Дерен звичайний, більш відомий як кизил (Cornus mas) – листопадний чагарник чи дерево висотою до 8 м, з густою кроною та щедрим врожаєм терпкувато-в’язких, кисло-солодких, веретеноподібних плодів. У кизилу є сорти з великими, середніми і дрібними, різноманітними за забарвленням та навіть смаком ягодами. Кизил є рівноцінно декоративною та корисною рослиною. Та для отримання рясного і смачного врожаю доведеться чимало уваги приділити поливам, формуванню та підживленням. Як доглядати цю рослину, розповідає «Зелена садиба».
Умови для вирощування кизилу
Плодовий кизил вимогливий до освітлення. Хоч він і непогано пристосовується до затінку, але реагує на нього значним зниженням врожайності. Якнайкраще кущам підходять яскраво освітленні ділянки з захистом від палючого полуденного сонця. Бажана орієнтація – південний захід або захід. Чудово росте на суглинках та супіщаниках з нейтральною або злегка лужною реакцією. Земля повинна бути багатою на якісну органіку. Перезволоження чи ущільнених ґрунтів уникайте.
Для кизилу краще обирати легкі схили або рівні ділянки, без надмірних протягів та інших екстремальних явищ. До будівель та фундаментів залишайте відстань від 4 м. При розміщенні кущів враховуйте, у першу чергу, зручність збору врожаю, підходу до гілок, а вже потім – декоративну мету.
Коли і як садити кизил
Якщо купувати саджанці кизилу в контейнерах, їх можна висаджувати всю весну та осінь (за умови частих поливів – навіть влітку). Для саджанців з відкритими коренями терміни посадки обмежені:
- початком весни, від прогрівання ґрунту до початку наливання бруньок соком;
- серединою осені, між скиданням листя та промерзанням ґрунту.
Забезпечте рослині достатню провітрюваність та рівномірну освітленість, подбавши про дистанцію до «сусідів» від 80 см до 1 м. Для ефективного плодоношення потрібно висаджувати як мінімум 2 кущі, адже кизил – перехреснозапильна культура. Саджанці в контейнерах полийте заздалегідь, а з відкритими коренями – обробіть у глиняній бовтанці.
Для кизилу копайте великі ями глибиною до 80 см з діаметром 60-70 см. Обов’язково закладіть дренаж висотою 15 см. У землю підмішайте перегній чи компост (підійдуть лише зрілі, гарно ферментовані добрива), залежно від текстури – від чверті до третини об’єму ґрунту. Якщо земля важка – додайте піску для корекції. Склянку попелу та 50-60 г суперфосфату можна як підмішати в суміш, так і закласти на дно посадкових ям, прикривши шаром ґрунту.
Перед тим, як встановлювати кущ, уважно огляньте кореневу шийку: саджанці треба утримувати трішки вище ямки, так, щоб після осідання землі точка росту опинилася на одному рівні з ґрунтом чи була ледь заглиблена (не більше 1 см). Якщо при купівлі ви обрали деревоподібні кизили, то подбайте про міцну опору, встановивши її по центру посадкової лунки.
Встановлюйте саджанець на насип, розправте корені, якщо вони оголені, і ретельно заповніть пустоти підготовленим ґрунтом. Завершіть посадку формуванням поливної канавки та рясним поливом (до 3 відер води на рослину). Обов’язково мульчуйте землю навколо саджанців кизилу. Для захисту підійдуть будь-які матеріали, навіть торф чи земля.
Як доглядати за кизилом
Кущі кизилу потрібно регулярно формувати. Йому можна задавати певну форму чи дати рости вільно, але обов’язково треба обмежувати загущення, вирізаючи поросль на підщепі та гілочки, що ростуть всередину крони. З п’ятого року видаляйте кілька найстаріших пагонів, щоб забезпечити поступове омолодження (або заплануйте кардинальну обрізку кожні 15 років). Обрізку потрібно встигнути завершити напровесні до сокоруху. Збільшити врожайність кизилу можна, додатково видаляючи верхівкові бруньки на початку вегетації.
Кизил посухостійкий, проте гарна врожайність досягається лише за достатньої вологості ґрунту. Зазвичай для саджанців у перший рік забезпечують полив кожні 2 тижні, починаючи з 7-8 дня після висадження. Для дорослих кущів достатньо забезпечити до 5-6 поливів за сезон. Орієнтуватися краще на кількість опадів. Поливайте кущі глибоко, просочуючи землю на 50-60 см вглиб, ввечері, не забуваючи розпушити ґрунт.
Щоб кизил гарно ріс та родив, потрібно підтримувати повітропроникність землі. Після опадів, поливу та для боротьби з бур’янами обробляйте землю не глибше, ніж на 8-10 см. Скоротити сапання та розпушення можна за допомогою мульчування.
Підживлення для кизилу вносять з другого року. Весною для кущів можна просто внести в ґрунт органіку (4-5 кг) або комплексні добрива (40-50 г). Та якщо так зручніше – розділіть підживлення на азотні добрива навесні та калійно-фосфорні на початку літа (достатньо 30 г мінеральних добрив або стандартної порції настою органіки і попелу відповідно). Наприкінці літа не забудьте про осіннє підживлення для покращення визрівання деревини. У цей час плодовому кизилу потрібен калій або повторне внесення попелу. Після завершення збору ягід часто додатково вносять суперфосфат (100 г) або повторюють підживлення попелом.
Плодові сорти кизилу досить стійкі, хоч і поступаються декоративним деренам. Серед хвороб кизилу поширені лише плямистості та борошниста роса. Якщо кущ хворіє, спробуйте спочатку біозасоби та настої, а вже потім – традиційні інсектициди та пестициди. Шкідники кизилу не страшні.
Коли і як збирати урожай кизилу
Перший врожай кизили приносять зазвичай з 7 років. Найкращі сорти дарують за сезон до 60 кг з рослини. Плоди кизилу збирають поступово, починаючи з вересня, орієнтуючись на їх якість та прояв насиченого, повного, темного кольору, характерного для сорту. Зривайте ягоди злегка недозрілими, адже при повному дозріванні кизил втрачає транспортабельність.
Ягоди дозрівають і зберігаються в холоді при температурі в +1-2°C у кошиках чи паперових пакетах. Зрілі ягоди доцільно зберігати до 12 днів. Про запас кизил морозять, перетирають з цукром, використовують для солодких заготівель. Високий вміст пектину дарує конфітюрам і заготовкам особливу густину.
Обмеження на легкий доступ до куща не надто позначається на можливостях використання кизилу в дизайні саду. Його не обов’язково садити окремими групами та кущами. Навіть плодові сорти можна використовувати у змішаних посадках та для комбінованих огорож. Кизил особливо цінують ландшафтні дизайнери за те, що це один з декоративних кущів чи дерев, які зацвітають найраніше весною, деякі сорти – вже в кінці лютого.