Сьогодні розпочалась ліквідація одного з найстаріших українських банків - «Надра», він був створений у 1993 році і пережив кризу 2008 року. Проте нова хвиля кризи, арешт власника та низка інших причин спричинили врешті банкрутство.
Експерти стверджують, що виною банкрутства банка стали дії попередніх акціонерів, які досі перебувають у розшуку. А Дмитро Фірташ, теперішній власник, вперше зацікавився банком «Надра» у листопаді 2008 року. Тоді прес-служба компанії Group DF заявила, що компанія «вступила в угоду про придбання контрольного пакету акцій банку «Надра».
«Це стабільний, добре керований банк, який виконує важливу роль в українському банківському секторі. У цього банку міцна база активів і чудова управлінська команда. Наш пріоритет – зміцнити його стабільність і забезпечити капітальні вкладення, необхідні для того, щоб допомогти банку впоратися з нинішніми економічними та фінансовими труднощами», - так Дмитро Фірташ коментував у 2008 році майбутнє придбання.
Банку тоді справді була потрібна допомога, адже криза 2008 року боляче вдарила по активам. Для його порятунку Національний банк України виділив 1,5 млрд грн рефінансування. Проте, рейтингове агентство Fitch понизило рейтинг банку «Надра» зі «стабільного» до «негативного». Попри це компанія Фірташа, обіцяла погасити борги банку. Натомість в середині грудня 2008 року банк отримує ще один транш рефінсування від НБУ на суму 7,1 млрд грн.
Тимошенко проти «Надра»
Тоді Юлія Тимошенко, на той час прем’єр-міністр України, звинуватила банк «Надра» у валютних спекуляціях. Тимошенко стверджувала, що аналіз діяльності банку «Надра» свідчить про те, що власники та керівництво свідомо проводять політику розкрадання коштів, які надаються НБУ у вигляді рефінансування.
Її звинувачення ґрунтувались зокрема на тому, що після надання рефінансування у банку зросли кредити фізичним особам на 500 млн грн, хоча проблемний банк мав би старатись зберегти кошти. А такі дії часто є свідченням виведення капіталу. Таку схему використовують в той спосіб, що надають кредити пов’язаним особам - на ім'я брата, кума, тощо, а потім ці кредити не повертаються.
Крім того керівництво банку «Надра» майже 1,32 млрд грн з отриманого рефінансування розмістило на депозитах в інших банках. А це також є ознакою виведення капіталу.
В таких діях експерти ринку підозрювали попередніх власників банку. Адже навіть після оголошення про майбутній продаж банку компанії Фірташа, його президентом залишався Ігор Гіленко, один з бенефіціарних власників, йому належало 31,4% капіталу. Ще 55,2% акцій ділили між собою Вадим Пятов, Сергій Лагур та Тімотеуш Флейша. Решту капіталу ділили іноземні портфельні інвестори.
Крім того серед неформальних власників банку був народний депутат та співвласник групи «Контініум» Ігор Єрємєєв. За інформацією ЗМІ його частка була записана на Сергія Лагура.
Керівник служби соціально-економічного розвитку секретаріату президента Роман Жуковський у 2008 році заявив «Економічні й правді», що банк «Надра» серйозно «чистили» під продаж, і позабирали кошти інсайдерів. «Я можу допустити, що забрали достатньо коштів, щоб реально виникла проблема з ліквідністю», - стверджував Жуковський.
Дмитро Фірташ так і не ввійшов до складу акціонерів, натомість 10 лютого 2009 року в банк було введено тимчасову адміністрацію.
А вже 12 лютого Генеральна прокуратура України оголосила Ігоря Гіленко в розшук. Ще через чотири дні у розшук були оголошені ще троє посадових осіб банку. Загалом їм інкримінували нанесення збитків банку та його вкладникам на суму 384 млн грн. Гіленка також звинувачують в розкраданні отриманого 7,1 млрд грн рефінансування. Проте його так і не знайшли, хоча він досі числиться серед тих, кого розшукують.
