Екскурс в історію. У місті Львові в порівнянні з 80-ми роками кількість транспорту значно зросла. До кінця 80-х найчастіше Львовом їздив громадський транспорт (великогабаритні автобуси, тролейбуси, трамваї). Громадський транспорт повністю забезпечував потребу мешканців міста. Приватний транспорт був настільки мізерний, що ним можна знехтувати.
У 90-х починає зростати доля приватного транспорту (легковики) та одночасно з вулиць почав зникати великогабаритний громадський транспорт (причиною стали тогочасні фінансові проблеми в ремонтах та закупівлі нового транспорту). Для хоч якогось забезпечення транспортних потреб львів’ян з’явились перші маршрутки «Карсан» (маршрут№50). Але це не дало змогу повністю задовольнити потребу міста в транспорті. Містом почав рухатися комерційний вантажний транспорт для забезпечення, в основному, закладів торгівлі. Вулиці міста стали завантаженими на ~100% транспортом.
Сьогодення. Громадський транспорт присутній, але не в змозі забезпечити потреб міста. Вулиці міста перевантажені транспортом, який не є суспільно необхідним. Тому львів’яни, замість того, щоб рухатися у відповідному напрямку, змушені простоювати в автомобільних заторах.
Мої пропозиції.
Етап 1 (без капвкладень)
1. Львів 80-х та Львів сьогоднішній має майже однакову потребу у транспорті (кількість мешканців Львова тоді і сьогодні однакова, за винятком туристів).
1.1. Наростити громадський транспорт та забезпечити пасажиропотік до рівня 80-90-х років. Це можливо буде здійснити адміністративними методами (надати крайні праві смуги вулиць лише громадському транспорту, змусити учасників дорожнього руху дотримуватись ПДР – пріоритет громадського транспорту, правила проїзду перехресть і т.д.).
1.2. Відновити довіру до громадського транспорту (встановити та дотримуватися чіткого графіку руху (виключити рух громадського транспорту «караванами»), продовжити тривалість руху в ранковий та нічний час доби, досягнути стандарту комфорту для пасажира. Тим самим перетворимо автолюбителя на пасажира.
1.3. Вивести з обслуговування малогабаритний громадський транспорт (бусики). Залишити його лише там, де це вкрай необхідно.
1.4. Вивчити основні напрямки пасажиропотоків у Львові та переглянути маршрути автобусів (негайно стасувати так звані «туристичні») з метою їх зменшення. Розглянути можливість укрупнення маршрутних транспортних вузлів. Наприклад, на вул. Княгині Ольги є кінцева трамваю. У 90-х тим трамваєм користувалися багато мешканців вулиць з початку та кінця Володимира Великого-Наукової та прилеглих до них, оскільки вибору іншого не було. Сьогодні біля майже кожного під’їзду, будинку є зупинка маршрутного таксі чи автобуса. Некомфортно, але потрібно львів’янам знову вчитися ходити до зупинок громадського транспорту хоча б 500 м.
1.5. Ліквідувати пільгову категорію пасажирів як клас. Всім пільговикам міста цільово виплачувати кошти на транспортні потреби. Це частково розвантажить громадський транспорт.
2. Сьогодні у місті дуже зросла кількість регульованих перехресть, світлофорів поза межами перехресть (спостерігається тенденція лобізму підприємствами у встановленні пішохідних світлофорів для своїх працівників (напр. вул. Городоцька біля офісу «Київстар» встановили пішохідний світлофор, в той час як ~150м біля нього існує підземний перехід)). Необхідно провести ревізію всіх світлофорів та інших знаків дорожнього руху та ліквідувати ті, які заважають транспортному руху. Налаштувати світлофори та рекомендовані швидкості таким чином, щоб транспортний засіб (ТЗ) міг рухатися вулицею якомога довше без зупинок з безпечною швидкістю.
3. Переглянути вулиці, де встановлений односторонній рух, адже часто буває так, що ті вулиці можуть йти одна за одною в одному напрямку, а це, у свою чергу, змушує автолюбителя їздити по колу, збільшуючи свій час в дорозі та додатково завантажуючи дорожню інфраструктуру.
4. Заборонити з 8:00 до 20:00 рухатися центральною частиною міста та іншими вулицями міста будь якому вантажному транспорту, який обслуговує заклади торгівлі.
Всі заходи етапу 1 зводяться до зменшення часу перебування транспортних засобів в дорозі за рахунок зростання експлуатаційної швидкості ТЗ, скороченням довжини маршрутів громадського транспорту та зменшенням часу стоянок.
Етап 2.
Наведені в «Етапі 1» заходи повинні лише деякою мірою зменшити завантаження міських доріг та збільшити експлуатаційну швидкість транспорту. Цього буде, звичайно, недостатньо. Тому потрібно буде в адміністративний спосіб спонукати автолюбителів, таксистів зменшувати виїзд на вулиці Львова (тут є багато різних інструментів, які втілені в європейських та азійських містах) – особливо у центральну частину міста. Виділити декілька автостоянок для мешканців центральної частини міста та позабирати легковий транспорт з проїжджої частини.
Крім того, де це необхідно (поблизу перехресть), переобладнувати широкі, недоглянуті газони в тротуари чи проїжджі смуги (принцип – крайній правий ряд тільки рух праворуч…), організовувати підземні чи надземні пішохідні переходи.
Цей перелік заходів не є остаточний, але повинен суттєво розвантажити вулиці міста.
Ну і головне. Саме впровадження транспортних схем в місті не здатне покращити життя львів’янам. Потрібне належне адміністрування та виконання своїх функцій всіма дотичними до процесу служб, в т.ч. дорожньо-ремонтними.