У Львові незабаром з’явиться урбан-сад-город. Такий спільнопростір створюють місцеві екоактивісти. Зараз вони приводять до ладу частинку парку «Залізна вода». І незабаром хочуть створити там душевне місце. Львів’яни зможуть побачити як росте городина, подивитися та дізнатися, як доглядати за рослинами, а також навіть скуштувати піцу з інгредієнтів, які виросли на грядці у парку. Також тут планують проводити різноманітні лекції.
Такою невдовзі має стати територія закинутих теплиць. Лад наводять і садять рослини три громадські організації. А ще вони експериментують із сортами, які вже виросли на ділянці. Це дуже гарне місце для прогулянки площею в один гектар. Але має стати ще ліпшим.
Північна частина парку «Залізна вода». У минулому столітті тут були міські теплиці садівничого Арнольда Рьорінга. А от останні два десятки років місце пустувало й заростало бур'янами. Втім нещодавно ділянку взялися відновлювати громадські організації – «Плато», «Екотерра» та спілка «Пермакультура в Україні».
«Ми тут створюємо такий міський сад-город, для того, щоби приваблювати людей, розповідати їм про пермакультуру, про органічне садівництво, фермерство, про природоорієнтовані рішення. І таким чином залучати їх до роботи, показувати, що вони можуть із цього отримати якість корисні речі, наприклад, спілкування з однодумцями або фізичні плоди, тобто вирощену власноруч продукцію», – розповів виконавчий директор ГО «Плато» Микола Рябика.
Уже не вперше активісти приходять сюди. До реновації закинутого місця приєднуються й інші небайдужі.
«Фактично ми провели в межах цього простору два публічні заходи, один із них був такий, скажімо, доволі популярний, у форматі толоки. Ми прибирали сміття, доглядали за зайвою рослинністю, тоді долучилося близько 50 людей», – ділиться голова правління ГО «Плато» Анжеліка Зозуля.
А вже як поприбирали, не забарилися посадити й нові рослини. Гарбузи, помідори, квасоля, редиска – посадженого до кольору, до вибору.
Микола Рябика демонструє першу редиску, яка вже дозріла, і розповідає: «От, можна показати, що вже є перші результати. Ще незначні, але можемо показати, що плоди вже є. Можна буде незабаром уже збирати повноцінні і ласувати ними!».
Амбітний проект міського саду-городу, кажуть активісти, не завершать за короткий час – треба вкласти сюди чимало зусиль і душі. Однак вже тут є чим милуватися.
«У нас тут територія поросла такою зеленню, але ми її розчистили по можливості, посадили виноград. Він уже, так би мовити, прижився. Як ми садили, це були саджанці, звісно, без зелених паростків, ми хвилювалися, як вони себе будуть почувати в цій локації, чи їм буде достатньо світла, чи ґрунт підійде. Тому як садили ці саджанці, не тільки біогумус додавали, але також клали сюди трошки попелу, щоби зробити потрібний ґрунт», – пригадує президентка ГО «Екотерра» Наталія Чоловська.
Але вирощування рослин не єдина цікавинка. Тут створили органічний вігвам. Його конструкції –обрізані гілки дерев, а «накриє» індіанське житло квасоля.
«Це сорт вігна. Це спаржева квасоля, яка має метрові стручки. Мені здається, що це буде дуже цікаво діткам», – розмірковує співзасновниця ГС «Пермакультура в Україні» Тетяна Чучко.
А вже як і вігвам набридне, можна лізти в сахалінську гречку. Кажуть, цю рослину до України привезли пасічники – гарно цвіте в серпні. Однак під контролем її втримати доволі важко: швидко розростається.
«Рослина тиждень тому ще була вдвічі менша, коли я її бачила останній раз, – сміється Тетяна. І додає: – У природі, якщо раптом у вас буде така потреба, от у цих колінцях рослина запасає воду. І якщо ви раптом десь виявилися в лісі там, чи де, можна врізати ось такий собі стаканчик і напитися, вода дуже чиста і смачна».
Але якщо спраги не відчуваєте, але хотіли б перекусити, то з сахалінської гречанки активісти навіть пробували робити варення.
Зберегти природу і допомагати їй, а не шкодити – одне з головних завдань майбутнього урбан-саду. Наразі відвідувачів сюди не пускають. Адже роботи ще тривають. Але за певний час будуть раді гостям.
«Ми хочемо, щоб теплиці – вже, в принципі, не теплиці, а такий міський сад-город, функціонував у такому вигляді, щоби був відкритий вдень, коли люди хочуть прийти і щось поробити, можливо, будуть якісь заходи проводити – якісь майстер-класи, просто відпочивати, можливо, коли-небудь тут ще кава якась з'явиться. Ми на це сподіваємося», – додає начальниця міського управління екології Олександра Сладкова.
А вже як облагородять територію, будуть радитися із місцевими мешканцями, як назвати урбан-сад-город.
Якщо ви хочете долучитися до відновлення теплиць Рерінга фізично чи фінансово, можете звернутися до громадських організацій у Facebook: Плато, Екотерра та Пермакультура в Україні.