Тимчасова адміністрація управляла банком до травня 2011 року. На час її керівництва і припали черги до банкоматів та в каси, коли на добу можна було зняти лише 200 грн в банкоматах та 1000 з зарплатних карток. Валютні вклади також видавали лише еквівалентом 1000 грн на добу.
Впертий Фірташ
4 травня 2011 року австрійська компанія Centragas Holding AG, що належить Дмитрові Фірташу підписала угоду про купівлю 89,97% уставного капіталу банку «Надра» за 3,5 млрд.грн. Нове керівництво банку заявляло про амбітні плани про повернення банку в ТОП-10 України. А через 2-3 роки вирішити всі проблеми банку та увійти до п’ятірки найбільших .
На той момент банк входив в число 17 найбільших банків України за класифікацією НБУ, а його активи складали понад 25 млрд грн. За 2011 рік банк отримав прибуток у розмірі 2 млн грн.
«Для мене принципово важливо, щоб цей банк жив, я вперся, і я роблю все, щоб в цьому допомогти», - заявляв Дмитро Фірташ.
Банк розпочав активні дії щодо оздоровлення, наприклад, на обслуговування в банк почали масово переходити бюджетні установи. Установа почала активно позбавлятися від проблемних кредитів, передаючи їх колекторським компаніям. У 2013 році банк передав колекторам кредитів на 2.1 млрд грн. Крім того банк «Надра почав активні промоційні кампанії, зокрема, в червні 2013 року банк уклав рекламну угоду з ФК «Динамо». Офіційно сума не розголошувалась, але експерти стверджували що контракт підписаний на три роки, і щороку банк платитиме клубу 25 млн грн «за квіточку на футболках».
Але у березні 2014 року Дмитра Фірташа затримала австрійська поліція у Відні. Його заарештували за запитом ФБР за підозрою у причетності до організованого злочинного угрупування. Попри це, представники Group DF заявли, що банк працює стабільно.
Але вже у серпні 2014 року НБУ відніс банк Дмитра Фірташа до проблемних і навіть ввів в нього куратора.
Нова тимчасова
У січні 2015 року акціонери банку заявили про збільшення статутного капілу на 5,5 млрд грн. Тим самим в банку повинен був з’явитися новий інвестор - американська багатопрофільна компанія Cargill. При цьому банк продовжував рекламувати розміщення депозитів з надзвичайно високими відсотками, що аж ніяк не є свідченням «здорового» банку.
Згідно з даними НБУ, станом на 1 січня 2015 року банк «Надра» за розміром загальних активів посідав 11-те місце.
Вже 6 лютого 2015 року НБУ визнав банк «Надра» неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію. Основна причина віднесення банку до категорії неплатоспроможних - недокапіталізація банка. Тоді ж Нацбанк наголосив, що 99% усіх вкладників банку «Надра» мають вклади в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми 200 тис. грн, тому вони отримають свої вклади в повному обсязі. 21 квітня розпочались перші виплати вкладникам, загальна сума виплат має скласти 4,15 млрд. грн.
Сьогодні НБУ оголосило про ліквідацію банку. Головною причиною банкрутства банку, за словами Костянтина Ворушиліна, директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) є «непорядність з боку колишніх акціонерів».
«Банк «Надра» був доведений до стану банкрутства ще у 2008 році. Починаючи з 2009 року він перебував на подушці штучного дихання, так би мовити, був не живий, і рятувати його в принципі не треба було», - заявив Ворушилін.
Банк «Надра» почав свою діяльність 26 жовтня 1993 року. Активи банку на 1 жовтня 2008 року ( до початку першої кризи) становили 26,19 млрд грн, зобов`язання - 24,05 млрд грн, власний капітал – 2,14 млрд грн, статутний капітал - 321,76 млрд грн. Чистий прибуток банку «Надра» на 1 жовтня 2008 р. становив 321,76 млн грн. За даними банку, на 1 жовтня 2008 року його основними акціонерами були: Ігор Гіленко (31,4%) ще 55,2% акцій ділили між собою Вадим Пятов, Сергій Лагур та Тімотеуш Флейша. Решту капіталу - іноземні портфельні інвестори.