Ситуація на ринку праці в Україні є доволі складною. Неабияк на це вплинула війна, яка триває в Україні вже понад півтора року. Щоб детальніше розібрати цю проблему і дати рекомендації компаніям, як пройти цей турбулентний період у Львові влаштували Forum West: human resource. Вже традиційно подія зібрала найтоповіших експертів, які поділилися своїм досвідом та спостереженнями.
«Ми хочемо, щоб навіть в цей важкий період, коли видається, що нема розуміння, як діяти, як планувати і що робити, кожен, хто залишився в Україні і веде зі своїми командами якусь діяльність, приймав зважені і правильні рішення. І, навіть, всупереч зовнішнім обставинам рухався до поставлених цілей», – зазначив організатор Forum West: human resource Володимир Глащенков.
Під час Forum West: human resource п'ятеро експертів поділилися своїми міркуваннями про ситуацію на ринку праці та методами управління командами тощо.
Ринок праці і війна
Аналітику ринку праці в Україні представила експертка в Robota.ua Соломія Возна. Вона розповіла, як війна вплинула на ринок праці в Україні і зазначила, що він поступово відновлюється.
«Станом на березень 2022 року було лише 7% вакансій від кількості вакансій довоєнного часу. Проте протягом цього всього часу, а це орієнтовно за півтора року, ми вийшли майже на довоєнний рівень і маємо 93%. Це означає, що ринок праці постійно відновлювався», – зазначила Соломія Возна.
Також експертка проаналізувала співвідношення кількості кандидатів на одну вакансію. Отож, на початку 2022 року було три кандидати на одну вакансію. Після повномасштабного вторгнення ситуація дуже змінилася: на одну вакансію претендували від 15 до 24 кандидатів. Згодом ситуація стала такою ж, як до повномасштабної війни: у вересні 2023 року було два-три кандидати на вакансію.
Соломія Возна також назвала топ-5 областей за кількістю вакансій. На першому місці Київська область, далі йдуть Львівська, Дніпропетровська, Одеська та Харківська області.
«Львів у нас доволі міцно закріпився на другій позиції, хоча, у довоєнний період часу він з Одесою ділив четверте-п’яте місця», – зазначила експертка.
Щодо кількості кандидатів, то у топ-5 входять ті ж області: Київська, Дніпропетровська, Львівська Харківська та Одеська. Назвала експертка й найпопулярніші вакансії у кожному з регіонів. До прикладу, на Львівщині найпопулярнішими є вакасії: продавець-консультант, кухар, водій, продажі телефоном, робочий виробництва.
«Повернути своїх»
Через повномасштабне вторгнення з України виїхала чимала кількість працездатних людей і повернути усіх – не вдасться. Як зазначила HR-експертка, кар'єрна консультантка Тетяна Пашкіна, поточна чисельність населення України може складати від 28 до 34 мільйонів осіб. Найбільше за кордон виїхали жінки віком 30-39 років, таких – 958 тисяч. Також серед біженців значна кількість дітей – за різними даними від 25% до 51% від усіх біженців.
«Ми бачимо ситуацію, що за кордоном по різних джерелах в нас залишаться від одного до трьох мільйонів українців, відповідно повернуться два-три мільйони. Найбільше схильні повернутися українці віком 65+, адже вони звикли жити тут, але ринку праці для людей 65+ я не бачу. Люди працездатного віку, на яких би ми мали розраховувати, повертаються лише для того, щоб відвідати родину», – зазначила Тетяна Пашкіна.
За словами експертки, серед чинників, які можуть повернути українців додому, – закінчення війни, вищий рівень життя в Україні і гідно оплачувана робота.
Тетяна Пашкіна зазначила, що основною причиною переїзду за кордон від початку війти стало питання безпеки та благополуччя сім'ї. Про це заявляють майже половина опитаних – 45 %. А 2/3 українських підприємців у Польщі не збираються повертатися додому. Торік понад 45% усіх бізнесів, які відкрилися Польщі, були українськими. Ці кошти могли б покращувати економіку України.
Однак, Тетяна Пашкіна заначає, що повернення українців додому викликає багато витань: чи готові ми до повернення цих людей? Чи зможемо ми дати їм те, чого вони хочуть? Чи готові ми внутрішньо і чи є в нас ресурс?
«У нас існуватиме безліч варіантів, безліч кейсів: вдалих і невдалих, які лежатимуть в площині "залучити – відпустити". Адже окрім того, щоб повернути, нам треба буде ще й залучити. Інколи відпустити правильніше, ніж тягати ту валізу без ручки і думати, що ми врешті-решт там якось коліщатко причіпимо і поїдемо далі. Навряд чи.. Давайте думати стратегічно, як воно має бути», – підсумувала Тетяна Пашкіна.
Вартий наслідування досвід
Попри війну та пов'язані із нею кризи, українські компанії адаптовуються до нових умов і дбають про комфорт своїх працівників. Як дають раду в компанії SoftServe розповіла віцепрезидентка з питань навчання та розвитку Галина Даців. Зазначимо, компанія SoftServe займається створенням програмного забезпечення і цьогоріч відзначила 30-річчя від заснування. Компанія налічує понад 11 тисяч працівників і більше 60 офісів у 16 країнах.
З початком повномасштабної війни компанія SoftServe подбала про безпеку працівників, а саме релокувала у безпечне місце та обладнала укриття. Галина Даців наголосила, що в таких ситуаціях важлива комунікація.
«Комунікацію важко переоцінити. Важлива правильна, швидка, адекватна, інформативна комунікація. У нас багато офісів, але комунікаційні канали були узгоджені. Працівники знали куди дзвонити і писати. Була ціла команда, яка відповідала на ці звернення, займалася релокацією», – розповіла Галина Даців.
Додатково на початку повномасштабного вторгнення компанія впровадила Safety Сheсk.
«Це опитувальник, який регулярно надходить до працівників з питаннями: де ви, що ви, як оцінюєте свій рівень безпеки? Всі ці дані далі потрапляють у звіти для керівника», – пояснила Галина Даців.
З часом компанія почала переходити до системних ініціатив з метою подбати про благополуччя своїх працівників. Йдеться, зокрема, про благополуччя емоційне, фізичне, соціальне та на робочому місці.
До прикладу, задля емоційного благополуччя працівників, компанія відкрила на початку повномасштабної війни лінію психологічної підтримки. Для соціального благополуччя існує благодійний фонд, через який працівники можуть волонтерити, є також можливість на благодійних засадах програмувати для громадських організацій тощо. Турбота про фізичне благополуччя передбачає медичне страхування, зустрічі із фахівцями у сфері здоров’я, відвідування спортзалів.
Окрім того, компанія SoftServe працює окремо з ветеранами і демобілізованими.
***
Кожна компанія має перелаштовуватися до нових умов, впроваджувати нові практики, щоб втриматися на плаву і бути ефективною, а відтак мати змогу платити людям гідну зарплату та дбати про умови їхньої праці.
