька супутніх, частина з них були монастирськими», – розповідає Василь Петрик.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в GoogleЗ Києва таку практику переймали й при закладанні інших міст. Більшість з них мали резиденцію, головний храм та монастирські комплекси.
Київські будівельні традиції на західному прикордонні
Найдавнішими містами, що були у межах Русі, на заході були Перемишль і Червен. Саме тут, за словами Василя Петрика, добре простежується поширення київських архітектурних традицій.
У Перемишлі в культурному шарі кінця ХІ–ХІІ століть археологи виявили оборонні укріплення з дерев’яних конструкцій – клітей, характерних для Києва. Усередині дитинця формується княжий двір із палацом, ротондою Богородиці та церквою Івана Хрестителя. Згодом місто виходить за межі первісних укріплень і розростається у напрямку річки Сян.
Не менш показовою є історія Червена. Тут археологи простежують, як ранні стовпові конструкції наприкінці Х століття замінили системою земляних валів із клітями. Разом зі зміцненням оборони змінювалися й масштаби самого міста.
Нові міста княжої держави
Розширення Русі вимагало створення нових адміністративних центрів. Одним із них стала Судова Вишня. Її основу становив невеликий дитинець із потужними оборонними клітями та криницею всередині. Навколо поступово виникало поселення, яке з часом поширилося вздовж важливого торгового шляху. Уже в ХІІ–ХІІІ століттях тут будують нові укріплення для контролю доріг.
Лише важливі новини – підписуйся на наш WhatsApp-канал
Звенигород теж є новозакладеним містом у київській будівельній традиції. Спочатку це був невеликий укріплений княжий двір із дерев’яною церквою. Проте зі зростанням політичного значення міста території всередині валів стало замало. Новий представницький княжий комплекс звели вже за межами старого дитинця, а дерев’яні споруди поступово замінили мурованими.
Галич як столиця князівства
Найяскравіший приклад трансформації давньоруського міста, на думку дослідника, демонструє давній Галич. Його городище археологи досліджують в межах сучасного села Крилос. Перший етап його розвитку припадає на кінець Х століття, коли виникає невеликий укріплений дитинець площею близько гектара. За своїми розмірами він був подібним до Судової Вишні чи Звенигорода.
Проте в першій половині ХІІ століття, коли Галич став столицею могутнього князівства, місто докорінно змінилося. На найвищій точці городища під підвищеними і розширеними оборонними валами постає нова княжа резиденція відкритого типу. На відміну від ранніх укріплених дворів, її вже не оточували оборонні стіни. До комплексу входили княжий палац, церква, закладається мурований Успенський собор.
Археологічні дослідження свідчать, що перед початком будівництва територію спеціально звільнили від житлової забудови. Тут викопали яму для гашення алебастру, з якого робили гіпс для будівництва, й розпочали спорудження величного собору. На думку Василя Петрика, це був приклад масштабної княжої інвестиції, яка повністю змінила просторову структуру міста. На початок XIII ст. город Галич охопив 65 га.
Холм і Львів
Наступним етапом розвитку княжого містобудування став Холм, який активно розбудовував Данило Романович. Там резиденцію збудували на штучно насипаному майданчику. З часом вона перетворилася на потужну фортецю з мурованими стінами, господарським двором і донжоном – центральною оборонною вежею.
Приблизно в той самий час закладають Львів, але його містобудівна концепція вже відрізнялася від попередніх княжих центрів. Головним елементом стає замок на високій горі. Біля його підніжжя формується підзамче, яке згодом переростає у середньовічне місто магдебурзького права. Для контролю цього міста споруджують ще одну фортецю – Низький замок. Саме він, на думку дослідника, був ключовою ланкою княжої системи управління Львовом.
Як розвивалися середньовічні міста
Василь Петрик пропонує розглядати розвиток давньоруських міст як послідовну еволюцію: спочатку виникав невеликий укріплений град із дитинцем і відкритими поселеннями навколо. Згодом місто розширювалося, змінювалася його внутрішня структура, з’являлися кам’яні храми та княжі палаци. А після входження до нових державних утворень давньоруські центри поступово перетворювалися на міста магдебурзького типу – з ринковою площею, регулярним плануванням і замком. Він став окремою фортифікацією з резиденцією князів, королів чи старост, які контролювали місто.
Саме так, переконаний науковець, формувалися не лише Перемишль чи Львів. Подібна трансформація була характерною для багатьох міст Центральної та Східної Європи, де княжі городища ставали основою майбутніх середньовічних урбаністичних центрів. І хоча сьогодні від більшості тих укріплень залишилися лише археологічні знахідки, вони дозволяють відтворити історію міст, які й досі важливі на карті України та сусідніх країн.